ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 6/139 | 02.07.08 |
За позовом Національного університету «Києво-Могилянська академія»
До відповідача Гете-інституту Інтер Націонес
Третя особа-1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву
Третя особа-2 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонд державного майна України
Про зобов’язання прийняти зміни до договору оренди в запропонованій редакції та стягнення 8631320,79 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
Від позивача Сироткіна С.О. (за дов.)
Від відповідача Москаленко А.С. (за дов.)
Від третьої особи-1 Ткаченко О.В. (за дов.)
Від третьої особи-2 не з’явились
Обставини справи:
Рішення приймається 02.07.2008, оскільки у судовому засіданні 12.06.2008, 19.06.2008 було оголошено перерву в порядку ст. 77 ГПК України.
До господарського суду міста Києва звернувся з позовом Національний університет «Києво-Могилянська академія»до Гете-інституту Інтер Націонес про зобов’язання відповідача прийняти зміни до договору оренди № 106 від 21.07.2000 в запропонованій редакції та стягнення 3568322,44 грн.
Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Частиною 3 статті 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визначено, що договори оренди державного та комунального майна, які укладені до 01.01.2007, підлягають обов’язковому перегляду. У зв’язку з цим, позивач, за погодженням з регіональним відділенням Фонду державного майна України, направив відповідачу пропозицію укласти додатковий договір про внесення змін до договору оренди з урахуванням розміру орендної плати згідно зі ставками, встановленими постановою Кабінету Міністрів України № 1846 від 27.12.2006, надавши також два примірники додаткового договору з розрахунком орендної плати.
Відповідач, за твердженням позивача, у встановлений чинним законодавством строк відповіді не надав, підписаний договір про внесення змін до укладеного правочину не повернув. На думку позивача, внаслідок недотримання Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, та невірного визначення ставки орендної плати відбувається недоотримання орендної плати за весь період дії договору, що було встановлено контрольно-ревізійними органами.
Нормативно позивач обґрунтовує позовні вимоги положеннями ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», постанови Кабінету Міністрів України № 75 від 19.01.2000 «Про внесення змін і доповнень до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», постанови Кабінету Міністрів України № 1846 від 27.12.2006 «Про внесення змін і доповнень до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», ст. 18 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст.ст. 6, 651, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 188, 286 Господарського кодексу України, наказу Фонду державного майна України № 43 від 18.01.2007.
На думку позивача, оскільки відповідачем не доведено, що він є благодійною організацією за законодавством України, його слід вважати нерезидентом, для якого ставка орендної плати встановлена у розмірі 15%, а не 1%. Розмір недоотриманої орендної плати за період з 30.05.2001 по 31.12.2007 становить 3568322,44 грн.
Ухвалою суду від 11.03.2008 було порушено провадження у справі № 6/139 та залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.
У судове засідання 21.04.2008 представник третьої особи не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Позивачем були заявлені клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Міністерства закордонних справ України та Фонду державного майна України.
Суд відхилив як необґрунтоване клопотання про залучення до участі у справі в порядку ст. 27 ГПК України Міністерства закордонних справ України.
У той же час, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов’язки Фонду державного майна України щодо однієї зі сторін, суд залучив останній до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Зокрема, дозвіл на передачу відповідачеві в оренду спірних приміщень та укладення спірного договору оренди надавався позивачу Фондом державного майна України.
Відповідач у наданому суду запереченнях позовні вимоги відхилив повністю, зазначивши наступне. При укладенні договору оренди та угоди про внесення змін та доповнень до нього сторони виходили з того, що відповідач є міжнародною благодійною організацією, у зв’язку з чим орендну плату визначили за ставкою 1% від вартості орендованого майна. На момент укладення договору оренди позивач досліджував обставини належності відповідача до благодійних організацій та дійшов з цього питання позитивного висновку. Нормативно відповідач посилається на ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, а також ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з якою орендну плату може бути змінено за домовленістю сторін.
Треті особи письмових пояснень по суті спору не подали.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
21.07.2000 між Національним університетом «Києво-Могилянська Академія»(орендодавцем) та Гете-інститутом Інтер Націонес (орендарем) було укладено договір оренди № 106 (далі –Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1) орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення у західному крилі будинку (об’єкт оренди), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Волоська, 12/4.
Площа об’єкту оренди становить 1367 кв. м. Частину площі будівлі відповідач використовує разом з Британською Радою, площа території, яка використовується спільно, складає 342,4 кв. м. (п. 1.2).
Об’єкт оренди перебуває у державній власності, позивач має право були орендодавцем об’єкту оренди на підставі дозволу Фонду державного майна України № 10-16-3020 від 25.03.1999 (п. 1.4).
Згідно з п. 5.1 Договору оренда плата визначається на підставі чинної Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, базова орендна платі встановлюється Фондом державного майна України.
Орендна плата за перший та подальші місяці оренди визначається відповідно до встановленого законом порядку шляхом коригування базової орендної плати на індекс інфляції (п. 5.2).
Позивачем було одержано дозвіл на передачу в оренду спірних приміщень згідно з дорученнями Кабінету Міністрів України від 24.03.1999, 12.07.2001 та листом Фонду державного майна України № 10-16-6605 від 30.05.2001.
Фонд державного майна України погодив розрахунок орендної плати (лист № 10-16-6605 від 30.05.1999).
Договір набирає чинності з моменту його підписання, орендні відносини починаються з дня підписання акту приймання-передачі об’єкту оренди (п. 4.1).
Об’єкт оренди передається орендарю строком на 15 років з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об’єкту оренди (п. 4.2).
Після закінчення встановленого строку оренди, якщо жодна зі сторін Договору не повідомить за 1 рік до цього у письмовій формі про припинення Договору, його дія автоматично продовжується на новий термін (п. 4.3).
Згідно з додатком № 3 до Договору від період оренди було визначено у 18 років.
30.05.2001 між сторонами було укладено угоду про внесення змін та доповнень до Договору.
Згідно з даною угодою сторони домовились про наступне:
- орендодавець передає, а орендар приймає в користування приміщення загальною площею 1520,6 кв. м., розташовані за вказаною вище адресою, вартістю 2464277 грн. згідно з експертною оцінкою (приміщення, які використовуються спільно з Британською радою, визначені п. 1.2);
- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами та доповненнями) та становить 2175 грн. за базовий місяць, включаючи ПДВ;
- розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідно до Методики;
- угода набуває чинності з дати підписання сторонами;
- строк оренди складає 19 років та починається з дати підписання угоди.
30.05.2001 між сторонами було складено акт приймання-передачі орендованого майна.
21.08.2007 позивач направив відповідачу лист № 10/942 з пропозицією укласти додатковий договір про внесення змін до Договору, надавши три примірники такого договору з розрахунком орендної плати.
Відповідач додатковий договір не підписав.
Правові підстави для зміни або розірвання договору визначені ст.ст. 651, 652 ЦК України.
Зокрема, за загальним правилом, передбаченим ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В силу ч. 2 ст. 651 ЦК України підставою для зміни договору у судовому порядку є істотне порушення договору другою стороною та інші випадки, встановлені договором або законом.
Обов'язок доведення наявності зазначених обставини статтею 33 ГПК України покладено на позивача.
Частиною 3 статті 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», на яку позивач посилається як на підставу зміни Договору, передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.
Частиною 1 статті 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, враховуючи, що положення ч. 1 ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»стосовно конкурсних засад не можуть бути застосовані до існуючих орендних правовідносин, внесення змін на підставі ч. 3 ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» до чинних договорів оренди може мати місце тільки у зв’язку зі зміною Кабінетом Міністрів України порядку визначення орендної плати.
У той же час, запропонована позивачем редакція додаткового договору не пов’язана з внесенням змін внаслідок вищевказаних підстав, а є фактично пропозицією про заміну одних орендних правовідношень іншими: передбачає інший склад учасників (позивач –балансоутримувач, третя особа-1 - орендодавець, відповідач - орендар), встановлює інші права, обов’язки, строк дії правочину тощо.
Відсутні правові підстави вважати, що вказані зміни ґрунтуються на приписах ст. 287 ГК України, оскільки ні даною нормою, ні прикінцевими положеннями ГК України не встановлено обов’язкової зміни орендодавця державного майна стосовно договорів оренди, укладених на набрання чинності ГК України.
Таким чином, оскільки Договором не передбачено зміни його умов з наведених позивачем підстав, а запропоновані позивачем зміни не ґрунтуються на законодавчих приписах, ст. 651 ЦК України не може бути застосована для задоволення вимог позивача.
Також відсутні підстави для зміни договору у зв’язку з істотною зміною обставин (ст. 652 ЦК України) в силу відсутності останньої.
Наведені обставини свідчать про необґрунтованість вимог про внесення змін до Договору, а також вимог про стягнення коштів за Договором у більшому розмірі, ніж ним передбачено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Суддя | С.А. Ковтун |
Рішення підписано 4 липня 2008 року