КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1525/11 Головуючий у 1-й інстанції: Терещенко Н.І.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Федорової Г.Г.,

суддів: Федотова І.В.,

Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області на постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області про зобов'язання проведення перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено: визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано перерахувати і виплатити позивачу щомісячну соціальну допомогу як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 15.02.2010 року по 22.07.2011 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач має статус дитини війни в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом, зокрема, на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком встановленого ст.6 даного Закону, виходячи з його пріоритетності над Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року.

З огляду на вимоги ст. 8 ч. 4 та ст. 9 ч. 7 КАСУ, керуючись принципом верховенства права, колегія суддів вважає правомірним при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком виходити з загальних засад законодавства, що регулюють це питання, - ст. 3 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», абз. 3 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999р., ст. 19 ч. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абз. 8 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому вказівка, що міститься у частині третій статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV, - про непоширення встановленого частиною першою цієї ж статті розміру мінімальної пенсії за віком на правовідносини, що не регулюються цим законом, - не може бути легітимною підставою для застосування мінімальної пенсії за віком у меншому розмірі.

Враховуючи шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, встановлений ст. 99 КАС України, та фактичну дату звернення позивача до суду із позовною заявою ,- колегія суддів дійшла висновку про правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та вірність встановлених судом обставин у справі при визначені періоду за який задоволено вимоги позивача щодо належних йому виплат відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та правильності застосування останнім норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 10 ст. 183-2 КАС України встановлено, що судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає, як таке, що постановлене за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справах, розгляд яких передбачено п. 1 ч. 1 ст. 183-2 КАС України.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197 ч.1, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федотов І.В.