ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 серпня 2012 р. (17:26) Справа №2а-8272/12/0170/29
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Пакет Т.В.,
при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства «Фесто виробництво» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Обставини справи: Дочірнє підприємство «Фесто виробництво» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0001961504 про про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 1367 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 683,50 грн; стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1367 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято безпідставно, з порушенням норм чинного податкового законодавства України, що завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача, а тому воно підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Управління Державної казначейської служби у м. Сімферополі АР Крим у судовому засіданні вирішення спору поклав на розсуд суду.
Представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень на позов суду не надав.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 5 Ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Позивач - Дочірнє підприємство «Фесто виробництво» є юридичною особою ЄДРПОУ 20718805, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС та є платником податку на додану вартість, про що свідчать довідка про взяття на облік платника податків від 26 січня 20121 року №341/29-0 та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №613581, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №386253 (а.с.13,14,16).
Відповідачем Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведено камеральну перевірку ДП "Фесто виробництво" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 1031136 грн. за травень 2012 року (декларація вх. № 9034909492 від 19.06.2012 року), за результатами якої складено акт від 10.07.2012 року № 3911/15-4/20718805 (а.с.17-33).
В результаті перевірки встановлено порушення ДП "Фесто виробництво": п. 200.4, п.200.1 ст. 200, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за травень 2012 року на загальну суму ПДВ 1367 грн.; п. 102.5, ст.102, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст.200, п.201.1. ст.201 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. не правомірно зарахована сума ПДВ у розмірі 115065,00 грн. у рядку 24 декларації по ПДВ за травень 2012р., в результаті перевірки зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень 2012р. на 115065,00 грн. (ряд. 24 Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду).
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0002961504, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1367 грн. та застосовані фінансові санкції у розмірі 683,50 грн. (а.с. 34).
Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні робіт сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань позивача чи його контрагентів, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.
Підпунктами 14.1.36, 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначені поняття, які вживаються у цьому Кодексі, зокрема: господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктами 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлені правила формування податкового кредиту, згідно із якими право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Наведені в акті перевірки обставини безпосередньо не дають підстав для висновку про порушення позивачем вказаних норм.
З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2011 р. між ДП "Фесто виробництво" та ПП «Команд» укладений договір №22 про надання послуг з благоустрою території Замовника (ДП "Фесто виробництво")
На підтвердження виконання даних договорів в матеріалах справи містяться копії первинних документів. Крім того, в акті перевірки зазначено, що при проведенні камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ДП "Фесто виробництво" до декларації надано усі необхідні додатки.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту є його формування за рахунок угод з контрагентами, які мають стан платника, відмінний від «0».
Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців"встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Таким чином, дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи, є обов'язковими для врахування, як податковим органом так і іншими особами, доки до них не внесено відповідних змін.
У порушенні вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не надано доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність ПП «Команд», за його місцезнаходженням або навіть даних про внесення запису щодо не підтвердження відомостей про юридичну особу.
Крім того, відсутність платника податків за місцем реєстрації не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків.
Дана позиція повністю узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного Суду України, викладеної в Листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 р.
Стосовно права платника податків на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, суд зазначає, що податковий орган проводить перевірку, після закінчення якої зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, за заявою платника податків, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
Таким чином, у разі не відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість право платника податку порушується в результаті неотримання коштів із бюджету, а тому відповідним способом захисту порушеного права є вимога про стягнення відповідних коштів.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим та задовольняє його у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні 27 серпня 2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 31 серпня 2012 року.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополь Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0001961504 від 18 липня 2012 року про зменшення Дочірньому підприємству «Фесто виробництво» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 1367 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 683,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31114030700002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 14010200 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Дочірнього підприємства «Фесто виробництво» (код ЄДРПОУ 20718805, місцезнаходження: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, 8) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1367 (одна тисяча триста шістдесят сім) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Фесто виробництво» (код ЄДРПОУ 20718805, місцезнаходження: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, 8) судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп., шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.В.Пакет