ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 р. Справа № 64885/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Большакової О.О., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 17 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,-

встановив:

У грудні 2010 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії відповідача у перерахунку основної та додаткової пенсії; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити з 01.06.2010 р. державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскаржуваною постановою суду позов задоволено. Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, з 01.06.2010 р. по 17.01.2011 р., відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ч. 3 ст. 67 цього Закону.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що порядок обчислення розміру пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» регулюються постановами уряду, зокрема постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Також, судом не взято до уваги, що пенсії призначені згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є спеціальними і норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть застосовуватись до даної категорії осіб.

Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та те, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (тут та далі, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 цього Закону, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам I групи - 100 % мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 % мінімальної пенсії за віком; - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 цього ж Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Суд звертає увагу, що пп. 13, 15 п. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6, вносилися зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які суттєво обмежували зазначені в цих статтях розміри державної та додаткової пенсії. Однак, зміни внесені пп. 13, 15 п. 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року N 107-VI в ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Конституційний Суду України своїм Рішення від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 визнав їх такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Після Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 дія ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не обмежувалась.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України Рішення Конституційного Суду є обов'язковими до виконання на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки зміни, внесені пп. 13, 15 п. 28 розділу 2 Закону України від 28.12.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) то відповідно до Рішення Конституційного Суду України відновлено дію ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, відповідач в оскаржуваний позивачем період, всупереч вимог даного Закону позивачу державну та щомісячну додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю виплачував у розмірах встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян та від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Згідно із положеннями частини 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при нарахуванні та виплаті позивачу державної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідач діяв всупереч чинного спеціального законодавства України.

Відповідно до ст.9 ч.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Враховуючи відсутність іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком, ніж передбачений ч.2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачу слід застосовувати згадану правову норму при визначенні мінімального розміру пенсії за віком, що є базовою величиною для розрахунку основної і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи та дорівнює розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 80-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 р. за № 209/14900, одним із основних завдань управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Однак суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції, щодо не застосування строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із позовом до суду 21.12.2010 року. Позивачем не наведено поважності причин пропуску строку звернення до суду за період до 21.06.2010 року. Тому, пропуск шестимісячного строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду позовних вимог за період з 01.06.2010 р. по 20.06.2010 р..

Недотримання судом першої інстанції вищевказаних вимог закону призвели до неправильного вирішення справи за відповідними позовними вимогами.

Враховуючи те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області задоволити частково,а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 17 січня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС за період із 01.06.2010 р. по 20.06.2010 року - залишити без розгляду.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 21.06.2010 року по 17.01.2011 року включно.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 21.06.2010 року по 17.01.2011 року включно, з врахуванням вже виплачених сум.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: О.О. Большакова

Н.М. Судова-Хомюк