ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2012 р. (10:32) Справа №2а-8378/12/0170/29

Окружний адміністративний суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2320, третя особа - Квартирно-експлуатаційне відділення м. Сімферополя про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій.

Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А2320, третя особа - Квартирно-експлуатаційне відділення м. Сімферополя про визнання протиправним та скасування спільного рішення житлової комісії та командира військової частини А2320 від 05 серпня 2008 року про зняття з квартирного обліку; зобов'язання командування військової частини А2320 поновити ОСОБА_1 у черзі на отримання житла; заборонити командуванню військової частини А2320 вимагати надання документів, не передбачених законодавством України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він з 06 серпня 1984 року по 08 грудня 2004 року проходив військову службу в лавах Збройних Сил України та за станом здоров'я був звільнений з військової служби у запас та виключений зі списку особистого складу частини А1916. Відповідно до протоколу засідання житлової комісії військової частини А0279 від 08.01.1994 року №14 його з членами родини: дружиною та сином було зараховано до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, з датою постановки на облік 28 жовтня 1993 року. 03 листопада 1999 року житловою комісією до складу його родини на отримання житла була включена його донька. 22 лютого 2012 року йому стало відомо про те, що відповідно до протоколу житлової комісії військової частини А2320 №18 від 05.08.2008 року його було знято з квартирного обліку у зв'язку з ненаданням ним додаткових документів для формування житлової справи.

Із рішенням житлової комісії військової частини А2320 про зняття з квартирного обліку позивач не погодився і у травні 2012 року звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 07 травня 2012 року поновлено строк ОСОБА_1 для звернення до суду у зв'язку з поважністю причин пропуску цього строку та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом.

Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 10 липня 2012 року дану адміністративну справу передано на розгляд Окружного адміністративного суду АР Крим за підсудністю.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Андросенко А.В. заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у наданих суду письмових запереченнях.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 06 серпня 1984 року по 08 грудня 2004 року проходив військову службу в лавах Збройних Сил України, що підтверджується витягом з послужного списку майора ОСОБА_1 (а.с.29-30).

Відповідно до витягу з протоколу №14 засідання житлової комісії військової частини А0279 від 08 січня 1994 року капітана ОСОБА_1 зі складом сім'ї 3 особи зараховано до списку осіб, які користуються правом загальної черги перебування на квартирному обліку з 28 жовтня 1993 року (а.с.12).

Відповідно до витягу із наказу Головнокомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України №0215 від 28 жовтня 2004 року майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом 67 підпунктом «б» (за станом здоров'я) з право носіння військової форми одягу. ОСОБА_1 звільняється з військової служби у запас у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України (а.с.10).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А1916 №240 від 08 грудня 2004 року майора ОСОБА_1 з 08 грудня 2004 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Сімферопольського РВК, м. Сімферополь, Автономної Республіки Крим. Звільняється із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України (а.с.11).

Відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини А2320 від 22 липня 2005 року №22 майора запасу ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 особи зараховано на квартирний облік та в чергу на отримання житла у військовій частині А2329, з урахуванням попередніх термінів, з яких військовослужбовці знаходились на квартирному обліку. (а.с.62).

Відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини А2320 від 05 серпня 2008 року №18 майора ОСОБА_1 було знято з квартирного обліку, як такого що немає належних підстав для постановки на облік (а.с.13).

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положення про житлові комісії Збройних сил України затверджено Наказом Міністра оборони України від 11 вересня 2007 р. № 517.

Згідно п.1.2 Положення про житлові комісії в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 11.09.2007 № 517, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, житлові комісії в Збройних силах України утворюються з метою обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі, звільнених у запас; контролю за розподілом житлових приміщень та надходженням житла, його обліком та розподілом відповідно до вимог законодавства України.

Згідно п. 8.1 розділу VIII Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства Оборони України від 30 листопада 2011 року №737, житлові комісії у ЗС України створюються з метою зарахування (зняття) військовослужбовців на облік (з обліку), осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі звільнених у запас або у відставку, що залишаються перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та членів їх сімей, включаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти під час проходження військової служби; ведення обліку зазначених осіб; контролю за розподілом жилих приміщень та надходженням житла, його обліком і погодженням розподілу відповідно до вимог чинного законодавства України.

Отже, вказані житлові комісії наділені владними управлінськими функціями в сфері забезпечення житла військовослужбовцями.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що Квартирно-експлуатаційна частина та житлові комісії гарнізону та військової частини є органами, які у правовідносинах з військовослужбовцями, в тому числі пов'язаних з реалізацією державних соціальних гарантій для військовослужбовців шляхом розподілу останнім державного житла, реалізують владні управлінські функції, через що належать до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Зазначений спір пов'язаний з проходженням публічної служби - обов'язок забезпечити житлом обумовлений проходженням позивачем служби в Збройних силах України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту визначає та встановлює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цей Закон також гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до абзацу першого частини 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

В частині 9 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зазначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Вказана норма Закону України знайшла своє відображення в п. 3.10 Наказу Міністра Оборони України № 577 від 06 жовтня 2006 року "Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону (ч.2 ст. 47 Конституції України).

У відповідності до ст.9 Житлового кодексу УРСР, яка визначає житлові права громадян, встановлено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України.

Згідно до абзацу сьомого частини 1 ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 22 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщенням, затвердженого Постанова Кабінету міністрів України від 03.08.2006р. № 1081 (далі - Порядок), облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Відповідно до п. 23 Порядку для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника). До рапорту додаються: довідка з місця проживання про реєстрацію і склад сім'ї; витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім'ї; довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад); документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги.

Інші документи житлова комісія запитує у разі потреби через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян.

Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік. (п.24 Порядку).

Судом встановлено, що в квартирній справі ОСОБА_1 знаходяться вище наведені документи.

Таким чином на думку суду, позивач ОСОБА_1 правомірно був зарахований на квартирний облік, відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент його зарахування на квартирний облік.

Відповідно до п. 30 Порядку військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Аналогічні підстави зазначені у п.3.12 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра Оборони України № 577 від 06.10.2006 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2006 року за №1171/13045, на яку житлова комісія в/ч А2320 посилалася при прийнятті спірного рішення.

Як вбачається з витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини від 05 серпня 2008 року №18, ОСОБА_1 був знятий з квартирного обліку, як такий, що не має належних підстав для постановки на облік, та як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, підставою для прийняття оскаржуваного рішення послугував той факт, що ОСОБА_1 не в повному обсязі надав документи до житлової комісії в/ч А2320.

Однак, як зазначалося судом вище, квартирна справа ОСОБА_1 містить документи, визначені п. 23 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщенням, затвердженого Постанова Кабінету міністрів України від 03.08.2006р. № 1081 та п. 3.4 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра Оборони України № 577 від 06.10.2006 року, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Інші документи, на відсутність яких вказує представник відповідача, у разі потреби можуть бути витребувані житловою комісією, що передбачено п. 23 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщенням, затвердженого Постанова Кабінету міністрів України від 03.08.2006р. № 1081.

Також суд зазначає, що посилання представника відповідача у письмових запереченнях на Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 року №737, як на підставу для відмови у задоволенні позову, є безпідставними, оскільки зазначений наказ був прийнятий та набрав законної сили вже після прийняття оскаржуваного позивачем рішення, а тому він спірні правовідносини не регулює.

За таких обставин, судом не встановлено жодної із підстав, визначених у п. 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщенням, для зняття позивача з квартирного обліку.

Таким чином, рішення, прийняте житловою комісією військової частини А2320 щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, яке оформлено протоколом засідання житлової комісії військової частини А2320 від 05 серпня 2008 року №18 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін. Вважаючи що порушення прав позивача є доведеним, керуючись ст. 11 КАС України суд дійшов висновку що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини А2320 щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, яке оформлено протоколом засідання житлової комісії військової частини А2320 від 05 серпня 2008 року №18; зобов'язання житлової комісії військової частини А2320 поновити ОСОБА_1 в списках військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов по військовій частині А2320 за рахунок Фондів Міністерства Оборони України з датою постановки на квартирний облік 28 жовтня 1993 року.

Визначений судом спосіб захисту прав та законних інтересів позивача, шляхом задоволення вищенаведених позовних вимог, є достатнім, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині заборони командуванню військової частини А2320 вимагати від позивача надання документів не передбачених законодавством України задоволенню не підлягає.

З огляду на проведений аналіз законодавчих положень, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Що стосується строків звернення до суду, то у судовому засіданні встановлене наступне. Як зазначив позивач, 22 лютого 2012 року при ознайомленні з матеріалами цивільної справи №2-3042/11 за позовною заявою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, його звільнення і стягнення суми, останньому стало відомо, що відповідно до протоколу житлової комісії військової частини А2320 №18 від 05.08.2008 року його було знято з квартирного обліку. Вказані обставини сторонами по справі не спростовані, тому суд вважає їх достовірними.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, процесуальний строк для подання ОСОБА_1 адміністративного позову, встановлений ст. 99 КАС України, не є пропущеним, оскільки про порушення своїх прав він дізнався лише у лютому 2012 році.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору, враховуючі ставку за подання до суду позову немайновий характеру.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 25 вересня 2012 року. В повному обсязі постанову складено 28 вересня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини А2320 щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, яке оформлено протоколом засідання житлової комісії військової частини А2320 від 05 серпня 2008 року №18.

Зобов'язати житлову комісію військової частини А2320 поновити ОСОБА_1 в списках військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов по військовій частині А2320 за рахунок Фондів Міністерства Оборони України з датою постановки на квартирний облік 28 жовтня 1993 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 32 грн. 19 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет