ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2012 р. Справа № 5023/1861/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю:
прокурора - Кабанець В.О., посв. №006810 від 28.09.2012 року
представників сторін:
позивача - Грєнков І.В., дов. №08-11/2641/2-12 від 25.07.2012 року
відповідача - Кожокін О.І., в.о. голови правління
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Київського району м. Харкова (вх. № 3323 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2012 року у справі № 5023/1861/12
за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,
до Автогаражного кооперативу "Весна", м. Харків,
про стягнення 466491,01 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор Київського району м. Харкова звернувся в інтересах держави в особі Харківської міської ради, позивача, до господарського суду Харківської області з позовом до Автогаражного кооперативу "Весна", відповідача, про стягнення 466491,01 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки по вул. Блюхера, 12 у м. Харкові, орієнтовною площею 2.2 га.
Також представник прокуратури звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до завершення судової інженерно-технічної експертизи, про призначення якої просив відповідач.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2012р. у справі № 5023/1861/12 (головуючий суддя Кухар Н.М., суддя Шатерніков М.І., суддя Задорожна І.М.) у задоволенні клопотання прокуратури про зупинення провадження у справі відмовлено.
У позові відмовлено повністю.
Заступник прокурора Київського району м. Харкова з цим рішенням не погодився, вважає його прийнятим однобічно, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить оскаржуване ним рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову прокурора в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що рішеннями органу місцевого самоврядування №255 від 17.08.1993 року та №41 від 09.02.1994 року спірна земельна ділянка у користування відповідача не передавалась, у зв"язку з чим, на думку прокурора, посилання місцевого господарського суду на вказані рішення як на докази спростування факту самовільного зайняття відповідачем вказаної земельної ділянки є необгрунтованими.
Також вказує на те, що складений державним інспектором сільського господарства Харківської області акт перевірки вимог земельного законодавства від 05.04.2012 року, яким зафіксовано факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки за адресою : м. Харків, вул. Блюхера, 12 та здійснений на його підставі рохрахунок розміру збитків у встановленому законом порядку не оскаржувались та не були скасовані.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від29.10.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 22.11.2012 року на 10:00 год.
Прокурор в судовому засіданні 22.11.2012 року підтримав апеляційну скаргу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 22.11.2012 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідачеві рішенням Виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів № 225 від 17.08.1993 р. "Про відведення земельної ділянки, реєстрації Статуту та затвердження списка Автогаражного кооперативу "Весна" по вул. Блюхера" відведена спірна земельна ділянка, а рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.02.1994 року №41 "Про затвердження акту вибору земельної ділянки на проектування автостоянки по вул. Блюхера, 13 Автогаражному кооперативу "Весна" затверджено акт вибору цієї земельної ділянки для проектування автостоянки місткістю орієнтовно 266 машин з установкою збірно-розбірних навісів із легких металевих конструкцій за рахунок вільної від забодови ділянки.
При цьому, відповідач неодноразово звертався до відповідних органів стосовно належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою, про що свідчать, зокрема, лист б/н від 18.02.2004 року, лист б/н від 10.01.2010 року, тоді як листами Управління земельних відносин Харківської міської ради №1173 від 18.03.2004 року та №75/0/27-10 від 15.01.2010 року відповідача було повідомлено про можливість оформлення права користування земельною ділянкою лише після оформлення права власності на розташовані на ній гаражі та допоміжні споруди та до початку реконструкції району.
Також звертає увагу на те, що наявні в матеріалах справи докази містять суперечливі дані щодо розміру спірної земельної ділянки.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 22.11.2012 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої заперечення обгрунтовує тим, рішенням Виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів № 225 від 17.08.1993 р. "Про відведення земельної ділянки, реєстрації Статуту та затвердження списка автогаражного кооперативу "Весна" по вул. Блюхера" відповідачеві була відведена спірна земельна ділянка, а рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.02.1994 року №41 "Про затвердження акту вибору земельної ділянки на проекту вання автостоянки по вул. Блюхера, 13 Автогаражному кооперативу "Весна" затверджено акт вибору цієї земельної ділянки для проектування автостоянки місткістю орієнтовно 266 машин з установкою збірно-розбірних навісів із легких металевих конструкцій за рахунок вільної від забудови ділянки.
При цьому, як вказує відповідач, він неодноразово звертався до відповідних органів з проханням щодо належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою, тоді як листами Управління земельних відносин Харківської міської ради №1173 від 18.03.2004 року та №75/0/27-10 від 15.01.2010 року відповідача було повідомлено про можливість оформлення права користування земельною ділянкою лише після оформлення права власності на розташовані на ній гаражі та допоміжні споруди та до початку реконструкції району.
До того ж, як вказує відповідач, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається неоднозначність даних щодо розміру спірної земельної ділянки, що викликає сумніви щодо правильності зазначення прокурором у позовній заяві площі земельної ділянки, зайнятої відповідачем.
Заслухавши усні пояснення представників сторін, а також прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, Прокуратурою Київського району м.Харкова із залученням фахівців державної інспекції сільського господарства в Харківській області було проведено перевірку з питань додержання вимог земельного законодавства у діяльності Автогаражного кооперативу "Весна" (відповідача), що розташований по вул.Блюхера, 12 у м.Харкові.
За результатами перевірки було встановлено, що Автогаражний кооператив "Весна" знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції Київського району м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.
Згідно з актом перевірки державної інспекції сільського господарства в Харківській області, відповідно до рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 17.08.1993р. № 225, зареєстрований статут Автогаражного кооперативу "Весна" та затверджений список його членів.
Вищевказаним рішенням відповідачеві було запропоновано звернутись до керівництва Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів з метою відведення земельної ділянки площею 3 га для будівництва гаражів.
Згідно з листом Держкомзему у м.Харкові від 03.04.2012р. № 1928/08 станом на 03.04.2012р. правовстановлюючі документи на право власності або користування землею Автогаражним кооперативом "Весна" по вул.Блюхера, 12 у м.Харкові та інформація про прийняття відповідних рішень (розпоряджень) щодо надання у власність (користування) зазначеної земельної ділянки не обліковуються.
Як вказує прокурор, за результатами виїзду на місце розташування Автогаражного кооперативу "Весна" було встановлено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки по вул.Блюхера, 12 у м.Харкові орієнтовною площею 2,2 га, а саме використання даної земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
Згідно з розрахунком державної інспекції сільського господарства в Харківській області, розмір шкоди, заподіяної інтересам територіальної громади міста Харкова внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки Автогаражним кооперативом "Весна", орієнтовною площею 2,2 га, становить 466491,01 грн.
Як на підставу позовних вимог прокурор посилається на наступні документи, копії яких додані до позовної заяви: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.04.2012р., складений державним інспектором сільського господарства в Харківській області; Припис державного інспектора сільського господарства в Харківській області від 05.04.2012р. № 000265 щодо усунення виявлених недоліків; Протокол про адміністративне правопорушення від 05.04.2012р. № 000143, складений державним інспектором сільського господарства в Харківській області, Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення від 05.04.2012р. № 000094 на тій підставі, що в даному порушенні є ознаки злочину, відповідальність за який передбачено ст. 197-1 Кримінального кодексу України, а також Протокол огляду міста події від 29.03.2012р.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно із статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
У пункті 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вказано про те, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.
Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Як свідчать матеріали справи, спірна земельна ділянка була відведена для розміщення Автогаражного кооперативу "Весна" рішенням Виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів № 225 від 17.08.1993 р. "Про відведення земельної ділянки, реєстрації Статуту та затвердження списка автогаражного кооперативу "Весна" по вул. Блюхера".
Факт відведення земельної ділянки відповідачу також підтверджує позивач, який надав до суду копію рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 09.02.1994р. № 41 "Про затвердження акту вибору земельної ділянки на проектування автостоянки по вул.Блюхера, 13 Автогаражного кооперативу "Весна", яким затверджено акт вибору земельної ділянки для проектування автостоянки місткістю, орієнтовно, на 266 машин, з установкою збірно-розбірних навісів із легких металевих конструкцій за рахунок вільної від забудови ділянки міської землі площею, орієнтовно, 1,02 га по вул. Блюхера, 13.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово звертався до відповідних органів стосовно належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою.
Так, листом б/н від 18.02.2004р. відповідач звернувся до Управління земельних відносин Харківської міської ради щодо оформлення земельної ділянки в довгострокову оренду та отримав відповідь за № 1173 від 18.03.2004р. про можливість оформлення земельної ділянки лише після оформлення права власності на гаражі та допоміжні споруди кооперативу.
10.01.2010 р. відповідач звернувся зі зверненням до заступника Харківського міського голови з Овіннікової Т.І., в якому прохав розглянути можливість надання в дострокову оренду земельної ділянки, що фактично використовується, площею 1.8 га, за адресою: м.Харків, вул.Блюхера, 12, для подальшого знаходження гаражів Автогаражного кооперативу "Весна". В своєму зверненні відповідач зазначив, що Виконавчий комітет Київської районної ради народних депутатів листом від 21.06.1994р. № 1298 звертався до начальника ГАУ планування та економіки міськвиконкому м. Харкова з клопотанням про виділення вільної від забудови земельної ділянки.
Листом від 15.01.2010р. за № 75/0/27-10 відповідача було повідомлено, що зазначену земельну ділянку можливо оформити згідно з діючим законодавством у тимчасову оренду до початку реконструкції району.
Крім того, в матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, які підтверджують регулярну сплату відповідачем податку на землю.
Таким чином колегія суддів вважає, що було відповідачем доведено факт наявності у нього права на отримання спірної земельної ділянки в користування, факт здійснення всіх залежних від нього дій для оформлення такого права та факт відсутності його вини у неториманні правовстановлюючих документів, що свідчить про те, що зайняття відповідачем цієї земельної ділянки не може кваліфікуватись як самовільне зайняття.
А тому колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те,що твердження прокурора Київського району м.Харкова про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки по вул.Блюхера, 12, у м.Харкові, орієнтовною площею 2,2 га, є безпідставним.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою, це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Статтею 188 Земельного кодексу України встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.
За результатами самоврядного контролю зазначені вище органи місцевого самоврядування у встановленому законом порядку складають акти обстеження земельних ділянок, де встановлюються наявні порушення земельного законодавства.
Відповідно до актів перевірки державної інспекції сільського господарства в Харківській області, площа земельної ділянки по вул.Блюхера, 12, що використовується Автогаражним кооперативом "Весна", складає 2,2 га.
Проте, згідно акту обстеження земельної ділянки від 16.06.2012 р. № 2153/12, складеного спеціалістами Управління земельних відносин Харківської міської ради, площа земельної ділянки по вул. Блюхера, 12, що використовується Автогаражним кооперативом "Весна" для експлуатації та обслуговування автостоянки, складає 1,8 га.
Згідно з даними Державного земельного кадастру, наданих відповідачу для подання в Державну податкову інспекцію Київського району для нарахування земельного податку, за Автогаражним кооперативом "Весна" зареєстрована земельна ділянка (кадастровий номер: 6310136600:09:015:0506), розташована по вул. Блюхера, 12, загальною площею 18285 кв.м.
Також слід зазначити, що згідно з інформацією КП "Харківське міське БТІ" (лист від 27.03.2012р.), інвентаризація гаражів по вул. Блюхера, 12 в цілому не проводилася.
Однак, з копій витягів про державну реєстрацію прав, складених КП "Харківське міське БТІ", вбачається, що за вищевказаною адресою зареєстровано право власності на гаражі:
- № 6/15 в Автогаражному кооперативі "Весна" - за Зуб С.Ю., на підставі договору дарування від 18.06.2009р. № 186;
- № 6/14 в Автогаражному кооперативі "Весна" - за Зуб С.Ю., на підставі договору дарування від 18.06.2009 р. № 188 (копії витягів у матеріалах справи).
Тобто, як вірно зазначив місцевий господарський суд, наявність реєстрації права власності на два гаражі за вказаною адресою є підтвердженням того, що розмір спірної земельної ділянки, яка використовується АГК "Весна", є меншою, ніж зазначено у позовній заяві, оскільки частина цієї ділянки використовується гр. Зуб С.Ю. для експлуатації та обслуговування належних їй на праві приватної власності гаражів.
Таким чином в матеріалах справи містяься розбіжності у визначенні розміру спірної земельної ділянки у поданих учасниками судового процесу доказах.
Тобто, розмір спірної земельної ділянки, визначений прокурором у позовній заяві, є неоднозначним, у зв"язку з чим викликає сумніви та не може вважатися вірним.
Крім того, з пояснень прокурора вбачається, що за фактом спричинення збитків в сумі 446491,01 грн. внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, прокуратурою району було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ст.197-1 КК України, досудове слідство по якій на даний час проводиться слідчим Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. Також прокурор зазначив, що по вказаній кримінальній справі 02.10.2012р. призначено проведення судово-економічної експертизи, яку доручено провести фахівцям ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, на розгляд якої поставлено питання щодо підтвердження розміру завданих збитків, внаслідок самовільного зайняття АГК "Весна" спірної земельної ділянки.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що на даний час розмір шкоди, заподіяної відповідачем, фактично не визначений; докази, що підтверджують реальний розмір земельної ділянки, яку використовує відповідач, мають суперечливий характер.
А тому, на думку колегії суддів, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.
Прокурор апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що рішеннями органу місцевого самоврядування №255 від 17.08.1993 року та №41 від 09.02.1994 року спірна земельна ділянка у користування відповідача не передавалась, у зв"язку з чим, на думку прокурора, посилання місцевого господарського суду на вказані рішення як на докази спростування факту самовільного зайняття відповідачем вказаної земельної ділянки є необгрунтованим.
Однак, колегія суддів вважає такі твердження необгрунтованими, оскільки, як вже зазначалося вище, відповідачем було доведено факт наявності у нього права на отримання спірної земельної ділянки в користування, факт здійснення всіх залежних від нього дій для оформлення такого права та факт відсутності його вини у неотриманні правовстановлюючих документів, що з урахуванням пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" свідчить про те, що зайняття відповідачем цієї земельної ділянки не може кваліфікуватись як самовільне зайняття .
Також прокурор вказує на те, що складений державним інспектором сільського господарства Харківської області акт перевірки вимог земельного законодавства від 05.04.2012 року, яким зафіксовано факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки за адресою : м. Харків, вул. Блюхера, 12 та здійснений на його підставі рохрахунок розміру збитків у встановленому законом порядку не оскаржувались та не були скасовані.
Однак, на думку колегії суддів, такі посилання є безпідставними, оскільки згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. При цьому ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
А тому, з урахуванням всіх наявних у справі доказів вбачається недоведення прокурором факту самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, її розміру та розміру збитків, про що вже вказувалося колегією суддів вище.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2012р. у справі № 5023/1861/12 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 27.11.2012 року.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Медуниця О.Є.