АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/912/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст.ст.191 ч.3, 362 ч.2, 366 ч.1, 70 КК України Кащук А.М.

Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Суходольського М.І.

суддів Шкреби Р.Д., Неділька М.І.

за участю прокурора Свищ Л.А.

засудженої ОСОБА_3

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Бедей В.М. на вирок Звенигородського районного суду від 14 серпня 2012 р., яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима

визнана винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.3, 362 ч.2, 366 ч.1 КК України і їй призначено покарання:

- за ст.191 ч.3 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на 2 роки;

- за ст.362 ч.2 КК України - 3 роки і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади терміном на 1 рік і 6 місяців;

- за ст.366 ч.1 КК України - 2 роки обмеження волі з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади терміном на 1 рік і 6 місяців.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 4 років і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на 2 роки і 2 місяці.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від покарання терміном на 3 роки і покладено на неї обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи.

Стягнуто з ОСОБА_3 19862 грн.92 коп. матеріальної шкоди на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк».

Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати в сумі 21587 грн.28 коп. на користь держави за проведення експертиз.

Вирішена доля речових доказів, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за те, що працюючи головним бухгалтером Звенигородського відділення № 2970 ВАТ «Державний ощадний банк України», розташованого в м.Звенигородка пров.Островського,1 Черкаської області, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи вільний доступ до повної інформації до банківських рахунків вкладників, умисно з корисливих мотивів в період 2006-2008 років неодноразово підробляла офіційні документи з метою отримання грошових коштів з рахунків вкладників і таким чином незаконно отримала 39660 гривень та привласнила і використала в особистих цілях.

На вирок суду прокурор подав апеляцію та зміни до неї, де в змінах просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд при винесенні вироку у мотивувальній частині не навів формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а двічі продублював описані епізоди злочинної діяльності ОСОБА_3 із обвинувального висновку.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку змін до апеляції, пояснення інших учасників процесу, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи колегія суддів вважає, що зміни до апеляції прокурора підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.323, 324 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим та вирішити питання чи мало місце діяння у вчиненні якого обвинувачується підсудний, чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений та інше, що має суттєве значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи і не вдаючись до перевірки обставин справи, доведеності вини і кваліфікації дій засудженої колегія суддів вважає, що постановлений вирок не відповідає вимогам ст.334 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочинів, форми вини і мотивів злочину.

Суд, постановлюючи вирок, фактично не навів обставини події, які він вважав доведеними, а продублював пред'явлене обвинувачення та не звернув уваги, що і саме обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3, є неконкретним.

Так за змістом ст.191 КК України склад злочину є матеріальним, а склад злочину, передбачений ст.ст.366, 362 КК України є формальним.

За ст.366 КК України внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених у диспозиції статті дій, незалежно від того, чи спричинили вони будь-які наслідки.

Пред'являючи обвинувачення ОСОБА_3 за ст.ст.366, 362 КК України органи досудового слідства описали фактично склад злочину, передбаченого ст.191 КК України, що є неприпустимим.

Крім цього, описуючи дії ОСОБА_3, які підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст.362 КК України, органи досудового слідства не зазначили обов'язкових ознак вказаного злочину. Оскільки несанкціонована зміна електронно-обчислювальних систем може бути дозволена законом, власником інформації або іншим компетентним користувачем зазначеної дії. Дана умова є обов'язковою і її встановлення відноситься до встановлення об'єктивної сторони злочину. Відсутність такого дозволу буде складати склад злочину, а в іншому разі - склад злочину відсутній. Крім цього, є сумніви у правильності кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.362 КК України.

Таким чином пред'явлене обвинувачення ОСОБА_3 є неконкретним відповідно до кваліфікації інкримінованих їй злочинів, тому таке обвинувачення є незаконним.

Розглядаючи справу по суті, суд не звернув уваги на вище зазначені недоліки, в порушення вимог ст.334 КПК України не зазначив формулювання обвинувачення, яке він вважав доведеним, а продублював епізоди обвинувачення із обвинувального висновку, які є неконкретними, тому такий вирок підлягає безумовному скасуванню, а справа поверненню на додаткове розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити без змін - підписку про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Зміни до апеляції прокурора задоволити частково.

Вирок Звенигородського районного суду від 14.08.2012 року щодо засудження ОСОБА_3 за ст.ст. 191 ч.3, 366 ч.1, 362 ч.2 КК України скасувати, а справу направити прокурору для організації додаткового розслідування.

В процесі додаткового розслідування органом досудового слідства слід належним чином кваліфікувати дії ОСОБА_3, пред'явити їй належним чином обвинувачення, яке б відповідало нормам КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді