ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

          

12.08.08                                                                                           Справа№ 11/155

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Легуцькому І.Б.

По справі:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Букофрукт”, с.Мамаївці, Кіцманського району, Львівської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар”, м.Городок Львівської області

Про стягнення 5232462,72грн.

В судовому засіданні взяли участь Представники:

Від позивача: Пазюк-предст. доручення б/н від 01.01.2008року, Бондар Т.М.-предст. доручення б/н від 01.01.2008року

Від відповідача: не з’явився

   

   Суть спору:

   Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Букофрукт” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар” 5232462,72грн. боргу.

   Ухвалою господарського суду від 01.07.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.07.2008року.

   В зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 12.08.2008року.

   В судове засідання 12.08.2008року відповідач повторно не з’явився.

   Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

   Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

   Суть спору:

   04 травня 2007року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 04/05/07-1, на підставі якого позивач поставляв відповідачу товар (яблучний освітлений стабільний концентрований сік) на загальну суму 1818000Євро. Оскільки на час подання позову за відповідачем числиться заборгованість 180000Євро, яка по курсу НБУ становить 1362668,76грн., позивач просить суд стягнути дану суму в примусовому порядку.

   Крім суми основної заборгованості позивачем нараховано пеню за прострочення виконання зобов’язання, що складає 3969793,96грн.

   Таким чином, загальна сума позову становить 5232462,72грн.

   Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

   04.05.2007року сторони уклали договір купівлі-продажу товару № 04/05/07-1 відповідно до якого позивач окремими партіями поставляв відповідачу товар загальна вартість якого становить 1818000Євро.

   Пунктом 3.4 договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару за кожну партію на підставі товарно-транспортної накладної не пізніше 1(одного) місяця з моменту його відвантаження.

   Остання партія товару була відвантажена 04.08.2007року.

   Однак, оплата здійснена лише на суму 1638000Євро, внаслідок чого позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення решти боргу, що складає   180000Євро., що еквівалентно 1362668,76грн.

    Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач поставив відповідачу товар, а відповідач зобов’язався провести оплату у визначений строк.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

    Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб”єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

    Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару.

    Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст.525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

    Таким чином, позовні вимоги позивача обґрунтовані та підтверджені долученими до справи матеріалами.

    Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або за неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

    В процесі укладання договору сторони передбачили пеню (п.8.4),яка нараховується у випадку невиконання строків оплати в розмірі 0,5% неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

    Таким чином, позивачем нараховано 3969793,96грн. пені.

    Однак щодо нарахованої позивачем пені, суд зменшує її розмір, оскільки до стягнення штрафних санкцій застосовується спеціальна позовна давність.

    У відповідності до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.   

    Тому нарахування штрафних санкцій у відповідності до норм ГК України можливе лише за перших 183 дні прострочення оплати боржником.

    Таким чином, розмір пені складає 1716560,87грн.

    Загальна сума, що підлягає до стягнення складає 3079229,63грн.

    Відповідач, при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів оплати боргу не представив.

    Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір виник з його вини.

    Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-84,116 ГПК України, суд-

                     В И Р І Ш И В:

    1.Позов задоволити частково.

    2.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар”, м.Городок, вул. Львівська, 274а (п/р 26000401023919 в Самбірській філії ВАТ „Кредо банк” МФО 325332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Букофрукт”, вул. Кіцманська, 44д, с.Мамаївці, Кіцманського району, Львівської області (код ЄДРПОУ 33688879) 1362668,76грн. основного боргу, 1716560,87грн. пені, 25500грн. державного мита та 69,62грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

    В рештій частині позову відмовити.

    Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України      

Суддя                                                                                             Сало І.А.