КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-3262/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 13-00 год. адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю:
секретаря судового засідання -Ківачука Д.В.,
представників:
позивача -ОСОБА_2,
відповідача -Анцибор Л.В.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005021700 від 13.08.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі 15 300,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 12 240,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3 060,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що нею сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, отриманих від ФОП ОСОБА_4, а висновки податкового органу про нереальність господарських операцій та нікчемність правочинів є необґрунтованими, оскільки всі придбані у ФОП ОСОБА_4 товари фактично використані позивачем у підприємницькій діяльності.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки позивач включив до податкового кредиту у червні та серпні 2009 року суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4 за правочинами, які, на думку податкового органу, не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», позаяк вчинені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування і несплати податків.
В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі. Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 12.11.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 19.11.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2012 року посадовою особою Світловодської ОДПІ відповідно до направлення від 27.07.2012 року №000292 згідно наказу від 27.07.2012 р. №351 виданого на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Полтавській області від 19.06.2012 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань достовірності вчинених правочинів з Підприємством «Спецбуд-Інвест»СМОІ «Злагода»і СГД ФО ОСОБА_4 та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з 01.01.2009 р. по 20.07.2012 р., за результатами якої складено акт №216/1700-2859000820 від 31.07.2012 року, висновками якого, зокрема, є порушення ФОП ОСОБА_1, на думку відповідача, п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 20.07.2012 року в розмірі 12 240,00 грн., в тому числі за червень 2009 року на суму 10 687,00 грн. та серпень 2009 року на суму 1 553,00 грн.(а.с.8-20).
На підставі акту перевірки Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0005021700 від 13.08.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 240,00 грн. основного платежу та 3 060,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.21).
Судом встановлено, що 20.07.2009 року ФОП ОСОБА_1 подано до Світловодської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року. 02.11.2009 року ОСОБА_1 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виявленням самостійно виявлених помилок за червень 2009 р. в якому задекларовано податковий кредит у розмірі 11 569,00 грн., в тому числі 10 686,50 грн. згідно податкових накладних №5а та №6а від 03.06.2009 виданих за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_4 (а.с.40, 41, 87-96).
21.09.2009 року ФОП ОСОБА_1 подано до Світловодської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року в якій задекларовано податковий кредит у розмірі 6 038,00 грн., в тому числі в розмірі 3 333,33 грн. згідно податкової накладної №69 від 31.08.2009 виданої за господарською операцією з ФОП ОСОБА_4 (а.с.47, 97-110).
Світлводська ОДПІ Кіровоградської області ДПС вважає, що податкові накладні №5а і №6а від 03.06.2009 р., та №69 від.31.08.2009 року видані ФОП ОСОБА_4 за господарськими операціями, які не носила реального характеру та не відбулася в об'єктивній дійсності.
Зазначені податкові накладні отримані ФОП ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_4 за господарськими операціями з придбання штукатурної суміші згідно договорів купівлі-продажу від 01.06.2009 р. та від 01.08.2009 р. (а.с.111-114).
Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками (а.с.162-163).
Згідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення у позивача права на податковий кредит), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість та валових витрат є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.
У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги, мають вартісний характер і цінове вираження.
В обґрунтування реального характеру господарських операцій представником позивача повідомлено суду, що придбана у ФОП ОСОБА_4 штукатурна суміш використовувалася позивачем у його господарській діяльності.
Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність із будівництва будівель.
Судом встановлено, що товар придбаний позивачем у ФОП ОСОБА_4 використаний ФОП ОСОБА_1 у її господарській діяльності.
Так, відповідно до акту на списання матеріалів за липень 2009 р. ФОП ОСОБА_1 списано штукатурну суміш в кількості 1,5 т. на суму 5 024,79 грн. (ПДВ -1 004,96 грн.) використану на оздоблювальні роботи згідно акту №3 про виконання підрядних робіт гідроагрегату №2 Кременчуцької ГЕС за договором №4-2009 від 08.01.2009 р. (а.с.27-38, 46, 115-119).
Згідно з актом на списання матеріалів за серпень 2009 р. ФОП ОСОБА_1 списано штукатурну суміш в кількості 0,13 т. на суму 443,37 грн. (ПДВ -88.67 грн.) використану на виконання робіт згідно акту №1 прийняття виконаних підрядних робіт за серпень 2009 р. відповідно до договору від 21.05.2009 р., укладеного між ДП «Завод «Екоенергія»та ФОП ОСОБА_1 (а.с.51, 146, 147).
Також судом встановлено, що відповідно до акту на списання матеріалів від 30.06.2009 р. ФОП ОСОБА_1 списано штукатурну суміш в кількості 0,585 т на суму 1 950,00 грн. (ПДВ 390,00 грн.) за рахунок виробничих витрат господарської діяльності підприємця у зв'язку з тим, що в результаті тривалого зберігання вона стала непридатною для подальшого використання (а.с.155).
Факти використання ФОП ОСОБА_1 придбаної штукатурної суміші встановлено податковим органом та відображено в акті перевірки №216/1700-2859000820 від 31.07.2012 року (а.с.15). Перевіркою також встановлено наявність у позивача залишків товару у кількості 16,115 т. на суму 64 537,21 грн., в тому числі ПДВ -10 756,20 грн., що не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні (а.с.15).
Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З аналізу зазначених норм суд вбачає, що у Законі України «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.
Відповідно до матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому, ФОП ОСОБА_4 на момент їх виписки був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджено у судовому засіданні представником відповідача, а тому, відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»мав обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні (а.с.22).
Суд вважає, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Більш того, у випадку якщо такі особи не виконали свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Окрім цього, Світловодська ОДПІ Кіровоградської області ДПС під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ФОП ОСОБА_4 є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.
Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав.
З системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи державної податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із підстав порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, які покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, не відповідають вимогам чинного законодавства, позаяк вчинені за межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Таким чином, висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Світловодська ОДПІ Кіровоградської області ДПС не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій з придбання позивачем у ФОП ОСОБА_4 штукатурної суміші, а тому, з огляду на зміст доказів в їх сукупності, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності даних операцій, що свідчить про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених нею в ціні придбаного товару.
Окрім того, судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005021700 від 13 серпня 2012 року винесене Світловодською ОДПІ Кіровоградської області ДПС за результатами перевірки, яка проводилася у відповідності до постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Полтавській області підполковника податкової міліції Сєрякова О.А. від 19.06.2012 року про призначення документальної перевірки (а.с.69-70).
Судом встановлено, що постанова про призначення документальної перевірки від 19.06.2012 р. прийнята на підставі ст.ст.22, 66, 114, 130 КПК України в межах кримінальної справи №12012131009007 порушеної за фактом внесення службовими особами ТОВ «Віста Торг»до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України. відносно директора ТОВ «АэВіста Торг»ОСОБА_7 за ч.3 ст.212 КК України, відносно ОСОБА_8, ОСОБА_4 за фактом створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності: ПП ВКФ «Украгропродукт», ТОВ «Профіль-Стиль», ПП «Троян-СВ», ПП «Сатурн СВ», ПП «Нафтобудком», ТОВ «Технорес», Підприємства «Спецбуд-інвест»СМОІ «Злагода», ПП «Кас-Капітал», ПП «Дніпрогес-сервіс»з метою прикриття незаконної діяльності, в результаті чого заподіяно велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (а.с.69-70).
Як встановлено судом, на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та розгляду даної справи, відсутнє рішення суду за результатами розгляду кримінальної справи.
Відповідно до змісту п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності отриманої постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
У відповідності до п.86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Згідно п.58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
З аналізу зазначених норм суд вбачає, що у випадках, якщо перевірка призначена на підставі постанови слідчого, винесеної під час розслідування кримінальної справи, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, однак податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0005021700 від 13 серпня 2012 року, що є самостійною підставою для його скасування.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005021700 від 13 серпня 2012 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12 240,00 грн. основного платежу та 3 060,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (27500, АДРЕСА_1) судові витрати в сумі 153,00 грн. (сто п'ятдесят три грн. 00 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт