ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "13" серпня 2008 р. по справі № 01/81-38
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія-Луцьк"
до відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш", м.Ковель
про стягнення 130 171,84 грн.,
суддя Якушева І. О.
Представники:
від позивача: Пилипчук В.Ф. - адвокат (дов. від 16.04.2008р.), Щербаков О.Г. (дов. №280 від 13.08.2008р.)
від відповідача: Сорока Г.О. (дор. №50/01-1536 від 20.05.2008р.)
Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 131 197 грн. 50 коп., з них: 93880,12 грн. заборгованості за переданий на підставі договору №11 від 21.06.2007р. товар, 17220,63 грн. пені, 2353,43 грн. процентів річних, 17743,32 грн. збитків, завданих інфляцією.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог: просить стягнути з відповідача 130171,84 грн., з них: 93880, 12 грн. заборгованості, 16333,86 грн. пені, 2214,54 грн. процентів річних, 17743,32 грн. збитків, завданих інфляцією, 6900 грн. за послуги адвоката та відшкодувати судові витрати по справі.
Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні заборгованість перед позивачем на суму 93880,12 грн. визнав, позовні вимоги в частині стягнення пені визнав на суму 8135,10 грн., в частині стягнення процентів річних на суму 2048,15 грн. Щодо вимоги про стягнення із ВАТ "Ковельсільмаш" 6900 грн. витрат на оплату послуг адвоката, вважає її безпідставною, посилаючись на те, що ні в цивільно-правовому договорі від 7.07.2008р., ні в платіжному дорученні №779 від 8.07.2008р. не вказано, що юридичні послуги адвокатом надано саме по даній конкретній справі. Крім цього, представник відповідача на підставі ст.233 ГК України просила зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, яке судом відхилено у зв"язку з необгрунтованістю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
встановив:
21.06.2007р. між сторонами у справі було укладено договір поставки №11, згідно з п.п.1.1, 4.4. якого позивач зобов"язався постачати метплопродукцію, а відповідач - приймати та здійснювати оплату за товар на протязі 15 календарних днів з моменту отримання товару.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на суму 125 143,24 грн., що підтверджується видатковими накладними №МКЦ-000499 від 28.09.2007р., №МКР-001100 від 1.11.2007р.
Відповідач оплату за переданий товар провів частково - на суму 31263,12 грн., залишок заборгованості на момент розгляду справи складає 93880,12 грн.
У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.526, 599, 655 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 93880,12 грн. заборгованості обгрунтована і підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як зазначено в п.7.2. договору №11 від 21.06.2007р. за прострочення строків оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Згідно із заявою про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 16333,86 грн. пені за період з 13.10.2007р. по 13.08.2008р., тобто за 10 місяців.
Проте договором №11 від 21.06.2007р. не передбачено нарахування пені у більш тривалі строки, ніж встановлено законом.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає до задоволення на суму 8802,88 грн. за період з 13.10.2007р. по 13.04.2008р., в позові про стягнення 7530,98 грн. пені за період з 14.04.2008р. по 13.08.2008р. слід відмовити.
Разом з цим з відповідача за прострочку платежу відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України слід стягнути 2214,54 грн. процентів річних за період з 1.11.2007р. по 13.08.2008р., 17743,32 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2007р. - червень 2008р.
Щодо відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з такого.
Частиною 5 статті 49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, при задоволенні позову покладаються на відповідача. Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 6900 грн. витрат по сплаті за юридичні послуги, надані адвокатом ОСОБА_1, посилаючись при цьому на цивільно-правовий договір від 7.07.2008р. та платіжні доручення №779 від 8.07.2008р., №780 від 8.07.2008р.
Проте ні цивільно-правовий договір від 7.07.2008р., ні платіжні доручення №779 від 8.07.2008р., №780 від 8.07.2008р. не містять вказівки про те, що юридичні послуги на суму 6900 грн. були надані позивачу адвокатом ОСОБА_1 саме по даній конкретній справі.
Доказів про те, які реально витрати поніс позивач на оплату юридичних послуг адвоката у зв'язку з представленням його інтересів під час розгляду справи №01/81-38в господарському суді, не подано.
А тому у відшкодуванні з відповідача 6900 грн. витрат, понесених позивачем на оплату юридичних послуг, слід відмовити.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача слід відшкодувати судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.526, 599,610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (м. Ковель, вул. Варшавська, 1, код ЄДРПО 32273356) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія-Луцьк" (м. Луцьк, вул. Боженка, 34, код ЄДРПО 32273356 ) 93880 грн. 12 коп. заборгованості, 8802 грн. 88 коп. пені, 2214 грн. 54 коп. процентів річних, 17743 грн. 32 коп. збитків, завданих інфляцією, 1048 грн. 96 коп. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 94 грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Суддя Якушева І. О.