ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2008 Справа № 32/56-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів: Верхогляд Т.А., Чоха Л.В.
при секретарі Савін В.Ю.
за участю:
прокурора: Кузьменко С.В., посвідчення №57 від 10.05.07р.
від позивача: Задорожна О.В., довіреність №7/26-3017 від 26.12.07
від відповідача : Горюнов Д.В., довіреність №26 від 15.01.08; Долін О.О., довіреність №652 від 08.08.08;
від третьої особи: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Криворіжхліб” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.08р. у справі №32/56-08
за позовом прокурора м.Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг
до відкритого акціонерного товариства “Криворіжхліб”, м.Кривий Ріг
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
про стягнення 260 226грн.
ВСТАНОВИВ:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2008р. у справі №32/56-08 (суддя О.Ю.Васильєв) позов прокурора м.Кривого Рогу, пред’явлений в інтересах держави в особі Криворізької міської ради задоволено, з відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ)”Криворіжхліб” стягнуто на користь позивача 260226грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ВАТ”Криворіжхліб” подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;
- у поданій скарзі йдеться про недоведення позивачем та третьою особою факту заподіяння товариством шкоди навколишньому природному середовищу, а саме: вирішальної складової змісту порушення –ймовірних наслідків впливу обстежених будівельних матеріалів на землю згідно з вимогами п.п.2, 3 Методики визначення розмірів шкоди, про те, що при визначенні розмірів шкоди перевіряючими належним чином не встановлений коефіцієнт небезпеки відходів і відповідний розрахунок не містить данних про момент його складення, оскільки згідно з п.4.1 Методики розміри шкоди обчислюються протягом шести місяців з дня виявлення порушення, про те, що описане в акті перевірки “сміття” не є відходами в розумінні ст.1 Закону України “Про відходи”, про відсутність в акті перевірки данних за допомогою яких вимірювальних приладів визначені параметри земельної ділянки та встановлені обсяги відходів, а також про те, що на момент розгляду заяви позивача скупчення будівельних матеріалів товариством ліквідовано самостійно, при цьому майнові вимоги позивача не ґрунтуються на реальній вартості втраченого майна або вартості робіт, необхідних для його відновлення;
- прокурор, позивач та третя особа вважають рішення суду обґрунтованим, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на підтверджений матеріалами справи факт засмічення земельної ділянки будівельними відходами, у зв”язку з чим збитки, заподіяні державі внаслідок такого засмічення, підлягають стягненню з товариства;
- в порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.08.2008р.;
- 12.08.2008р. представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання третя особа повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2007р. державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведена перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства ВАТ”Криворіжхліб”.
В ході перевірки території хлібозаводу №3 встановлено факт засмічення земельної ділянки площею 60кв.м. відходами об’ємом 12 куб.м, що є порушенням ст.55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та ст.35 Закону України “Про охорону земель”.
Актом, складеним за результатами перевірки, товариству приписано, у тому числі, ліквідувати виявлене засмічення.
Вказаний акт підписано представниками товариства без заперечень .
05.-06.01.2008р. інспекцією проведено перевірку виконання приписів попереднього акту.
Даною перевіркою встановлено, що засмічення не ліквідовано.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі у зв”язку із засміченням земель на території ВАТ”Криворіжхліб” здійснено перевіряючими згідно з вимогами Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.97р. №171, зі змінами, внесеними наказом від 04.04.07р. №149.
Відповідно до розрахунку розмір шкоди дорівнює 260 226грн.
Ст.35 Закону України “Про охорону земель” встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, а також забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Відповідно до розділу 2 названої вище Методики під терміном “засмічення земель” слід розуміти наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.
Згідно з п.3.2 розділу 3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Порядок визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель передбачено розділом 5 Методики.
При цьому п.5.1 даного розділу встановлено, що розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
У даному випадку, розрахунок розміру шкоди здійснено посадовими особами інспекції в установлені наведеною нормою строки, про що свідчить супровідний лист інспекції від 29.07.2007р. №3-1355-9-3 стосовно направлення на адресу прокуратури даного розрахунку (а.с.124).
Відповідно до ст.69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та поширення якості природних ресурсів.
З огляду на наведені норми та враховуючи підтверджений матеріалами справи факт засмічення товариством земельної ділянки, чим державі заподіяно шкоду, позовні вимоги про стягнення останньої слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.
Доводи скаржника про непроведення інспекцією необхідних заходів щодо визначення класу небезпеки промислових відходів та, у зв”язку з цим, про неналежне визначення коефіцієнту небезпеки відходів колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029-99 “Державні санітарні правила та норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення”, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99р. №29, зокрема до розділу 5, обов’язок щодо визначення класу небезпеки відходів покладено безпосередньо на виробника відходів.
Данних щодо визначення класу небезпеки відходів експериментальним шляхом або розрахунковим методом, які б спростовували величину коефіцієнту, застосовану перевіряючими, товариством не надано.
Посилання скаржника на те, що описане в акті перевірки “сміття” не є відходами в розумінні ст.1 Закону України “Про відходи”, а є цеглою визнані колегією суддів безпідставними тому, що належних доказів подальшого використання цієї цегли ним також не надано.
Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -ПОСТАНОВИВ :
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.08р. у справі №32/56-08 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Л.В.Чоха