ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

          

31.07.08                                                                                           Справа№ 11/145

Господарський суд Львівської області у складі судді Сало І.А.

При секретарі Легуцькому І.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Львівгуртбакалія”, м. Львів

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі Львівської філії ВАТ “ВТБ Банк”, м. Львів

Про стягнення 29866,68грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Матковська Л.М. –предст.довіреність №121 від 09.07.2008р.

Від відповідача: Клаптюк В.А. –нач. юр. відділу довіреність від 11.02.2007р.

     Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

    Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Відкритим акціонерним товариством “Львівгуртбакалія” заявлено позовну вимогу до Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі Львівської філії ВАТ “ВТБ Банк” про стягнення 29866,68грн.

           Ухвалою господарського суду від 26.06.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.07.2008року.

    Розгляд справи відкладався в зв”язку з неявкою відповідача.

    Сторони від здійснення технічної фіксації судового процесу відмовились.

    В судовому засіданні 31.07.2008р. судом проголошено вступну і резолютивну частину рішення. Рішення виготовлене та підписане в повному обсязі 04.08.2008р.

    Позивач в судовому засіданні позов підтримав та настоює на його задоволенні з огляду на наступне:

    Між ВАТ “Львівгуртбакалія” та Львівською філією АКБ “Мрія” укладено договір на відкриття рахунку та розрахунково касове обслуговування від 05.01.2001р. Відповідачем самовільно в односторонньому порядку знижені тарифи на виплату комісійних по залишку коштів на рахунку позивача а саме з березня 2004р. з 6% на 2%, а з липня 2007р. з 2% на 1%. Відповідно до умов протоколу розбіжностей відповідач був позбавлений права в односторонньому порядку переглядати тариф. Оскількі відповідно до п.6.3 договору зміна умов договору допускається за згодою обидвох сторін шляхом укладення додаткової угоди. Таким чином у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 29866,68грн.

     Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів наведених у відзиві, а саме:

    Відповідно до ст. 1070 ЦК України проценти за користування коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються в розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором –у розмірі, що звичайно сплачується банкоим за вкладом на вимогу. Дана стаття не регулює порядок зміни процентної ставки, але відсилає до ст.1061 в якій встановлено право банку на зміну розміру процентної ставки: банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором. Також відповідач просить застосувати строки позовної давності відповідно до ст.257 ЦК України

    Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

    Між Відкритим акціонерним товариством “Львівгуртбакалія” (позивач) та Львівською філією АКБ “Мрія” (відповідач) укладено договір без номера на відкриття рахунку та розрахунково-касове обслуговування від 05.01.2008р. з додатками, підписаного з протоколом розбіжностей

    Відповідно до листа №441/02 від 07.06.2007р. надісланого відповідачем на адресу позивача ВАТ “ВТБ Банк” є правонаступником всіх прав і обов”язків АКБ “Мрія”

    Відповідно до п.1.1 Банк (відповідач) відкриває додатковий поточний рахунок клієнту (позивачу) та здійснює його комплексне розрахунково-касове обслуговування. Що полягає у ведені цього рахунку і здійсненні банком за дорученням клієнта всіх розрахункових і касових операцій, передбачених чинним законодавством і банківськими правилами.

    П. 13 Додаткової угоди про тарифи комісійної винагороди за надання банківських послуг укладеною сторонами передбачено, що виплата комісійних по залишку коштів на рахунку встановлюється у розмірі 6% річних.

    Відповідачем самовільно в одностронньому порядку знижені тарифи на виплату комісійних по залишку коштів на рахунку позивача а саме з березня 2004р. з 6% на 2%, а з липня 2007р. з 2% на 1%.

    Відповідно до умов протоколу розбіжностей до Договору від 05.01.2001р. на відкриття рахунку та розрахунково-касове обслуговування вилучено п.2.2.6 договору яким надавалося відповідачу в односторонньому порядку переглянути тариф у випадку зміни фінансового стану банку.

    Крім того відповідно до умов п.2.1.5 Договору на відповідача було покладено обов”язок повідомити клієнта про зміну розміру тарифу не пізніше двох тижнів з часу їх прийняття.

    Таким чином заперечення відповідача з посиланням на ст.1061 ЦК України не можуть братися судом до уваги оскільки відповідно п.1 цієї статті передбачено що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. П.2 передбачено, банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлене договором.

    Отже даними статтями передбачено пряме відсилання до договору, як зазначалося вище, договорм не передбачено односторонньої зміни умов договору. Умови п.6.3 Договору передбачають що зміна умов договору допускається за згодою сторін та оформляється додатковою угодою.

    Також п.3 ст. 1058 передбачено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка.

    В свою чергу стаття 1070 ЦК України передбачає що за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок. Проценти передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором.

    Таким чином суд приходить до висновку що заперечення відповідача викладені у відзиві на позов є необгрунтованими та такими що суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору.

    Позивачем з метою врегулювання даних відносин на адресу відповідача направлено претензію від 18.02.2008р. за №28 та претензію від 21.03.2008р. за №58 з вимогою сплати різниці комісійних виплат. Дані претензії відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

    Позивач просить стягнути різницю комісійних виплат, які складають різницю між фактично сплаченими відповідачем та передбаченими умовами договору від 05.01.2001р. на відкриття рахунку та розрахунково-касове обслуговування, та відповідно до поданого розрахунку складають 29866,68грн.

    Відповідач у відзиві на позов просить застосувати ст. 257 ЦК України.

    Згідно ст. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

           Відповідно до ст. 261 ЦК України - перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

    Позивач здійснив нарахування комісійних виплат за березень грудень 2004р., та за цілий 2005 рік. Оскільки позивачем заявлено позовну вимогу 25.06.2008р. суд не може взяти до уваги розрахунок за 2005р. та за перший квартал 2006р.

    Сторонами не було укладено договору про продовження строку позовної давності а отже застосовується загальна позовна давність.

    Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

    Відповідач у відзиві на позовну заяву просить у позові відмовити та застосувати ст.267 ЦК України

    Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.                  

    Відповідно до ч. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України –щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.     

    Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ЦК України про позовну давність застсовуються до позовів строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності ЦК України.

    Дослідивши подані позивачем матеріали, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

            Відповідно до ст.1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок. Проценти передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором.

    П. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

    Ст. 509 ЦК України зазначає, що зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

    З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов»язання у встановлений договором строк належним чином не виконав тобто відповідачем були порушені вимоги статті 526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

           Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ішше не встановлено договором або законом.

    Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

   Таким чином загальна сума заборгованості яка підтверджена матеріалами справи та відповідає чинному законодавству складає 22756,73грн.

    Судові витрати покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

    Відповідно до вищенаведеного, керуючись ст.ст. 257,267,526,1058,1061,1070 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 33,34,43,49, 82-85,116 ГПК України, суд,  -

                                    В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково

2.          Стягнути із Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі Львівської філії, м. Львів вул. Данилишиних, 4 (код ЄДРПОУ 25258030) на користь Відкритого акціонерного товариства “Львівгуртбакалія” м.Львів вул. Бузкова, 2 (код ЄДРПОУ 01553327 р/р 2600700602001 в ЛФ АБ “Київська Русь” МФО 01553327) 22756,73грн. –боргу, 227,56грн. - державного мита, 118,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

3.          В рештій частині позову відмовити

4.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК

    

Суддя                                                                                             Сало І.А.