01.11.2012
Справа № 212/2-3517/11
Провадження 2/232/794/12
Справа №212/10644/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
01.11.2012 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Борисюк І.Е.
за участю: секретаря Жовтун М.А., представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
До Ленінського районного суду м. Вінниці звернулася ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням.
Позов мотивований наступним. ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою вінницькою державною нотаріальною конторою 06.09.2002 року, належить 11/50 частин жилого будинку з відповідною часткою будівель в АДРЕСА_1. Це свідоцтво було зареєстровано у КП ВООБТІ 07.11.2002 року в реєстрову книгу № 139, записано за реєстровим номером 15749. 29.11.1194 року зі згоди попередньої власниці були зареєстровані відповідачі по справі -ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Мотиви реєстрації відповідачів у зазначеному будинковолодінні попередньою власницею позивачу не відомі. З моменту реєстрації відповідачі по справі не проживали у будинку, не користувались ним, не обслуговували його, не сплачували комунальних послуг. Оскільки відповідачі не приймали жодних мір для того, щоб знятись з реєстрації у спірному приміщенні, у позивача виникли труднощі на предмет оформлення житлової субсидії, отримання якої є підстава про доходи усіх зареєстрованих у будинку, а також розпоряджатися належним їй житлом на свій розсуд. Тобто реєстрація відповідачів створює позивачу перешкоди у користуванні її власністю.
Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про усунення перешкод в користуванні належним ОСОБА_2 на праві власності будинком АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування даним житловим приміщенням, у зв'язку з їх відсутністю більше шести місяців без поважних причин.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.10.2012 року справу передано до Вінницького міського суду Вінницької області.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.10.2012 справу прийнято до свого провадження.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги, аргументуючи їх мотивами викладеними в позовній заяві.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином. Від відповідачів не надійшло заяви про розгляд справи у їх відсутність, не повідомлено причини неявки.
Суд, з'ясувавши думку представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.
По справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.09.2002 року серії ВАА № 764569, посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Терещенко В.В., ОСОБА_2 є спадкоємицею майна ОСОБА_7, а саме: 11/50 частин житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, розташованого в АДРЕСА_1. Зареєстровано в КП «ВООБТІ»в реєстрову книгу № 139, за реєстровим № 15749. (а.с. 4)
Згідно актів від 21.06.2011 року та від 04.07.2012 року, складених і посвідчених квартальним комітетом «Пирогово»ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку АДРЕСА_1 не проживають з моменту реєстрації. Комунальними послугами не користуються і не сплачують. (а.с. 5, 6)
Відповідно до довідки № 680 від 25.07.2012 року, виданої КК «Пирогово»ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_1 не проживають з моменту реєстрації. (а.с. 7)
Згідно отриманої судом довідки з адресно-довідкового сектору ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області від 02.08.2012 р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані в АДРЕСА_1. (а.с.12).
Поняття права власності визначено ст. 316 ЦК України, згідно якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а у відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні, відповідно до ст. 321 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, згідно ст. 391 ЦК України.
Згідно ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Відповідно ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Стаття 3 Сімейного кодексу України визначає, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом та мають взаємні права та обов'язки.
Судом встановлено, що позивач і відповідачі не пов'язані спільним побутом, не мають взаємних прав та обов'язків, не є членами однієї сім'ї, не проживають в спірній квартирі понад один рік без поважних причин.
Згідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, згідно ст. 60 ЦПК України.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованим і доведеним.
Суд прийшов до висновку, що відповідачі створюють перешкоди позивачу в користуванні, володінні та розпорядженні її майном на власний розсуд, що є неприпустимим, згідно чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом усунення ОСОБА_2 перешкод в користуванні її власністю - будинком АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування даним житловим приміщенням.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.
На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню судовий збір в сумі 107, 30 гривень.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 41 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 СК України, ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 383, 391, ч. 2 ст. 405 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належним їй на праві власності будинком АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування даним житловим приміщенням.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 107, 30 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Суддя: