УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р. Справа № 25074/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Гуляка В.В., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 05.08.2011 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області про зобов'язання виплатити недоплачену, як дитині війни надбавку за період з 27 січня 2011 року по 27.07.2011 року.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 08 серпня 2011 року позовну заяву за період з 27.01.2011 року по 04.02.2011 року - залишено без розгляду.

Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 серпня 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження) позовні вимоги задоволено частково, визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області щодо невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги за період з 05.02.2011 року по 18.06.2011 року протиправною, зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області здійснити позивачу пенсій з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 05.02.2011 року по 18.06.2011 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області оскаржило його в апеляційному порядку вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального права.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки ч.3 ст.28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тому просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати, в скасованій частині постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183- 2.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стосовно решти позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії, то, враховуючи дату звернення до суду та ч. 2 ст. 99 КАС України позов підлягає задоволенню лише з 05.02.2011 року по 18.06.2011 року, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Розміри державних соціальних гарантій на 2011 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

При цьому колегія суддів зазначає, що підвищення до пенсії, визначене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд помилково назвав, як державна соціальна допомога. Цей недолік суд першої інстанції може усунути, шляхом постановлення ухвали про виправлення описки.

Колегія суддів також звертає увагу, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області - залишити без задоволення, постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 серпня 2011 року у справі № 2а-3010/11/0703 - без змін.

Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.В. Гуляк

О.М. Довгополов