Справа № 2а-968/12

П О С Т А Н О В А

іменем України

"29" листопада 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого -судді: Лужецької О.Р.,

за участю секретаря: Цибулюк М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва до Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2012 року Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва звернулося до суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві, державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Григррян О.Г. та просить суд скасувати постанову про накладення штрафу від 27.04.2012 року по виконавчому провадженні № 25314334 в розмірі 680,00 грн.

22 серпня 2012 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Дарницькому районі м. Києва до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, Державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. про скасування постанови про накладення штрафу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року закрито провадження в частині заявлених вимог Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу.

25 жовтня 2012 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва замінено відповідача Державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Дарницькому районі м. Києва до Державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу на Головне управління юстиції у м. Києві.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання у справі, письмових заперечень по суті позову до суду не направив.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши адміністративний позов, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно положення ч. 12 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження"учасники виконавчого провадження, які мають право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідачем у справі є Головне управління юстиції у м. Києві відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2012 року № 10 визначено, що відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Таким органом державної виконавчої служби є : 1) Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень; 2) Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; 3) районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Згідно з ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі про примусове виконання рішення у спосіб і порядку, визначеному виконавчим документом.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що до Управління Пенсійного Фонду України (далі-УПФУ) в Дарницькому районі м. Києва вперше 28.03.2011 року надійшла постанова державного виконавця Прогонного В.Є. від 03.03.2011 року № 25314334 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-2280/10, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, про зобов'язання УПФУ в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 18.04.2010 р. по день постановлення рішення 22.12.2010 р. та надано строк для добровільного виконання судового рішення в семиденний термін.

01 квітня 2011 року до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві надіслано лист про те, що рішення суду управлінням відпрацювати неможливо, оскільки стягувачем до управління не надано рішення судів 1-ї та апеляційної інстанції, що унеможливлює виконати зазначене рішення суду, а також в згаданому листі управління просить відкласти виконавчі дії строком на 10 днів відповідно до ст.35 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова державного виконавця про відкладення виконавчих дій до управління не надходила.

Рішення районного та апеляційного судів були відпрацьовані управлінням. 20.04.2011 року пенсійна справа надіслана до ГУПФУ у м. Києві для нарахування пенсійних виплат стягувану ОСОБА_3 та були нараховані кошти на червень місяць 2011 року.

21 квітня 2011 року управлінням надіслано лист до підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у м. Києві про відпрацювання рішення суду відносно ОСОБА_3 Кошти, що були нараховані стягувачеві були ним отримані в червні місяці 2011 року.

27 квітня 2012 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. винесено постанову про накладення штрафу на управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва в розмірі 680,00 грн., яка надійшла до управління 23.05.2012 року, не враховуючи надіслані управлінням повідомлення та взагалі не звертаючи увагу на те, що ОСОБА_3 отримала кошти.

Рішення суду управлінням виконано в повному обсязі та в межах законодавства.

29 травня 2012 року управління вже зверталось до суду з аналогічною скаргою. Але ухвалою від 02 липня 2012 року № 4с-135/12 відмовлено у відкритті провадження, оскільки розгляд даних спорів відноситься до адміністративної компетенції. УПФУ в Дарницькому районі м. Києва 11.07.2012 року повторно звернулось до суду, але вже в порядку адміністративного судочинства. Натомість ухвалою від 06.08.2012 року № 02/4с-222/12 було відмовлено у відкритті провадження виходячи з того, що відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, а не зі скаргою на дії державного виконавця.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 Закону і не пізніше 5-ти робочих днів з дня накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведене без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з законом. При цьому на боржника накладається штраф у порядку встановленому ст. 89 Закону.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує протии адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Належних доказів того, що державний виконавець перевірив стан виконання рішення суду відповідно до наданих йому законом повноважень, суду не надано.

Докази, надані позивачем про належне виконання судового рішення та доводи позивача про наявність достатніх правових підстав для закриття виконавчого провадження, відповідачем не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва до Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 5, 10, 11, 25, 49, 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 2, 10, 69, 71, 158-163, 181, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва до Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Григорян О.Г. про накладення штрафу у розмірі 680, 00 грн. від 27.04.2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА