ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 р. | № 6/443 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. ( головуючого ), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” –металургійний завод” |
на рішення | господарського суду Донецької області від 14.03.2006 року |
у справі за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Міттал Стіл Кривий Ріг” |
до | Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” –металургійний завод” |
про | стягнення збитків, |
УСТАНОВИВ:
У грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення збитків у вигляді вартості недостачі продукції в сумі 11470,80 грн., посилаючись на те, що останнім порушено зобов’язання за договором з поставки продукції за кількістю.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2006 року позов задоволено.
В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої інстанції не переглядалось.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняте ним рішення скасувати та в позові відмовити.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняте в ній судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір від 27.12.2004 року № 4874дс/161, за умовами якого ЗАТ “Донецьксталь” –металургійний завод” (продавець), що зобов’язався передати, а ВАТ “Криворізький гірничо-металургійний комбінат “Криворіжсталь”, правонаступником якого є ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг”, зобов’язалося прийняти кокс доменний у кількості 20000 тонн (+ 10000 в опціоні) щомісячно на умовах поставки FСА станція відправника.
Зазначений договір є підставою пред’явленого позову.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплати за нього певну грошову суму.
В силу ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Пунктом 2 частини першої ст.664 ЦК України передбачено, що обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
За вимогами ч.2 ст. 664 ЦК України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Згідно ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу недостачі вантажу – коксу доменного, що надійшов на адресу позивача від вантажовідправника ЗАТ “Макіївкокс” залізничним транспортом за залізничними накладними № 51750436 і № 51750437.
Проте, суд на зазначене уваги не звернув і не з’ясував належним чином, з огляду підстав заявленого позову, як правову природу спірних правовідносин, так і те, чи є відповідач відповідальною особою в даному спорі сторін, виходячи з наведених норм матеріального права, а також правил FСА Інкотермс в редакції 2000 року, які сторони інкорпорували до згадуваного договору.
Отже, зробивши висновок про задоволення заявленого позову, суд не встановив дійсних обставин справи та прав і обов’язків учасників спірних правовідносин, що має істотне значення для правильного застосування норм матеріального права, а звідси і вирішення даного спору по суті.
За таких обставин, прийняте судове рішення не можна визнати законним й обгрунтованим, і тому воно підлягає скасуванню, з передачею справи на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь”- металургійний завод” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2006 року скасувати, і справу № 6/443 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук