СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
06 серпня 2008 року | Справа № 2-16/2740-2008А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Волкова К.В.,
Голика В.С.,
секретар судового засідання Лукашова Ю.А.
за участю представників сторін:
представник позивача: Аркатова Вікторія Василівна, довіреність № б/н від 03.03.08, Товариство з обмеженою відповідальністю "Турфірма "Донатор";
представник відповідача: Придатько Олена Олександрівна, довіреність № 1393/10/10-0 від 29.01.08, Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 29.05.2008 по справі № 2-16/2740-2008А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турфірма "Донатор" (вул. Фрунзе, 28-18,Євпаторія,97400)
до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 2/40,Євпаторія,97416)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю "Турфірма "Донатор" (далі –ТОВ "Турфірма "Донатор") звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії (далі –ДПІ у м. Євпаторії) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0002191501/0 від 26.10.2007 та № 0002191501/1 від 19.02.2008 про визначення ТОВ "Турфірма "Донатор" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 4580грн., в тому числі 4362грн. основного платежу та 218грн. штрафних санкцій.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.05.2008 у справі № 2-16/2740-2008А позов задоволено. При цьому суд зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем п. 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, судом встановлені також і інші порушення відповідачем податкового законодавства щодо порядку проведення перевірки, а також щодо складення та оформлення акту перевірки.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 суддів Черткову І.В. та Гонтаря В.І. замінено на суддів Голика В.С. та Волкова К.В.
У судовому засіданні, яке відбулося 06.08.2008, представник відповідача апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача проти скарги заперечував, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
ДПІ у м. Євпаторії проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Турфірма "Донатор", під час якої встановлено порушення останнім п. 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994. № 335/94-ВР (зі змінами та доповненнями від 30.11.2006р.), яке виразилося у заниженні об’єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 півріччя 2007 р. на 17448грн. та призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток за звітний період в розмірі 4362грн. (17448грн. х 25%).
Вказаний акт перевірки було покладено в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Євпаторії №0002191501/0 від 26.10.2007, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 4580грн., в тому числі 4362грн. основного платежу та 218грн. штрафних санкцій.
Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПІ в м. Євпаторії зі скаргою, в якій просив скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.
Рішенням ДПІ в м. Євпаторії "Про результати розгляду первинної скарги" № 21263/10/250 від 14.12.2007 позивачу відмовлено в задоволенні скарги, а оскаржене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
19.02.2008 ДПІ в м. Євпаторії винесено податкове повідомлення-рішення №0002191501/1 про визначення того ж самого податкового зобов’язання в тому ж розмірі.
17.03.2008 ДПІ в м. Євпаторії винесена перша податкова вимога № 1/111, в якій зазначено, що станом на 17.03.2008 за позивачем рахується сума податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств, яка становить 3615,41грн., в тому числі 3615,41грн. основного платежу і 218грн. штрафних санкцій.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Судом встановлено, що в основу спірних податкових повідомлень-рішень покладено викладений в акті перевірки висновок про порушення позивачем п. 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 335/94-ВР (зі змінами та доповненнями від 30.11.2006р.), яке виразилося у заниженні об’єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 півріччя 2007р. на 17448грн.
Відповідно до п. 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у 2007 році сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що виникла станом на 1 січня 2006 року і не погашена протягом 2006 року, не підлягає протягом 2007 року врахуванню у складі валових витрат платника податку.
Отже, платникам податку на прибуток заборонено враховувати протягом 2007 року у складі валових витрат саме ту суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що виникла станом на 1 січня 2006 року і не була погашена протягом 2006 року.
Перевіркою встановлено, що за 2005 рік ТОВ "Турфірма "Донатор" задекларувало збитки в сумі 111300грн. Разом з тим, як вбачається з наявної в матеріалах справи декларації з податку на прибуток за дев'ять місяців 2006 року, ці збитки в повному обсязі були погашені і становлять 0,0 грн.
Відповідно до довідки з ЄДРПОУ Головного управління статистики в АР Крим № 09/2-6-19/503, підприємство позивача здійснює діяльність за видом "туристичні агентства і бюро подорожей". На підставі ліцензії Державної служби туризму і курортів Міністерства культури і туризму України позивач здійснює туроператорську діяльність (внутрішній та в’їзний туризм), що свідчить про сезонний характер діяльності позивача.
Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 2006 рік (річна), у 4 кварталі 2006 року позивачем була задекларована сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в розмірі 17448грн.
До даній декларації позивач, відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", надіслав лист до ДПІ у м. Євпаторії (вих. № 3 від 22.01.2007), в якому роз’яснено, що 17448грн. –це збитки 4-го кварталу 2006р., які у зв'язку з сезонністю діяльності фірми на кінець 2006р. погасити не вдалося.
Враховуючи викладене, а також співставивши данні декларацій з податку на прибуток за 3 квартал та річну 2006р., колегія суддів доходить висновку, що вказані в річній декларації за 2006 рік збитки в розмірі 17448грн. –це виключно збитки 4-го кварталу 2006р., а не збитки 2005р., які нібито залишились непогашеними протягом 2006р. та які п. 22.13 ст. 22 Закону заборонено протягом 2007 року враховувати у складі валових витрат.
Отже, суд першої інстанції правомірно зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем п. 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не відповідають фактичним обставинам справи.
Позивач у податковій декларацій з податку на прибуток за 1-й квартал 2007р. не відобразив збитки в розмірі 17448грн., але відобразив їх у податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2007р. (рядок 04.9) внаслідок самостійного виявлення помилки. Судова колегія вважає вказані дії позивача обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам податкового законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Згідно з п. 1.5 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України №143 від 29.03.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за № 271/7592, податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.
Пунктом 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334 встановлено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 даного Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем не було допущено порушення п. 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв’язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Крім того, 17.03.2008 ДПІ в м. Євпаторії винесена перша податкова вимога № 1/111, в якій зазначено, що станом на 17.03.2008 за позивачем числиться сума податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств, яка становить 3615,41грн., в тому числі 3615,41грн. основного платежу і 218грн. штрафних санкцій. Ця вимога була надіслана на адресу позивача 20.03.2008, що підтверджується штемпелем поштового відправлення на конверті.
В даній податковій вимозі зазначено, що станом на 17.03.2008 за позивачем рахується сума податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств, яка становить 3615,41грн., в тому числі 3615,41грн. основного платежу і 218грн. штрафних санкцій. Даною вимогою відповідач також попередив позивача про те, що починаючи з 12.03.2008 на активи підприємства розповсюджується право податкової застави згідно із Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивач повинен сплатити штраф у визначених законом розмірах, а на суму податкового боргу нараховується пеня.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно безпідставності та необґрунтованості винесення вказаної вимоги, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова вимога –це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Податковим боргом, в силу п. 1.3 ст. 1 вищевказаного Закону, є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Згідно з правилами пп.. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону, податкові вимоги надсилаються платнику податків у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки. При цьому, перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (абз. "а" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами")
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2008р. позивачем було подано позов до Господарського суду АР Крим.
Листом вих. № 18 від 05.03.2008 ТОВ "Турфірма "Донатор" повідомила ДПІ в м. Євпаторія про судове оскарження спірних податкових повідомлень-рішень, який був отриманий відповідачем 07.03.2008, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про те, що йому станом на 17.03.2008 не було нічого відомо про судове оскарження, безпідставні.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05.03.2008 за даним позовом було відкрито провадження по справі, у зв’язку з чим податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 4580грн. стало неузгодженим, а тому станом на 17.03.2008 у відповідача були відсутні правові підстави винесення першої податкової вимоги, що є підставою для її скасування.
Згідно з правилами ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Частина 2 ст. 19 Конституції України також зобов’язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.
Стосовно доводів заявника апеляційної скарги про відсутність з його боку порушень податкового законодавства під час проведення перевірки а також складення та оформлення акту перевірки, апеляційна інстанція зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, запрошенням на перевірку від 02.10.2007 відповідач запросив посадових осіб ТОВ "Турфірма "Донатор" до ДПІ в м. Євпаторії для проведення невиїзної документальної перевірки стосовно достовірності нарахування податкових зобов’язань у декларації з податку на прибуток на 09.10.2007 о 10:00.
Будь-який акт перевірки від 09.10.2007 у матеріалах справи відсутній.
Натомість, у матеріалах справи міститься акт перевірки, який було йому направлено позивачу відповідачем, без дати його складання та номеру, терміну проведення перевірки (а.с.7).
Вказані дії відповідача суперечать вимогам, передбаченим у п. 1.8 та Розділі № 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005. та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.08.2005. за № 925/11205.
Відповідач надав суду акт перевірки від 15.10.2007р., в якому зазначено, що перевірка проведена 15.10.2007 (а.с. 45-46). Проте, доказів того, що позивач запрошувався на проведення перевірки 15.10.2007, матеріали справи не містять.
Крім того, суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що у спірному податковому повідомленні-рішенні №0002191501/0 від 26.10.2007 вказано, що воно винесено на підставі акту перевірки за № 1491/15-1/31187554 від 24.10.2007, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки відповідачем було надано суду акт перевірки від 15.10.2007, а не 24.10.2007.
Зазначення номеру та дати акту перевірки, на підставі якого виноситься відповідне податкове повідомлення-рішення, є обов’язковим реквізитом податкового повідомлення-рішення, про що зазначено у Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженому наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України № 247 від 27.05.2003) та зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758.
Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає постанову суду першої інстанції такою, що підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.05.2008 по справі № 2-16/2740-2008А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.В. Волков
В.С. Голик