СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
05 серпня 2008 року | Справа № 2-16/2948-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача 1: не з'явився;
позивача 2: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Ягуар" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 29.05.2008 року у справі № 2-16/2948-2008
за позовом компанії з обмеженою відповідальністю "Джей Бі Петроглоуб Менеджмент Лімітед" (Стасину 1, Мітсі Білдінг,1, 1 поверх, офіс 4 Елефтеріас Сквер, Нікосія, Кіпр; адреса для кореспонденції: 95022, м. Сімферополь, вул. Бела Куна, 21, кв. 126)
компанії "Ф'юче Енерджетик Текнолоджис Лімітед" (Капілано Пауз, 6/2 Віктюєллінг офіс, Лейн, Гібралтар, адреса для кореспонденції: м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 65, кв. 20)
до приватного підприємства "Ягуар" (вул. Київська, 98-53,Сімферополь,95026)
про стягнення 33159,78 грн. та виселення
ВСТАНОВИВ:
Компанія з обмеженою відповідальністю "Джей Бі Петроглоуб Менеджмент Лімітед" та компанія "Ф'юче Енерджетик Текнолоджис Лімітед" звернулись до господарського суду Автономної республіки Крим з позовом про стягнення з приватного підприємства "Ягуар" на користь компанії "Ф'юче Енерджетик Текнолоджис Лімітед" матеріальної шкоди в розмірі 11053,26 грн., на користь компанії з обмеженою відповідальністю "Джей Бі Петроглоуб Менеджмент Лімітед" матеріальної шкоди в розмірі 22106,52 грн. Крім того, позивачі просили суд усунути перешкоди у володінні та користуванні майном компанії з обмеженою відповідальністю "Джей Бі Петроглоуб Менеджмент Лімітед" шляхом виселення приватного підприємства „Ягуар” з нежилих приміщень площею 136,46 кв.м., розташованих за адресою: місто Сімферополь, вулиця Севастопольська, 4.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 29.05.2008 року у справі № 2-16/2948-2008 позов задоволено. Задовольняючі позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач орендну плату за користування спірними приміщеннями власникам майна не сплачував, а після закінчення дії договору оренди майно власнику не повернув.
Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство "Ягуар" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати у частині задоволення позовних вимог про виселення відповідача, у задоволенні позову у вказаній частині відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що умовами договору було передбачено, що договір діє до повного проведення взаєморозрахунків між сторонами, а користування відповідачем спірними приміщеннями після закінчення строку дії договору оренди в силу вимог статті 764 Цивільного кодексу України є підставою для поновлення договору. Відповідач також зазначав, що другим позивачем було обрано спосіб захисту, який не відповідає спірним правовідносинам, а саме, виселення, оскільки застосування вказаного способу можливо після припинення договірних відносин.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 05.08.2008 року у зв’язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Черткову І.В. на суддю Гонтаря В.І.
У судові засідання, призначені на 22.07.2008 року та 05.08.2008 року, представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.
Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
30.08.2002 року між СП Україно-Британським підприємством у формі акціонерного товариства закритого типу „ТЕР Холдінг Компані Україна” та Приватним підприємством „Ягуар” було укладено договір № 143/2002 оренди нежилих приміщень загальною площею 136,46 кв.м., розташованих за адресою: місто Сімферополь, вул. Севастопольська, 4.
Актом прийому-передачі майна в оренду від 10.02.2003 року підтверджується передача цих приміщень в орендне користування відповідачем у справі.
Відповідно до мирової угоди від 10.11.2006 року у справі № 43/580 про банкрутство СП Україно-Британським підприємством у формі акціонерного товариства закритого типу „ТЕР Холдінг Комп., Україна” право власності на вказані нежилі приміщення перейшло до компанії "Ф'юче Енерджетик Текнолоджис Лімітед", що підтверджується витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.02.2007 року.
За договором купівлі-продажу від 12.06.2007 року, компанія "Ф'юче Енерджетик Текнолоджис Лімітед" продала вищевказані нежилі приміщення компанії з обмеженою відповідальністю "Джей Бі Петроглоуб Менеджмент Лімітед", внаслідок чого остання стала власником спірних нежилих приміщень, що підтверджується відповідним витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.06.2007 року.
Статтею 770 Цивільного кодексу України передбачено, що при зміні власника речі, переданої у найом, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця.
Таким чином, з 09.02.2007 року та 22.06.2007 року відповідно позивачі набули прав та обов’язків наймодавця нежилих приміщень загальною площею 136,46кв.м., розташованих за адресою: місто Сімферополь, вул. Севастопольська, 4.
Відповідно до пункту 3.1 договору оренди № 143/2002 від 30.08.2002 року, відповідач зобов’язався здійснювати оплату орендної плати щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.
Додатковою угодою від 30.12.2003 року до даного договору плата за користування майном встановлена в розмірі 3684,42 грн., в т.ч. ПДВ 614,07грн., у місяць.
При цьому, жодним пунктом договору не передбачено право відповідача зараховувати орендну плату в рахунок відшкодування витрат на невід’ємні покращення орендованих приміщень, у зв’язку з чим судова колегія вважає відповідні посилання відповідача необґрунтованими.
Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) та статті 526 Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року), зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, а при відсутності таких вимог відповідно до вимог, які звичайно ставляться.
Згідно статті 162 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) та статті 525 Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Проте, як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки спільного Україно-Британського підприємства „ТЕР Холдінг Комп., Україна”, з 01 квітня 2007 року, відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання в частині сплати орендної плати, що призвело до утворення заборгованості перед позивачами в розмірі 11053,26 грн. та 22106,52 грн. відповідно.
Доказів зворотного, зокрема того, що орендна плата в установлені договором строки та розмірах сплачувалась відповідачем на користь позивачів, у порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано. Більш того, вказаний факт відповідачем не оспорюється в апеляційній скарзі.
Пунктом 2.1 договору оренди передбачено, що майно передається у користування на строк до 31.12.2007.
Пунктом 8.1 договору передбачено обов’язок відповідача повернути орендовані приміщення протягом 10 діб з моменту припинення дії договору оренди.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України при припиненні договору найму наймодавець зобов’язаний невідкладно повернути наймодавцю річ.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем по суті, приватне підприємство "Ягуар" після припинення дії договору орендовані приміщення орендодавцю не повернув і продовжує їх займати.
Оцінивши доводи відповідача про продовження дії договору оренди додатковою угодою від 05.01.2004 року на строк до 31.12.2017 року, судова колегія вважає їх необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2007 у справі №2-11/8495-2007, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2007, вищевказана додаткова угода від 05.01.2004 визнана недійсною, а отже, відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, ця угода не створює юридичних наслідків.
При таких обставинах, судова колегія приходить до висновку, що договір оренди нежилих приміщень припинився 31.12.2007.
При цьому що стосується посилання відповідача на норму статті 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, то судова колегія звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься лист компанії з обмеженою відповідальністю "Джей Бі Петроглоуб Менеджмент Лімітед" вих.№41 від 17.12.2007 року, відповідно до змісту якого позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнити приміщення після закінчення строку дії договору, тобто після 31.12.2007 року.
Стаття 319 Цивільного кодексу України визначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (стаття 320 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Отже, при таких обставинах, судова колегія вважає, що своїми діями відповідач неправомірно порушує право власності компанії з обмеженою відповідальністю "Джей Бі Петроглоуб Менеджмент Лімітед" щодо користування та володіння належним їй майном, у зв’язку з чим це право позивача підлягає судовому захисту.
У зв’язку з викладеними обставинами, судова колегія вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги приватного підприємства "Ягуар", оскільки рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Ягуар" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.05.2008 року у справі № 2-16/2948-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Ю.М. Гоголь
В.І. Гонтар