У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 14 серпня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської  області на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від                13 грудня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця

сел. Дороганівка  Дніпропетровської  області,

судимого 3 лютого 2006 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільненого 25 липня 2007 року,

засуджено за ст. 116 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі             ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п. 3 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 6 серпня 2007 року у с. Звонецький Хутор Солонянського району під час сварки на ґрунті особистих неприязних стосунків, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства та систематичного знущання з боку потерпілого, вчинив умисне вбивство свого брата ОСОБА_2

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності     ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину й правильності кваліфікації його дій, посилається на безпідставне звільнення його на підставі ст. 75 КК України                від відбування покарання з випробуванням. Зазначає, що суд не надав оцінки ступеню тяжкості та характеру вчиненого злочину, не в повній мірі врахував дані про особу засудженого, який учинив злочин через 10 днів після звільнення з місць позбавлення волі. Просить скасувати вирок і направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні подання слід відмовити.

Як видно з вироку, суд, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, обставини справи, дані про особу засудженого, зокрема, повне визнання ним вини, щире каяття у вчиненому, позитивну характеристику. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що прокурор, який брав участь у розгляді справи судом, вважав, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства.

Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов до обґрунтованого висновку про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.             

Даних, які б свідчили, що у справі щодо ОСОБА_1 неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону,  не виявлено.

Отже, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.

      С у д д і :

          Гошовська Т.В.                    Канигіна Г.В.                          Мороз М.А.