ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

26 жовтня 2012 р.Справа №2а-11872/12/0170/29

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Пакет Т.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1

до Комісії з питань захисту прав дитини Сімферопольської міської ради, третя особа - ОСОБА_2

про зміну рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Комісії з питань захисту прав дитини Сімферопольської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, в якому просить змінити рішення Комісії з питань захисту прав дитини від 12 жовтня 2012 року в частині передачі малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на виховання ОСОБА_2 та постановити рішення про передачу малолітньої ОСОБА_3 їй на виховання.

Розглянувши дану позовну заяву, суддя вважає, що слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративною юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основними ознаками публічно-правових відносин є: обов'язкова участь в них суб'єктів владних повноважень, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень; імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах, тощо.

Отже, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкту, а другий зобов'язаний виконувати вимоги приписів такого владного суб'єкту. При цьому, навіть друга важлива ознака справи адміністративної юрисдикції пов'язана із публічно-правовим характером відносин. У зв'язку з чим необхідно зазначити, що суб'єкт публічного управління є виразником державних і суспільних потреб та інтересів, тобто є відповідним носієм тільки й виключно публічної влади та він має владні повноваження щодо об'єкта управління.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Як вбачається з адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, позивач ОСОБА_1 незгодна з рішенням Комісії з питань захисту прав дитини в частині передачі малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на виховання ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 до прийняття судом рішення про встановлення батьківства. Дане рішення було оформлено протоколом позачергового засідання зазначеної комісії від 12 жовтня 2012 року. Позивач ОСОБА_1 просить змінити рішення та передати малолітню дитину ОСОБА_3 їй на виховання.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 2 Сімейного кодексу України (далі СК України), Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що ОСОБА_1, є бабкою малолітньої ОСОБА_3, яка за рішенням Комісії з питань прав дитини передана на виховання ОСОБА_2, який назвався біологічним батьком дитини, до прийняття судом рішення про встановлення батьківства.

Відповідно до п. 2 зазначеного рішення Комісії у випадку, якщо батьківство ОСОБА_2 не буде встановлено у судовому порядку, то розглянути питання про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до заяв, що надійшли.

У відповідності ч. 1, ч. 2 ст. 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За таких обставин, суддя дійшла висновку, що фактично предметом спору в даній справі є оскарження передачі на виховання малолітньої дитини біологічному батьку до прийняття судом рішення про встановлення батьківства, а не ОСОБА_1 - бабці малолітньої дитини.

З урахуванням викладеного, суддя дійшла висновку про те, що спір який виник між позивачем та відповідачем не має ознак публічно-правового, а тому дана справа не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 109 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На підставі вищевикладеного, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та роз'ясняє позивачу її право звернутися до відповідного місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства з позовною заявою, оформленою відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись п.1 ч.1, ч.6 ст. 109, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань захисту прав дитини Сімферопольської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про зміну рішення.

Копію ухвали надіслати позивачеві для відома.

Роз'яснити позивачу про її право звернутися до відповідного місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет