СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
12 серпня 2008 року | Справа № 2-15/4971-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 23.06.2008 року у справі № 2-15/4971-2008
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Блік-Авто" (вул. Дм. Ульянова, 14-14,Сімферополь,95013)
до товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" (пров. Аксабай, 9,Уютне, Сакський р-н,96555)
про стягнення 6299,81 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Блік-Авто" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" про стягнення 6299,81 грн., в тому числі 4442,57 грн. - основного боргу, 114,78 грн. - 3% річних, 1079,15 грн. - інфляційних втрат, 663,31 грн. - пені.
В процесі розгляду справи, позивач просив суд прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 4442,57 грн. згідно виставлених рахунків-фактур від 16.05.2007 року та від 21.06.2007 року.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 23.06.2008 року у справі № 2-15/4971-2008 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Блік-Авто" 4442,57 грн., основного боргу, 71,93 грн. держаного мита та 83,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині провадження у справі припинено.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт наявності заборгованості відповідача знайшов підтвердження під час розгляду справи та не заперечувався відповідачем.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої ін інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю "Блік-Авто" (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський"(Замовник) було укладено договір № 63 на ремонт, технічне та гарантійне обслуговування автотранспортних засобів. (аркуші справи 22-23)
Згідно пункту 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець здійснює: якісне технічне обслуговування, миття та ремонт службового автотранспорту; ремонтно-поновлювальні роботи (агрегатні, кузовні, малярні); ремонт електрообладнання; контрольно-діагностичні та регулювальні роботи.
Пунктом 1.2 Договору встановлено, що Замовник приймає на себе зобов’язання по оплаті Виконавцю наданих послуг.
По закінченню ремонту, технічного та гарантійного обслуговування Виконавець надає Замовнику комплект документів: рахунок, акт виконаних робіт (перелік виконаних робіт, встановлених запасних частин, комплектуючих вузлів, агрегатів та кріпильних деталей із зазначенням їх вартості) (пункт 2.2 Договору).
Відповідно до пункту 2.4 Договору видача автотранспортних засобів з ремонту здійснюється по наданню довіреності, виданої Замовником (форма М-2).
Згідно пунктом 5.2 Договору оплату робіт, зазначених у пункті 1.1 Договору, здійснює Замовник по передплаті або по факту виконаних робіт протягом 3-х банківських днів, на підставі рахунку та Акту виконаних робіт.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Блік-Авто" були здійснені відповідні ремонтні роботи автомобіля “Oktavia”, що підтверджується доданими до матеріалів справи замовленням-нарядом № БА-0001283 від 18.06.2007 року на суму 1989,01 грн. (аркуш справи 27 ), замовленням-нарядом № БА-0001025 від 16.05.2007 року на суму 2453,55 грн. (аркуш справи 31 )
Як вже встановлено судовою колегією, згідно пункту 2.4 Договору видача автотранспортних засобів з ремонту здійснюється при пред’явленні довіреності, виданої Замовником.
На виконання вказаного пункту відповідачем були видані довіреності уповноваженому представнику на отримання автотранспортного засобу з ремонту.(аркуші справи 28,32). Крім того, довіреність серії ЯМЯ № 166792 від 18.06.2007 року містить посилання на вартість здійсненого позивачем ремонту у розмірі 1989,01 грн.
Факт отримання відповідачем послуг по ремонту автомобіля, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю “Блік-Авто”, не заперечується відповідачем у відзиві на позов, а також підтверджується відсутністю заперечень та претензій по якості наданих послуг з боку Замовника.
Позивачем було виставлено відповідні рахунки-фактури на оплату наданих послуг по ремонту автомобіля у відповідності до умов договору: рахунок-фактура № СФ-0000184 від 16.05.2007 року на суму 2453,56 грн., рахунок-фактура № СФ-0000272 від 21.06.2007 року на суму 1989,01 грн. (аркуші справи 15-17).
Однак, в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не була сплачена вартість ремонтних послуг в повному обсязі, чим самим порушені зобов’язання, що і стало приводом для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Блік-Авто" з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частині 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України (аналогічна норма міститься у частині 7 статті 193 Господарського кодексу України) передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.
Так, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту. (частина 2 статті 538 Кодексу)
Положеннями частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України встановлено якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.
Отже, судовою колегією встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Блік-Авто" виконало своє зобов’язання щодо ремонту автомобіля.
Однак відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не виконав свого зустрічного зобов’язання щодо оплати вказаного ремонту, що і стало приводом для звернення до суду з позовом про стягнення суми боргу в примусовому порядку.
Відповідачем всупереч статтям 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано судової колегії, доказів того, що ним було зроблено будь-які зауваження або заперечення з приводу виконаних позивачем робіт. Однак, Замовником представлені замовлення-наряди підписані не були.
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів, обґрунтування мотивів відмови від підписання зазначених актів, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Судова колегія не може погодитись з відповідачем стосовно того, що ремонт транспортного засобу а також інші сервісні послуги надані позивачем, були виконані в термін гарантійного обслуговування, а отже повинні були бути виконані позивачем безкоштовно, оскільки відповідачем не було представлено відповідних доказів у підтвердження цього факту. Крім того, судовою колегією встановлено, що між сторонами існує договір 63 на ремонт, технічне та гарантійне обслуговування автотранспортних засобів від 15.05.2007 року, умовами якого передбачена оплата за надані послуги.
Пунктом 3 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерством промислової політики України від 29 грудня 2004 року № 721, гарантійні зобов'язання Виробника (Продавця), гарантійний термін експлуатації, а також умови, за яких вони втрачають силу, наводяться в експлуатаційній документації на ДТЗ або в Сервісній книжці, якщо інше не визначено в договорі купівлі-продажу ДТЗ.
Відповідачем не було надано судовій колегії ані експлуатаційної документації на ДТЗ, ані Сервісної книжки, ані договору купівлі-продажу ДТЗ. Крім того, види ремонтних послуг, здійснених позивачем, за своїми характеристиками є такими, на які за загальним правилом не поширюються гарантійні зобов’язання.
Отже, факт виконання позивачем ремонтних робіт підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а зазначеною статтею Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Таким чином, виконання позивачем ремонтних робіт, породжує у відповідача обов’язок щодо здійснення розрахунку за виконані роботи, оскільки в іншому разі позивач фактично позбавляється права на відшкодування понесених ним витрат, що, з урахуванням закріплених статтею 3 Цивільного кодексу України принципів справедливості, добросовісності та розумності, є неприпустимим.
При таких обставинах, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 4442,57 грн. заборгованості за надані послуги, через що вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВС Євпаторійський” заборгованості у розмірі 4442,57 грн. підлягають задоволенню.
Представником позивача була надана заява в якій позивач просив суд прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, судова колегія вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський", оскільки рішення суджу першої інстанції прийнято відповідально до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.06.2008 року у справі № 2-15/4971-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
В.І. Гонтар