ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10915/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О.
при секретаріВасиленко К.Е.
за участю:
представника позивача представника відповідача Раєвського М.В. Кучеренко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ДП "Придніпровська залізниця" до Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відділення в АРК, Залізнична районна м. Сімферополя виконавча дирекція про визнати незаконним та скасувати рішення № 03-23-106 від 03.09.2012 року
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця»до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК, Залізничної районної м. Сімферополя виконавчої дирекції, в якому позивач просить, визнати незаконним та скасувати рішення № 03-23-106 від 03.09.2012 року Залізничної районної м. Сімферополя виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК.
В обґрунтування позову, позивач зазначив, що вказані в акті перевірки лікарняні листи працівників ВСП «Сімферопольське пасажирське вагонне депо»ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 надані на підприємство з вказаним шифром: «невиробнича травма-5», також, до них були додані пояснювальні записки вказаних робітників, які підтверджували, що дані нещасні випадки трапилися з вищезазначеними працівниками в неробочий час, не на території підприємства, не за завданням роботодавця.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки Фонд прийшов до висновків щодо порушення позивачем п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, відповідачем правомірно винесено рішення №03-23-106 від 03.09.2012 року про повернення коштів та застосування фінансових санкцій.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволені позовних вимог відмовити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що у відповідності з направленням від 16.08.12 р. № 570, виданим Залізничною районною м. Сімферополя виконавчою дирекцією відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК (наказ від 16.08.12р. №118-ОД), проведена цільова позапланова перевірка по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в ВСП «Сімферопольське пасажирське вагонне депо»ДП «Придніпровська залізниця»листків непрацездатності ОСОБА_5 №№ 378109, 384496, 384581; ОСОБА_6 № 970364; ОСОБА_7 № 970611; ОСОБА_8 №№ 398933, 399332, 399664.
При перевірці правильності нарахування допомоги з тимчасової втрати працездатності, виявлені порушення п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними із похованням», а саме, за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності були сплачені листки непрацездатності за травмами, які відбулися на виробництві, що призвело до порушення порядку використання страхових коштів на суму 18367,32 грн.
За результатами перевірки складено Акт від 22.08.2012 року № 03-7-580 на підставі якого, прийнято рішення від 03.09.2012 року № 03-23-106 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відповідно до якого, підлягають поверненню неправомірно використані страхові кошти в розмірі 18367,32 грн. та застосовано штраф за порушення порядку використання страхових коштів в розмірі 9183,66 грн.
За результатами розгляду скарги позивача від 12.09.2012 року, Рішенням Залізничної районної м. Сімферополя виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК від 24.09.2012 року, Рішення від 03.09.2012 року №03-23-106 скасовано в частині виплати листа непрацездатності, наданого ОСОБА_7, в сумі 662, 64 грн.
Отже, відповідно до вищезазначеного рішення, підлягають поверненню неправомірно використані страхові кошти в розмірі 17704,68 грн. та застосовано штраф за порушення порядку використання страхових коштів в розмірі 8852,34 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, листи непрацездатності серії АВИ №№ 378109, 384496, 384581, які видані ГУ ВКЛ ст. Сімферополь ОСОБА_5, на період непрацездатності з 03.04.2012 р. по 31.05.2012 р. з відміткою «продовжує хворіти», сплачені за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 9012,69 грн. В пояснювальній записці ОСОБА_5 вказано, що травма відбулася з нею у вихідний день 03.04.2012 р. о 07 год. 15 хв., при виході з дому на вулицю в магазин за покупками, вона підсковзнулася на ґанку дома, втратила рівновагу та впала. Сама звернулася до ГУ ВКЛ ст. Сімферополь 03.04.2012р. о 9 год. 15 хв.
Залізничною районною м. Сімферополя виконавчою дирекцією відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК, був зроблений запит в ГУ ВКЛ ст. Сімферополь та Євпаторійську міську лікарню № 1 по виданим листкам непрацездатності ОСОБА_5
У відповіді ГУ ВКЛ ст. Сімферополь вказано, що травма відбулася 02.04.2012р. о 19 год. 00 хв., перша допомога була надана у приймальному покої м. Євпаторія. У відповіді Євпаторійської міської лікарні №1 вказано, що травма отримана нею 02.04.2012р. о 19 год. 00 хв. (оступилася, впала), 02.04.2012р. о 20 год.20 хв., звернулася у травмпункт стаціонара Євпаторійської міської лікарні № 1.
В маршрутному листі, наданому ВСП «Сімферопольське пасажирське вагонне депо», здавання поїзда № 668/68 Москва після прибуття, мало відбутися 02.04.2012р. о 21 год. 32 хв., тобто, робочий день у ОСОБА_5 закінчувався 02.04.2012р. о 21 год. 32 хв., тоді, як медична допомога їй була надана 02.04.2012г. о 19 год. 00 хв., тобто, у робочий час.
Зважаючи на те, що нещасний випадок з ОСОБА_5 трапився у робочий час, то згідно з п.15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011р. №1232 (далі Порядок №1232), слід вважати, що нещасний випадок з ОСОБА_5 пов'язан із виробництвом.
Лист непрацездатності серії АВИ № 970364, наданий ГУ ВКЛ ст. Сімферополь ОСОБА_6 на період непрацездатності з 13.04.2012р. по 03.05.2012р., сплачений за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 1300,66 грн. В пояснювальній записці ОСОБА_6 вказано, що травма трапилася з ним у вихідний день 12.04.2012р. о 19 год. 00 хв., слідуючи по вулиці додому, підвернув ногу. Самостійно звернувся до ВКЛ ст. Сімферополь 13.04.2012 у 11 год. 00 хв.
В результаті аналізу даної травми, був складений запит до ВКЛ ст. Сімферополь по листкам непрацездатності, наданим гр. ОСОБА_6 У відповіді ВКЛ ст. Сімферополь вказано, що травма трапилася 11.04.2012р. о 15 год.00 хв., він підвернув ліву ногу.
В маршрутному листі, наданому ВСП «Сімферопольське пасажирське вагонне депо»вказано, що рейс поїзда № 40 Київ-Сімферополь, на якому працював ОСОБА_6, був з 8 год.40 хв. 10.04.2012р. по 8 год. 00 хв. 12.04.2012р. , тобто, травма отримана ним в робочий час при виконанні службових обов'язків.
Зважаючи на те, що нещасний випадок з ОСОБА_6 трапився у робочий час, згідно до п.15 Порядку №1232 слід вважати, що нещасний випадок із ОСОБА_6 пов'язаний із виробництвом.
Листи непрацездатності АВБ № 398933, 399332, 399664, надані поліклінікою ЛЗ «Міська лікарня №4»м. Севастополь ОСОБА_8 на період непрацездатності з 06.04.2012р., сплачені за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 7391,33грн. У пояснювальній записці ОСОБА_8 вказано, що травма відбулася з нею 06.04.2012р. в 11 год. 00 хв., вона прийшла перед роботою у вагон, коли йшла по коридору підвернула ногу і впала на праву руку. Після отримання травми вона сама звернулася в травматологічний пункт першої міської лікарні м. Севастополя 06.04.12р. з приводу травми, отриманої на виробництві, де їй був виданий листок непрацездатності АВМ № 924383 з 06.04.2012р. по 10.04.2012р. (у первинному листі непрацездатності, не наданому Залізничній районній м. Сімферополя виконавчій дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК для фінансування, був вказаний код 4 - виробнича травма, а у продовженні листка непрацездатності, наданому іншим лікарняним закладом, код 5 - невиробнича травма).
Зважаючи на те, що нещасний випадок із ОСОБА_8 трапився на робочому місті, первинний лист непрацездатності наданий з кодом 4 - виробнича травма та згідно до п.15 Порядку №1232 слід вважати, що нещасний випадок зі ОСОБА_8 пов'язаний із виробництвом.
Проведене на підприємстві розслідування було здійснено із порушенням вимог законодавства. Оскільки нещасний випадок трапився з працівником на території підприємства, то він повинен був бути розслідуваний за правилами Порядку № 1232. Замість того, щоб проводити розслідування нещасного випадку у відповідності до Порядку № 1232, було проведено розслідування за нормами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. № 270. Акт від 23.04.2011 р. без номеру, складений за формою НТ замість форми Н-5, як це передбачено Порядком №1232, який міститься в матеріалах справи.
Встановив з листа непрацездатності, факт нещасного випадку, що стався на виробництві, розслідування має бути проведено у відповідності із Порядком №1232. У випадку розслідування вказаної травми та встановлення факту пов'язаності її з виробництвом, ОСОБА_8 повинні були бути надані соціальні послуги та відповідні виплати згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 р. № 1105.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що такі випадки не поодинокі, а тому, дії позивача свідчать про намагання останнього приховати виробничий травматизм.
Оскільки всі вищезазначені нещасні випадки пов'язані з виробництвом, то підприємство позбавило своїх робітників соціальних послуг та виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 р. № 1105.
У зв'язку з чим, сума за листами непрацездатності ОСОБА_8 у розмірі 7391,33грн., Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК, Залізничної районної м. Сімферополя виконавчої дирекції до заліку не прийнята, та має бути повернена до бюджету Фонду.
Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про охорону праці»передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Пунктами 10, 13 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, встановлено, роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 41 цього Порядку), зобов'язаний негайно утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.
Комісія зобов'язана протягом трьох діб установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.
Скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також, акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
Відповідно до п.15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:
1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;
2) перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі, протягом робочого та надурочного часу.
Згідно ч.1 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів, відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Таким чином, Рішення від 03.09.2012р. № 03-23-106 (з урахуванням Рішення від 24.09.2012р.) прийнято у відповідності до норм діючого законодавства.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, при цьому, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними, є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин, не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
У зв'язку з чим, судові витрати понесені Державним підприємством «Придніпровська залізниця», не повертаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК, Залізничної районної м. Сімферополя виконавчої дирекції про визнання незаконним та скасування рішення №03-23-106 від 03.09.2012 року - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також, прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі, якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 25 жовтня 2012 року
Суддя І.О. Лозицька