КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2008 № 05-5-12/4451
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Розваляєвої Т.С.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Якименко А.В. – (дов. № б/н від 29.11.2007р.)
від відповідача: не з’явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.04.2008
у справі № 05-5-12/4451
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство Гастроном № 328"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 1954,49 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Лан - Україна” звернулось доГосподарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельне підприємство Гастроном № 328” про стягнення 1954,49 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.04.2008р. у справі № 05-5-12/4451 позовні матеріали повернуто на підставі п. 1, 4, ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись із вищезгаданою ухвалою позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.04.2008р.
В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те , що суд першої інстанції прийняв ухвалу з порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 63 ГПК України.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Підставою для повернення позовної заяви було те, що до позовної заяви не додано документів, що підтверджують повноваження особи, що підписала позовну заяву; не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, а саме напис кредитної установи на зворотньому боці пл. доручення № 1000001570 від 09.04.08р. скріплений заступником директора по роботі з приватними особами та гол. бухгалтером, проте доказів, що заступник директора по роботі з приватними особами уповноважений керівником банку суду не надано. Позивачем не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Не надано бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв’язку.
Судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції в повній мірі виходячи із наступного.
Згідно з п. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Позовна заява підписана керівником Позивача, який має право підпису. В поданій позивачем позовній заяві (стор.4) зазначено посадове становище, особи, яка її підписала, а саме: “Директор”.
Статтею 57 ГПК України визначений вичерпний перелік документів, що додаються до позовної заяви. Подання документів, що підтверджують посадове становище керівника, що підписує позовну заяву, а також як і подання доказів того, що позивач є юридичною особою (статут або відповідне положення) в розумінні статей 1, 21 ГПК України, статтею 57 ГПК України не передбачено.
З огляду на наведені правові норми та наявні обставини, повернення господарським судом міста Києва позовної заяви на підставі п. 1 ст. 63 ГПК України є неправильним.
В оскаржуваній ухвалі місцевий суд посилається на те, що до позовної заяви не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) державне мито сплачується чи стягується в дохід державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно із ч. 4 ст. 7 декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 № 7-93 із змінами і доповненнями порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України. Пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. №15 із змінами і доповненнями, передбачено, що під час перерахування державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: “Зараховано в дохід бюджету грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
До позовної заяви, що була подана позивачем до Господарського суду м. Києва, додавався примірник платіжного доручення № 1000001570 від 09.04.08р. на звороті якого вчинено напис про перерахування державного мита в сумі 102,00 грн. до державного бюджету.
Згідно зі ст. 32 ГПК України у випадку сумніву в їх вірогідності чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суду надано право витребувати додаткові докази. Тому в такому випадку місцевий суд не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
Крім того, слід зазначити, що позивачем у відповідності з п. 2 ст. 57 ГПК України, було направлено копію позовної заяви і доданих до неї документів рекомендованим листом, про що свідчить фіскальний чек, оригінал якого був доданий до позовної заяви.
Відповідно до п.36 Постанови Кабінету міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку” від 17 серпня 2002 р. N1155, про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
В тлумаченні Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Виходячи з викладеного, доказом відправки відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів є касовий чек (розрахунковий документ), що виданий відділенням поштового зв'язку. Опис вкладення у поштовий конверт не є обов'язковою вимогою і не є підставою для повернення позовної заяви в порядку п. 6 ст. 63 ГПК України.
Підтвердження тому є роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.97 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, частиною 6 пункту 3.3 встановлено: розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки згідно з пунктом 78 названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника, і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.
Згідно зі ст. 32 ГПК України у випадку сумніву в їх вірогідності чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суду надано право витребувати додаткові докази. Тому в такому випадку місцевий суд не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
З огляду на це, судова колегія констатує, що ухвала Господарського суду м. Києва від 25.04.2008р. № 05-5-12/4451 прийнята у порушенні норм процесуального права і тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Лан - Україна” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.04.2008 р. № 05-5-12/4451 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.04.2008р. № 05-5-12/4451 скасувати.
3. Позовні матеріали повернути до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті.
Головуючий суддя
Судді Розваляєва Т.С.