ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 30/215 |
|
22.05.08 |
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
До 1) Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2(далі -відповідач-1)
2) Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»(далі - відповідач-2)
Про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_3. -представник за довіреністю № б/н від 11.03.08.
Від відповідача-1 ОСОБА_4. -представник за довіреністю № б/н від 11.03.08.
Від відповідача-2 Трофімов О.Ю. -представник за довіреністю № 1732 від 22.01.07.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2про визнання за позивачем право власності на чотири торгівельні кіоски та літній майданчик під літерою «А». що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 129,6 кв. м.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.08. порушено провадження у справі № 30/215, розгляд справи призначено на 15.05.08. о 15-45.
В судовому засіданні 15.05.08. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано суду клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1просить суд:
- визнати за Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1право власності на нежитлову будівлю літера «Е», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 129,6 кв.м;
- зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»провести державну реєстрацію права власності Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літера «Е», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 129,6 кв. м.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було надано у тимчасове короткострокове користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування та експлуатації малих архітектурних форм як закінчені об'єкти будівництва були побудовані саме позивачем, про що є відповідні проектні матеріали, висновки. У березні 2008 р. до позивача звернувся відповідач-1 з вимогою про звільнення новозбудованої нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.08. на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України було залучено до участі у розгляді справи № 30/215 выдповідача-2 - Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», розгляд справи було відкладено на 22.05.08. о 16-00.
Представник позивача в судовому засіданні 22.05.08. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.
Крім того, позивач заявив усне клопотання про покладення судових витрат на Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
В судовому засіданні 22.05.08. представником відповідача-1 було надано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 зазначає, що саме він є власником спірного майна, оскільки відповідач-1 довгий час використовує нежитлову будівлю (частину цих кіосків), яка знаходиться в АДРЕСА_1, для власної торгівельної діяльності, та здійснював фінансування будівництва вищезазначених кіосків, здійснює утримання території, що є прилеглою до вказаних малих архітектурних форм, а тому саме відповідачу-1 належить право власності на дану нежитлову будівлю.
Представником відповідача-2 в судовому засіданні 22.05.08. було подано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, оскільки позивач у встановленому порядку не звертався до БТІ із заявою щодо проведення реєстрації права власності на вказану нежилу будівлю, не надавав відповідний правовстановлюючий документ, ним не були надані матеріали технічної інвентаризації на вказану будівлю, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог заявлених до відповідача-2.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В :
Як вбачається з матеріалів справи, на засіданні постійної комісії з питань будівництва, землекористування, екології та охорони навколишнього середовища Деснянського району у м. Києві № 16 від 23.05.07. було прийнято та попередньо погоджено місце влаштування 4-х (чотирьох) кіосків та літнього майданчика, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Висновки про згоду на надання земельної ділянки в оренду, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: висновки Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за №№ 10-11501, 10-11502, 10-11503, 10-11504 від 12.10.07., висновок Головного управління земельних ресурсів за № 03-86/35035 від 25.10.07. та висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві за № 05-13/8868 від 15.11.07., були надані за умови отримання згоди КК «Київзеленбуд».
Погодження Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»було отримано, що підтверджується висновком № 105 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 12.02.08.
Рішенням № 34 Деснянської районної у місті Києві Ради від 20.03.08. позивачу було надано у тимчасове короткострокове користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування та експлуатації малих архітектурних форм, а саме 4-х торгівельних кіосків та літнього майданчика.
Вищезгадана нежитлова будівля, як закінчений об'єкт будівництва, була побудована позивачем, що підтверджено проектними матеріалами по розміщенню кіоску поАДРЕСА_1
Крім того, після завершення будівництва зазначених малих архітектурних форм отримані відповідні Висновки державної санітарно - епідеміологічної експертизи №№ 03.03/5388 В, 03.03/5389 В, 03.03/5390 В, 03.03/5391 В від 12.07.07., якими встановлено, що проектні матеріали по розміщенню кіосків по АДРЕСА_1, відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України.
З матеріалів справи вбачається, що до позивача звертався відповідач-1 з вимогою про звільнення новозбудованої нежитлової будівлі, в зв'язку з чим своїми діями відповідач-1 не визнає право власності позивача на вказану нежилу будівлю.
У відповідності до матеріалів справи, на замовлення позивача відповідачем-2 був виготовлений технічний паспорт на новозбудоване нерухоме майно. Згідно даного технічного паспорту новозбудованій будівлі була присвоєна літера «Е», а її площа складає 129,6 кв.м.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Таким чином, враховуючи те, що спірний об'єкт є нерухомим майном, який збудований позивачем, саме позивач є власником цього майна.
Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь -які дії, що не суперечать закону.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини 2 статті 16 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як свідчать матеріали справи, відповідач-1 своїми діями, не визнає права власності Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літера «А», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 129,6 кв.м.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем-1 в розумінні зазначеної правової норми не надано жодних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги в частині визнання права власності позивача на спірне майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Статтею 182 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.04. № 1952-IV (із наступними змінами і доповненнями) передбачено обов'язковість державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до Додатку 1 п. 2.1. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02. № 7/5 до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкт нерухомого майна віднесені і зокрема рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності (п.10).
Ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи, що обставинами справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, суд встановив, що позивачем наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлову будівлю літера «Е», що знаходиться в АДРЕСА_1, та зобов'язання зареєструвати право власності на вказану нежитлову будівлю -є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати за Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1(АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на нежитлову будівлю літера «Е», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 129,6 кв.м.
3. Зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»(м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код ЄДРПОУ 03359836) провести державну реєстрацію права власності Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на нежитлову будівлю літера «Е», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 129,6 кв. м.
4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до вимог ст.84 ГПК України.
Суддя Т.М.Ващенко
- Номер:
- Опис: визнання права власності
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 30/215
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Ващенко Т.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.04.2008
- Дата етапу: 22.05.2008