АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/891/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст.ст.185 ч.3, 70 ч.1, 70 ч.4, 72 КК України Добриднюк Н.О.

Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Суходольського М.І.

суддів Охріменка І.К., Ятченка М.О.

за участю прокурора Якушиної О.В.

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Лисянського районного суду від 14 серпня 2012 р., яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий

16.07.2010 року Ленінським районним

судом м.Вінниці за ст.ст.190 ч.2, 358 ч.2,3, 70 КК

України до 4 років позбавлення волі, на підставі

ст.75 КК України звільнений від відбування

покарання терміном на 2 роки

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України ОСОБА_4 приєднано частково невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м.Вінниці від 16.07.2010 року і остаточно призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 та ч.4 ст.70 КК України зараховано ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув'язнення шість місяців і остаточно призначено покарання чотири роки і шість місяців позбавлення волі.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судима

визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і їй призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.76,79 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном на 3 роки і зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно 17000 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_6, а всього стягнуто 22000 грн.

Виходячи з наведеного, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними і засуджені за те, що 30.01.2010 року близько 20 год.30 хв. за попередньою змовою між собою проникли в житловий будинок ОСОБА_6, розташований в АДРЕСА_1, звідки таємно, умисно, з корисливою метою викрали гроші в сумі 23000 грн., чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

На вирок суду засуджений ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що він не причетний до вчиненого злочину, суд однобічно дослідив докази і не об'єктивно дав їм оцінку. ОСОБА_5 вирок суду не оскаржувала.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про зміну вироку, пояснення представника потерпілої, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає до задоволення, а вирок суду підлягає зміні в порядку ст.365 КПК України, виходячи з наступних підстав.

Винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм злочину ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.

Кваліфікація дій засуджених є правильною.

Заперечення ОСОБА_4 про непричетність його до вчиненого злочину і що злочин вчинила сама ОСОБА_5 спростовується зібраними в справі доказами.

Так сам ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на протязі всього періоду розслідування справи давали послідовні показання про вчинення крадіжки грошей у ОСОБА_6 при обставинах, зазначених в обвинувальному висновку.

Свідок ОСОБА_7 в ході досудового слідства пояснила, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 30.01.2010 року близько 22 години принесли гроші у великій кількості. Вона допомагала їм їх перераховувати. Вони дорахували до 17000 грн., збилися в рахуванні і більше не перераховували. Коли вона запитала у ОСОБА_4 де вони взяли скільки грошей, то останній відповів, що яка їй різниця. Вранці вона разом з ОСОБА_4 поїхали в м.Київ.

Згідно протоколу виявлення та вилучення частки викрадених грошей в сумі 3680 грн. у ОСОБА_5, остання пояснила, що дані гроші їй залишив ОСОБА_4 (а.с.59).

Таким чином суд обґрунтовано дійшов до висновку про винність саме ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні крадіжки грошей із будинку потерпілої ОСОБА_6

Зміна показань ОСОБА_4 після того як він взнав, що ОСОБА_5 є обмежено осудною, свідчить про його намагання ухилитися від відповідальності за вчинений ним злочин.

Разом з тим, постановляючи вирок та призначаючи покарання ОСОБА_4 суд припустився помилки і необґрунтовано призначив йому покарання за сукупністю злочинів, оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин до постановлення вироку за попередній злочин.

Крім цього, за вироком Ленінського районного суду м.Вінниці від 16.07.2010 року ОСОБА_4 був засуджений за ст.ст. 190 ч.2, 358 ч.ч.2,3 КК України до 4 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки.

Відповідно до п.23 Постанови Верховного Суду України № 18 від 10.02.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»…«Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення (ст.75 КК) вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується окремо».

За таких обставин застосування вимог ст.ст.70 ч.1, 70 ч.4 КК України не допускається, тому таку вказівку суду як з мотивувальної частини вироку так і з її резолютивної слід виключити, а залишити призначене покарання ОСОБА_4 за ст.185 ч.3 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

Вирок Ленінського районного суду м.Вінниці від 16.07.2010 року слід виконувати самостійно.

Вирок в частині засудження ОСОБА_5 залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Лисянського районного суду від 14 серпня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_4 змінити.

Виключити, відповідно до ст.365 КПК України, з мотивувальної частини вироку та резолютивної частини застосування вимог ст.ст.70 ч.1, 70 ч.4, ч.5 ст.72 КК України і призначення ОСОБА_4 остаточної міри покарання.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі. Вирок Ленінського районного суду м.Вінниці від 16.07.2010 року виконувати окремо.

Строк відбуття покарання йому рахувати з 14 серпня 2012 року.

Вирок в частині засудження ОСОБА_5 залишити без змін.

Головуючий

Судді