ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"15" серпня 2008 р.                                                                            Справа  № 14/80

за позовом          Головне управління державного казначейства України у Рівненській області  

до відповідача   Рівненське міське бюро технічної інвентаризації       

про визнання права власності на гараж з дизельною

                                                                                                              Суддя  

Представники:

Від позивача  :  Курбай О. В. (представник за довіреністю)

Від відповідача :  Ящук О. В. (представник за довіреністю)    

СУТЬ СПОРУ:     Головне управління державного казначейства України у Рівненській області звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про визнання права власності на гараж з дизельною. Просить суд визнати право власності на об'єкт нерухомого майна - гараж з дизельною за адресою: м. Рівне, вул. С. Петлюри, 13 за Головним управлінням Державного казначейства України у Рівненській області та виготовити Рівненським міським бюро технічної інвентаризації свідоцтво на право власності та технічну документацію (технічний паспорт) на об'єкт нерухомого майна - гараж з дизельною за адресою: м. Рівне, вул. С. Петлюри, 13 для Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає повністю, посилаючись при цьому на таке.

КП РМБТІ являється підприємством яке здійснює державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі наданих власником або уповноваженою особою правовстановлювальних документів. Підприємство письмово не відмовляло позивачу в такій реєстрації. Тому підприємство вважає, що права, інтереси чи свободи позивача КП РМБТІ не порушило, не оспорює, отже не може бути належним відповідачем. Тому вважає, що суд повинен виконати вимоги ст. 24 ГПК України і замінити неналежного відповідача.

Позивач просить визнати за ним право власності на гараж з дизельною, при цьому не зазначає форму власності. Окрім цього, відповідно до п. 3.1 положення про управління Державного управління казначейства України в Рівненській області, затвердженого наказом начальника управління № 205 від 16 грудня 2004 року та зареєстрованого державним реєстратором 11 жовтня 2006 року за № 16081120002003738, управління має право мати майно на праві оперативного управління, а не у власності як просить позивач.

Позивач просить зобов'язати КП РМБТІ зареєструвати право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна. Відповідно до Постанови Верховного суду України по Рівненській області від 06 червня 2006 року, такі позовні вимоги вирішуються в порядку передбаченому КАС України і відповідно Господарським судам не підсудні, і відповідно суд повинен застосувати вимоги п. 1 ст. 80 ГПК України, а саме, припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в Господарських судах.

У своїй позовній заяві позивач посилається на ч. З ст. 16 та ст. 182 ЦК України, які встановлюють способи захисту цивільних прав та зазначають, що відмова в державній реєстрації права власності може бути оскаржена до суду.

КП РМБТІ не відмовляло в такій державній реєстрації і позивач тим більше її не оскаржує, тому посилання на ці норми права є безпідставними. Позивач не зазначив яке його право порушено і якою нормою матеріального права воно передбачено.

13 серпня 2008 року від позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог. У вказаній заяві Позивач просить суд: визнати право державної власності за Державою Україна балансоутримувачем Головним управлінням державного казначейства України у Рівненській області на об'єкт нерухомого майна - гараж з дизельною за адресою: м. Рівне, вул. С. Петлюри, 13, витрати на інформаційне забезпечення судового процесу та інші витрати покласти на позивача.

З урахуванням зміни позовних вимог представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються  їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Рішенням Рівненської міської ради від 26 червня 2002 року Головному управлінню Державного казначейства України у Рівненській області була надана земельна ділянка у довгострокову оренду терміном на 25 років для реконструкції та обслуговування існуючого приміщення з добудовою адмінприміщення та влаштування відкритої автостоянки, у зв'язку з цим 27 серпня 2002 року був заключний договір оренди земельної ділянки.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.06.2006р. №324-р будівля по вул. С. Петлюри, 13 у м. Рівне із спільної власності територіальних громад області була передана у державну власність з віднесенням її до сфери управління Державного казначейства.

19 червня 2006 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю був даний дозвіл за № 194 на виконання будівельних робіт, згідно якого Головному управлінню ДКУ у Рівненській області було дозволено продовжити реконструкцію існуючого приміщення Управління Державного казначейства з добудовою адмінприміщення та влаштування відкритої автостоянки - в м. Рівне, вул. С. Петлюри, 13. Натомість замість відкритої автостоянки Головним управлінням ДКУ у Рівненській області був побудований гараж з дизельною.

Таким чином, Головне управління державного казначейства України у Рівненській області є належним користувачем земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна - гараж з дизельною згідно Договору оренди земельної ділянки від 27 серпня 2002 року.

Частина 5 ст. 376 ЦК України зазначає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Ст. 328 ЦК України зазначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Будь-яких рішень, які б обмежували право державної власності на спірне приміщення, судовими органами не виносилось.

Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 2 ЗУ „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень" реєстрація права власності – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно п. 5 прикінцевих положень Закону Україні «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень» до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тик прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин суд визнає право державної власності за Державою Україна (балансоутримувачем Головним управлінням державного казначейства України у Рівненській області) на об'єкт нерухомого майна - гараж з дизельною.   

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати право державної власності за Державою Україна (балансоутримувачем Головним управлінням державного казначейства України у Рівненській області) на об'єкт нерухомого майна - гараж з дизельною, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. С. Петлюри, 13.

   Суддя                                                                

підписано "18" серпня 2008 р.