Справа № Провадження №22-ц-5809/12 22-ц/1090/8125/12 Головуючий у І інстанціїОладько С.І.

Категорія43Доповідач у 2 інстанції Даценко

30.11.2012

____________________________________________________________________________________

УХВАЛА

Іменем України

22 листопада 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Іванової І.В.,

при секретарі Дрозд О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловою площею,

встановила:

У червні 2012 року позивачка звернулась до суду із позовом, в якому посилалася на те, що 30.10.2010 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_4, з яким вони проживали у квартирі АДРЕСА_1. У даній квартирі зареєстрований син чоловіка від першого шлюбу відповідач ОСОБА_3, який за час її проживання із чоловіком у квартирі не проживав і не проживає, комунальні послуги не сплачує. Відповідач проживає за іншою адресою і по місцю реєстрації ніколи не з»являється. ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_4 Всі витрати по похованню чоловіка несла вона, відповідач ніякої допомоги на поховання батька не надавав. Просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2012 року у позові відмовлено.

У апеляційній скарзі позивачка просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про задоволення її позову, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не проживає у спірній квартирі з поважних причин, а тому відсутні підстави, передбачені ст. ст. 71, 72 ЖК України, для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що позивачка 30.10.2010 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Встановлено, що 31.03.1992 року ОСОБА_5, матері померлого ОСОБА_4, видано ордер на право зайняття однокімнатної загальною площею 19,97 кв. м квартири АДРЕСА_1.

Як убачається із довідки № 2531 від 12.11.2012 року в даній квартирі зареєстровані позивачка ОСОБА_2 з 09.11.2010 року та відповідач ОСОБА_3 з 23.05.2006 року.

Судом встановлено, що крім сторін у зазначеній квартирі був зареєстрований з 1992 року та проживав чоловік позивачки ОСОБА_4, який, як встановлено в судовому засіданні, визнавав за своїм сином відповідачем по справі право користування спірним жилим приміщенням.

Згідно частин 1 та 2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що на час розгляду справи спірна квартира не приватизована, позивачка чинить перешкоди відповідачу у користуванні вказаною квартирою, до квартири не впускає, що стверджується поясненнями сторін та письмовими доказами по справі. Дані обставини визнала у судовому засіданні сама позивачка, також даний факт стверджується копією постанови Ірпінського МВ про відмову у порушенні кримінальної справи від 01.06.2012 року (а.с.19-20).

За таких обставин, суд першої інстації дійшов вірного висновку про те, що відповідач не проживає у АДРЕСА_1 з поважних причин, тому відсутні підстави, передбачені ст. 71, 72 ЖК України, для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням у зазначеній квартирі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді