Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року справа №2а/0570/12181/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Чумака С.Ю. за участі секретаря Копиці С.В., позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/12181/2012, за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, Управління державної казначейської служби України у Будьоннівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області про визнання протиправною відмову,-

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, Управління державної казначейської служби України у Будьоннівському та Пролетарському районах м. Донецька Донецької області про стягнення з Державного бюджету України на її користь безпідставно сплачений збір на державне пенсійне страхування у розмірі 5572,50 грн., та визнання протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька від повернення ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 5572,50 грн., стягнення судового збору.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що під час державної реєстрації автомобіля в органах ДАЇ вона була зобов'язана сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5572,50 грн. гривень.

Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати особи, які відчужують, а не купують автомобіль, а тому вона не повинна сплачувати цей збір.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року позовну заяву залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 статті 99 КАС України.

Постановою суду 1 інстанції у задоволенні позову про визнання протиправною відмову від повернення грошових коштів у розмірі 5572,50 грн. - відмовлено.

Позивач вважаючи, що ці судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу суду скасувати та направити справу для подальшого розгляду, а постанову суд скасувати, та постановити нову постанову про задоволення вимог.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні скаргу підтримала, а представник відповідача до суду не прибув.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу та постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

08 серпня 2012 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька із заявою про повернення примусово сплаченого збору на облов*язкове державне пенсійне страхування у зв*язку із придбанням автомобіля у розмірі 5572,50 грн.

Відповіддю Управління від 09.08.2012 року було відмовлено у поверненні зазначеного збору.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли ще у квітні 2011 року, оскільки 28 березня 2011 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбала у Товариства з обмеженою відповідальністю "Н МОТОРС СХІД" автомобіль марки NISSAN, моделі X-TRAIL вартістю 222720, 00 грн. (а.с. 7-11). 05.04.2011 року за квитанцією №12346.163.3 позивач сплатила збір 3% від вартості ТС в сумі 5572,50 грн. (а.с. 12), та в той же день зазначений автомобіль було зареєстровано у ВРЕР № 1 м. Донецька. Проте до суду з зазначеним позовом позивачка звернулась лише у вересні 2012 року.

Позивач суду поважних причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду із вказаними вимогами не навів. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, щодо залишення вимог про стягнення сплаченого збору на обов*язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5572,50 грн. та визнання протиправною відмову в частині стягнення сплаченого збору на обов*язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5572,50 грн., без розгляду.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, договір купівлі-продажу передбачає передачу, тобто відчуження, предмету договору від однієї фізичної чи юридичної особи у власність іншій. Сторонами такого договору є продавець та покупець.

Пунктом п. 7 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.07.1997 року № 400, який набрав чинності 26 червня 1997 року, встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Виходячи із змісту вказаної правової норми, колегія суддів приходить до висновку, що остання не містить імперативної вказівки, яка саме особа - продавець чи покупець повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні (укладанні договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо) автомобілю.

Закон № 400 регулює питання об'єкту та ставок цього збору і статтею 3 передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Статтею 6 вказаного Закону також зобов'язано Кабінет Міністрів України, зокрема, прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону.

3 листопада 1998 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1740, якою затверджено Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Цей Порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (п. 1 Порядку).

Пунктами 12 й 13 вказаного Порядку встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

Таким чином, саме Порядком № 1740 конкретизовано механізм та порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобілів, і зазначено, що платниками такого збору є, зокрема, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі на підставі певних цивільно-правових договорів, тобто покупці.

Колегія суддів зазначає, що положення пунктів 12 та 13 Порядку № 1740 не суперечать пункту 7 статті 1 Закону № 400.

Крім того, відповідно до п. 14 Порядку органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

Саме необхідність реєстрації легкового автомобілю в органах державтоінспекції стала підставою для сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і звільнення особи від сплати такого збору при реєстрації автомобілю в органах ДАІ діючим спеціальним законодавством не передбачено.

Окрім того, відповідно до Закону України від 7 червня 2012 року № 4911-УІ "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в підрозділах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.

Тобто позивач правомірно сплатив спірний збір і правових підстав для його повернення немає.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції.

Судом правильно встановлені обставини справи та ухвалено судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/12181/2012- залишити без задоволення , а рішення суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі.