СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
19 серпня 2008 року | Справа № 2-4/4041-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Кашлєв Павло Васильович, довіреність № 45/51 від 15 лютого 2008 року, Міністерство оборони Російської Федерації,
позивача: не з'явився, 1998 Відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації
відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю „ЕКМА ІС”,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКМА ІС” на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К. ) від 27травня 2008 року у справі № 2-4/4041-2008
за позовом Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1998 Відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації
(вул. Горського (Італійська) ,17,Феодосія,98100)
до товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКМА ІС”
(вул. Галерейна,22, Феодосія,98100 )
про стягнення 12071,64 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Міністерство оборони Російської Федерації в особі Відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКМА ІС”, про стягнення плати за перебування в незаконно утриманих нежитлових приміщеннях в сумі 11612, 72 грн. та витрат на відрядження в сумі 458, 92 грн. (а.с. 2-4).
В процесі розгляду справи позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги, остаточно він просив сягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКМА ІС” неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з 01 січня 2006 року по 01 листопада 2006 року в сумі 11612, 72 грн. та витрати на відрядження в сумі 458, 92 грн.(а.с.23-24, 37-38)
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2008 у справі № 2-4/4041-2008 (суддя Бєлоглазова І.К.) позов Міністерства оборони Російської Федерації задоволений частково.
З товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКМА ІС” на користь позивача стягнуто 11621,72 грн. неустойки, 116,13 грн. державного мита, 113,50 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення процесу.
У частини позову про стягнення витрат на відрядження у сумі 458,92 грн. - відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю „ЕКМА ІС” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, як ухвалене при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, та прийняти нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що прийняттям від нього спірних приміщень після спливу строку дії договору позивач фактично визнав відсутність у відповідача заборгованості по орендній платі.
У судове засідання, призначене на 19 серпня 2008 року, представник відповідача не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, до початку судового засідання надав клопотання про відкладення судового засідання у зв’язку з відрядженням керівника, але доказів вказаних обставин та поважних причин неможливості представника брати участь у розгляді справи суду надано не було.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується.
Так, враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившегося представника відповідача.
У зв’язку з відпусткою судді Борисової Ю.В., на підставі розпорядження першого заступника голові Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.08, здійснено заміну судді Борисової Ю.В. на суддю Гонтаря В.І..
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Відповідно до угоди між Російською Федерацією та Україною від 28 травня 1997 року “Про параметри розподілу Чорноморського флоту” військове містечко № 3 у м. Феодосія використовується військовою частиною № 09882 Чорноморського флоту Російської Федерації.
Відповідно до наказу Командуючого Чорноморського флоту Російської Федерації від 08 серпня 2003 року № 528 вирішення питань стосовно договірних відносин є компетенцію Відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації.
01 травня 2004 року між 1998 Відділенням морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації і товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКМА ІС” був укладений договір суборенди № 1 вбудованого нежилого приміщення в будівлі за інвентарним № 5, загальною площею 47,7 кв.м, розташованого у військовому містечку № 3, зареєстрований у Морській інженерній службі Чорноморського флоту Російської Федерації 14 жовтня 2004 року за № 208. (арк.с .25-26)
Додатковою угодою від 05 листопада 2004 року договір був пролонгований до 31 грудня 2005 року (арк..с 27).
Згідно з п.5.7. договору орендар зобов’язаний у разі припинення договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж в момент передачі в оренду з врахуванням норм фізичного зносу та відшкодувати орендодавцю збитки у випадку погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2006 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 липня 2006 року у справі № 2-6/6343-2006, займання товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКМА ІС” нежитлових приміщень військового містечка № 3 після спливу терміну дії договору оренди від 01 травня 2004 року визнано незаконним.(арк.с.11-13 )
04 жовтня 2006 року товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКМА ІС” усунені перешкоди в користуванні 1998 Відділенням морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації нежитловим приміщенням загальною площею 47,7 кв.м., розташованого у військовому містечку № 3, що підтверджується актом приймання-передачі (арк.с.14).
Враховуючи, що термін безпідставного займання товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКМА ІС” спірного майна тривав з 01 січня 2006 року по 04 жовтня 2006 року, Міністерство оборони Російської Федерації в особі 1998 Відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.
Рішенням суду від 27 травня 2008 року заявлені позовні вимоги задоволені в частині стягнення неустойки в розмірі 11621, 72 грн.. В цієї частині рішення суду мотивовано припиненням дії договору оренди державного нерухомого майна та існуванням факту позадоговірного користування відповідачем вказаним майном протягом певного часу, що, в силу частини 2 статті 785 Цивільного Кодексу України, передбачає право наймодавця вимагати від наймача сплати на його користь неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
У частині вимог про стягнення витрат на відрядження з посиланням на документи з витрат на поїздку у м. Севастополь, 22-23 серпня 2006 року у позові відмовлено, оскільки відсутнє підтвердження того, що ця поїздка була пов’язана із розглядом саме справи № 2-5/6343-2006 за позовом Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1998 Відділення морської інженерної служб Чорноморського флоту Російської федерації до товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКМА ІС”, який відбувся у Севастопольському апеляційному господарському суді 20 липня 2006 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКМА ІС”, виходячи з наступного.
Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (частина 4 статті 291 Господарського кодексу України).
Так, згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 2 статі 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням змін, внесених додатковою угодою до договору оренди від 01 травня 2004 року, термін його дії був визначений до 31 грудня 2005 року.
Відповідно до пункту 10.5 договір припиняється, зокрема, у випадку закінчення строку його дії.
Як вбачається з пункту 2.5 договору від 01 травня 2004 року, сторони обумовили обов'язок орендаря у випадку припинення договору повернути орендоване майно, згідно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.
Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання–передачі. Зобов’язання по укладанню акту прийому –передачі покладається на сторону, що передає майно іншій стороні (пункти 2.6,2.7 договору суборенди).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач після припинення дії договору суборенди від 01.05.2004 зобов’язання, встановлені пунктом 2.5 договору, не виконав і продовжував користуватися майном позивача у період з 01 січня 2006 року по 04 жовтня 2006 року, що не заперечувалось сторонами, у зв’язку з чим Міністерство оборони Російської Федерації нарахувало відповідачу неустойку за вказаний період, виходячи із орендної плати, встановленої договором суборенди.
Факт ухилення відповідача від добровільного повернення орендованого майна в установленому порядку був встановлений рішенням і постановою судів першої і апеляційної інстанції у справі № 2-5/6343-2006 (арк.с. 11-13), рішення суду фактично було виконано відповідачем тільки 04 жовтня 2006 року, що підтверджується актом приймання передачі (а.с.14).
Судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про невиконання відповідачем зобов’язань за договором суборенди у частині повернення майна після припинення дії договору оренди, що є підставою для стягнення неустойки за користування ним у визначених сторонами розмірах, ґрунтується на матеріалах справи, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 11621,72 грн. є правомірним та відповідає чинному законодавству.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у частині позовних вимог про стягнення витрат на відрядження представників позивача, пов’язані з розглядом даної справи, з тих підстав, що позивачем не надано суду доказів пов’язаності витрат на відрядження у м. Севастополь 22-23 серпня 2006 року з розглядом справи № 2-5/6343-2006 за позовом Міністерства оборони Російської Федерації, який відбувся у Севастопольському апеляційному господарському суді 20 липня 2006 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає неспроможними доводи заявника апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки при підписанні акту приймання –передачі від 04 жовтня 2006 року позивачем зауважень стосовно заборгованості з орендної плати надано не було, виходячи з наступного.
Так, підставою заявлених позовних вимог є не стягнення заборгованості з орендної плати, на яку посилається відповідач, а неустойка, яка підлягає стягненню у зв’язку з безпідставним користуванням товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКМА ІС” спірним приміщенням після спливу терміну дії договору.
Вищевикладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКМА ІС” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2008 у справі № 2-4/4041-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Ю.М. Гоголь
В.І. Гонтар