Справа № 2601/18709/12
РІШЕННЯ
іменем України
23.11.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сеніна В.Ю.
при секретарі Кирпі П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа -Відділ Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
в с т а н о в и в:
у травні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2, третя особа -ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 17.04.2007 між нею та АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», було укладено договір кредиту № 42.07-07/173 на суму 184000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,95% річних та кінцевим терміном повернення кредиту 17.04.2032.
Також, 17.04.2007 між нею та Банком було укладено іпотечний договір № 42.02-11/368, згідно умов якого вона передала в іпотеку Банку у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов'язань за кредитним договором нерухоме майно -однокімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 35,80 кв.м., житловою площею 19,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
В подальшому їй стало відомо, що 12.12.2008 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2, на підставі заяви ПАТ «Укрсоцбанк», було вчинено виконавчий напис (реєстровий № 7307), яким звернено стягнення на зазначену вище квартиру, що є предметом іпотеки.
Зазначила про те, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ч. 4 ст. 283 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»№ 20/5 від 03.03.2004, згідно якої вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень, чого зроблено не було, адже таку вимогу вона не отримувала.
Крім того, вважає, що даний виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом з порушенням встановленого актами цивільного законодавства України порядку вчинення нотаріусами виконавчих написів, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не перевірено безспірність заборгованості.
Просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні представник позивачки -ОСОБА_3 позов підтримав та з посиланням на викладені у ньому обґрунтування, просив його задовольнити.
Представник відповідача -ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечив, та з посиланням на письмові заперечення, просив відмовити у його задоволенні.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду матеріали, що стали підставою для вчинення виконавчого напису, та просила постановити рішення згідно з вимогами чинного законодавства, а справу розглядати за її відсутності.
Третя особа -Відділ Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.
Заслухавши пояснення представників та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 17.04.2007 між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», було укладено договір кредиту № 42.07-07/173 на суму 184000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,95% річних та кінцевим терміном повернення кредиту 17.04.2032.
Також, 17.04.2007 між ОСОБА_1 та Банком було укладено іпотечний договір № 42.02-11/368, згідно умов якого позивачка передала в іпотеку Банку у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов'язань за кредитним договором нерухоме майно -однокімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 35,80 кв.м., житловою площею 19,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
У зв'язку із невиконанням позивачкою зобов'язань по кредитному договору, їй було направлено вимогу від 23.10.2008 № 02/1-13/2353 (а.с.65, 66), у якій зазначено, що за нею рахується заборгованість в розмірі 5520 доларів США (292,54 доларів США простроченої заборгованості за кредитом + 5072,46 доларів США простроченої заборгованості за відсотками) та запропоновано повернути вказану суму заборгованості до 17.11.2008. У вимозі також зазначалося, що у разі її невиконання ОСОБА_1 повинна буде повернути всю суму кредиту, що буде становити 182487,56 доларів США, а також вказано, що банком буде звернуто стягнення на предмет іпотеки.
Зазначена вимога направлялася позивачці 31.10.2008 на адресу: м. Київ. АДРЕСА_1 (а.с.64), хоча у кредитному та іпотечному договорах адреса ОСОБА_1 зазначена, як: АДРЕСА_3, а інша адреса, куди також могло бути надіслано вимогу, -є адреса квартири, переданої в іпотеку Банку, а саме: АДРЕСА_2.
В судовому засіданні представник позивачки пояснив, що адреса: м. Київ. АДРЕСА_1 не є місцем реєстрації або проживання а ні ОСОБА_1, а ні її родичів, а отже отримання невідомою особою вимоги за вказаною адресою, не може вважатися її отриманням позивачкою.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Згідно п. 2.3. гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (надалі -Порядок) вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Згідно з викладеним, суд вважає обґрунтованим твердження позивачки про неотримання нею письмової вимоги про усунення порушень, оскільки зазначена обставина знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до зазначеної вище ст. 35 Закону України «Про іпотеку»якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель в праві розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
12 грудня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис (реєстровий № 7307) щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 на праві власності (а.с.50).
Даний виконавчий напис було вчинено з метою задоволення грошових вимог банку у розмірі 209981,43 доларів США.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дії нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 25, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року. Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджую безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З матеріалів справи, зокрема з вимоги від 23.10.2008 № 02/1-13/2353, вбачається наявність загальної заборгованості по кредиту в розмірі 5520 доларів США (292,54 доларів США простроченої заборгованості за кредитом + 5072,46 доларів США простроченої заборгованості за відсотками), а також у вимозі зазначено, що у разі несплати до 17.11.2008 заборгованість буде становити 182487,56 доларів США без врахування нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій.
З виконавчого напису вбачається, що розмір заборгованості по кредиту становить 209981,43 доларів США (1560183,02 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 12.12.2008), що значно перевищує зазначений у надісланій ОСОБА_1 вимозі розмір такої заборгованості.
Виходячи з вимог діючого законодавства, відповідач, вважаючи, що він належним чином повідомив ОСОБА_1 про наявність боргу, повинен був проінформувати позивачку про збільшення розміру заборгованості або звернутися із заявою про вчинення виконавчого напису на суму заборгованості, яка була зазначена у вимозі.
Отже, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що сума заборгованості, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса, була безспірною, а отже позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За вказаних вище обставин суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивачка довела ті обставини, на які посилалася, як на підставу своїх позовних вимог, виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинений безпідставно, а отже підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про іпотеку», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дії нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 25, Переліком документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, ст.ст. 10, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 12.12.2008, реєстровий № 7307, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(код ЄДРПОУ 00039019) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 08 гривень 50 коп. та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя