ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
|
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 |
тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"29" липня 2008 р. Справа № А2/121-08
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві, м. Біла Церква
до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Біла Церква
про стягнення 239,52 грн.
Суддя О.В. Конюх;
представники сторін:
від позивача - Тимошенко В.П., начальник юридичного відділу, довіреність від 03.01.2008р. № 7;
Скляренко Р.І., заступник начальника відділу обліку та надходження платежів, довіреність від 11.07.2008р. № 11307/01;
від відповідача - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ :
позивач -Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві, м. Біла Церква -звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 09.07.2008р.
№ 11203/01 до відповідача -суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_1, копія свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1від 24.04.2007р. залучені до матеріалів справи), м. Біла Церква, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість перед позивачем по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 239,52 грн. Позовні вимоги обґрунтовані приписами пункту 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з огляду на те, що відповідачем в добровільному порядку вимога про сплату заборгованості не сплачена.
Позивач в судовому засіданні подав витребувані судом документи та повністю підтримав позовні вимоги. Крім того, позивачем подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального апарату суду, яке судом задоволено.
Відповідач не скористався своїм правом, наданим йому ст. 51 КАС України, відзив на позов та витребувані документи не подав, доводів позивача не спростував, представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.07.2008р. свідчить про те, що відповідач був вчасно належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання ухвалою про відкриття провадження у справі, з додаванням до неї копії позовної заяви з додатками.
Враховуючи, те, що чинний КАС України не покладає на суд обов'язку розшуку відповідача, матеріали справи свідчать про те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а також те, що наявних у справі доказів достатньо для розгляду справи по суті, суд задовольняє клопотання позивача та на підставі ст. 128 КАС України вирішує справу по суті без присутності представників сторін.
Розглянувши позов Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві, м. Біла Церква (далі -УПФУ в м. Білій Церкві) до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Біла Церква (далі -СПД -фізична особа ОСОБА_1.), вислухавши пояснення представників позивача, вивчивши додатково подані документи, суд
встановив:
Управлінням Пенсійного фонду у м. Білій Церкві проведено камеральну перевірку відповідача про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у фіксованому розмірі за 1 квартал 2005 року згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” (у редакції Закону від 23.12.2004 р. №2285-ІУ), про що складено акт № 934. Перевірка проведена в присутності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, якою підписаний згаданий акт.
В ході перевірки встановлено, що фіксований розмір страхового внеску СПД -фізичної особи ОСОБА_1. за 1 квартал 2005 року складає 251,52 грн., оскільки сума сплаченого фіксованого патенту відповідачем за цей період становить 12,00 грн., то остання зобов'язана сплатити 239,52 грн. доплати до фіксованого розміру страхового внеску.
На підставі вказаного акта, позивачем відповідно до п.8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України СПД -фізичній особі ОСОБА_1. була направлена вимога від 04.03.08р. № Ф - 1694 про необхідність сплатити заборгованість по страхових внесках в розмірі 239,52 грн. - недоїмка з внесків (17.03.08р. вручена відповідачу) Вказана вимога не була оскаржена відповідачем у встановленому законом порядку.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2008р. було зобов'язано позивача надати господарському суду обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості.
На виконання вимог згаданої ухвали, позивачем було надано розрахунок зарахування сум страхового внеску, сплаченого в складі фіксованого податку, з якого вбачається, що фіксований розмір страхового внеску відповідача за 1 кв. 2005р. (за січень, лютий, березень 2005р.) становить 251,52 грн., сплачено фіксованого податку 120,00 грн., сума фіксованого внеску, яка додатково підлягає сплаті 239,52 грн. (за січень, лютий, березень 2005р.).
Дослідивши повно і всебічно обставини справи, вивчивши наявні в справі матеріали, заслухавши доводи і заперечення сторін, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
Згідно з п.п. 2, 3 ч.1 статті 64 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядку їх використання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 у відповідності до чинного законодавства зареєстрована в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві. При цьому, відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування, наведене підтверджується матеріалами справи.
Приписами статті 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, за правилами цієї статті, позивач не є платником ставок збору, встановлених для нього з доходів, одержуваних ним від здійснення підприємницької діяльності, які обкладаються єдиним податком.
Зазначені положення Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки з 01.01.2004р. набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV, відповідно до вимог статті 5 якого сферою його дії є регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. При цьому зазначається, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, порядок їх нарахування та сплати.
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 Прикінцевих положень Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, повинні сплачувати страхові внески за себе у фіксованому розмірі.
Статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” (у редакції Закону від 23.12.2004 р. №2285-ІУ) для фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок), та членів сімей зазначених фізичних осі, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на 2005 рік установлено фіксований розмір страхових внесків у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
З 31 березня 2005 року Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” встановлено порядок сплати та зарахування до бюджетів і державних цільових фондів сум єдиного та фіксованого податків для суб'єктів малого підприємництва, який діяв до 1 січня 2005 року.
Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України.
Згідно п.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування за єдиним та фіксованим податками, є страхувальниками (роботодавцями) для фізичних осіб, які працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, або за договором цивільно-правового характеру.
Відповідно до п. п. 1 п.8 Прикінцевих положень Закону, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах та в порядку, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та в розмірах, передбачених Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.
Враховуючи викладене та положення ч. 1 статті 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхувальники, в тому числі і ті, що обрали особливий спосіб оподаткування, зобов'язані нараховувати й на суми фактичних витрат на оплату праці працівників допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески у розмірі 32% та сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2005 рік” єдиний та фіксовані податки, що сплачують як юридичні, так і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, зараховуються в повному обсязі до місцевих бюджетів без здійснення відповідних відрахувань від цих податків до Пенсійного фонду. При цьому судом встановлено, що у 2005 році (до набрання чинності Законом про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності) платники єдиного податку - юридичні особи сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у порядку та на умовах, визначеним спеціальним законодавством з питань справляння таких внесків, а саме Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” сплатою єдиного, податку в розмірі 50% діючих ставок.
Тому, всі платники єдиного та фіксованого податків як юридичні, так і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, починаючи з 1 січня 2005 року, сплачують внески на загальних підставах від фактичних витрат на оплату праці, і сплата здійснюється в повному обсязі нарахованих внесків.
Оскільки Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 року є податковим законом, то його дія не поширюється на платежі до страхових фондів. Також на ці платежі не поширюється дія Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки, як уже зазначалось, порядок погашення зобов'язань перед Пенсійним фондом врегульовано спеціальним, не податковим Законом, зокрема Законом України “Про державний бюджет України на 2005 рік”.
При цьому, приписами Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” застосовуються лише до платників податків, тобто підприємств, установ, організацій, які мають об'єкт оподаткування, зобов'язані у зв'язку з цим сплачувати відповідний податок.
Вимога УПФУ м. Білій Церкві від 04.03.08р. № Ф - 1694 про необхідність сплатити заборгованість по страхових внесках в розмірі 239,52 грн. є обґрунтованою, доказів скасування згаданої вимоги у встановленому Законом порядку не надано, і відповідно остання є чинною, окрім цього відповідачем не подано доказів погашення у добровільному порядку заборгованості зі сплати страхових внесків.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і відповідно позов підлягає задоволенню в повному розмірі.
На підставі ст. 94 КАС України, врахувавши, що позивач у справі звільнений від сплати державного мита відповідно до пункту 15 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” і судових витрат не здійснював, у зв'язку із задоволенням позову судові витрати, які відповідно до підпункту 3 пункту 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України, складаються із судового збору в сумі 2,40 грн., суд покладає на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, ст.ст. 14, 19, 64, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 71, 94, 158-163, 167, пунктами 3, 6 Розділу VІІ КАС України, суд
постановив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_1) (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код -НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві (09112, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23, ідентифікаційний код 2220058; р/р 256093011026 в Головному управлінні Державного ощадного банку України по м. Києву та Київській області, МФО 322669) -заборгованість в сумі 239,52 грн. (двісті тридцять дев'ять гривень п'ятдесят дві копійки).
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_1) (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код -НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (рахунок № 31118095700001, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, одержувач ГУ ДКУ у Київській області, банк одержувача ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018 код ЗКПО 24074109) судовий збір в сумі 2,40 грн. (дві гривні сорок копійок).
Заяву про апеляційне оскарження даної постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Суддя Конюх О.В.
Повний текст постанови підписаний “30” липня 2008р.