Справа №1490/4346/12 13.09.2012 13.09.2012 13.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 10/1490/274/12 Категорія: ст. 236 - 7 КПК України

Головуючий суду першої інстанції суддя Чернякова Н.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду Миколаївської

області в складі:

Головуючої: Гребенюк В.І.

Суддів: Міняйла М.П.

Рудяка А.В.

За участю прокурора Волковського Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_2 на постанову Єланецького районного суду Миколаївської області від 23 серпня 2012 року, якою залишена без задоволення його скарга на постанову слідчого СВ Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області Гінкула С.М. від 12 липня 2012 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України .

12 липня 2012 року слідчим СВ Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області Гінкулом С.М. відповідною постановою порушена кримінальна справа за фактом незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів ОСОБА_7 ОСОБА_5 11 липня 2012 року в с. Ольгопіль Єланецького району Миколаївської області за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Не погодившись з цією постановою, захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_2 13.08.2012 року звернувся із скаргою до суду, в якій просив її скасувати.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд вказав, що при порушенні кримінальної справи слідчим в повному обсязі були виконані вимоги ч. 2 ст. 94 КПК України, пославшись на наявність приводу у виді рапорту працівника міліції, а також підстав - матеріалів проведення оперативної закупки. Крім того, суд констатував неконкретність скарги захисника щодо недостатності підстав для порушення вищевказаної кримінальної справи.

Суд також зазначив про фактичне оскарження захисником, окрім постанови про порушення кримінальної справи від 12.07.2012 року, ще й постанови про проведення оперативно закупки від 09.07.2012 року, протоколу оперативної закупки від 11.07.2012 року, та інші питання, які фактично пов'язані з доказами по кримінальній справі та їх оцінкою; а також дії слідчого. При цьому суддя вказав: що відповідно до ч. 15 ст. 236 - 8 КПК України під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд не може вдаватися до оцінки доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду справи по суті; а відповідно до ст. 234 КПК України на стадії досудового розслідування суд не може розглядати скарги на дії слідчого.

В апеляції захисник ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду як незаконну, а його скаргу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Вважає помилковим висновок суду про достатність даних, що вказують на наявність ознак злочину, посилаючись на неможливість вважати матеріали оперативної закупки такими достатніми даними. При цьому посилається на істотні порушення вимог кримінально - процесуального законодавства та Інструкції про порядок оперативної закупки і контрольоване постачання, затвердженої спільним наказом МВС, СБУ, ДПА № 1065 від 30.11.2001 р. при проведенні цієї оперативної закупки. Зокрема, що в постанові від 09.07.2012 року про проведення оперативної закупки не зазначено з затриманням продавця чи без нього проводитиметься закупка наркотичного засобу, а також не зазначена конкретна інфрмація про збут ОСОБА_7 канабісу як підстава для винесення постанови; що оперативна закупка проведена не відповідальною за нею особою, згідно вищезазначеної постанови, а особою, що винесла цю постанову; що в постанові оперативної закупки від 11.07.2012 року не зазначений час її закінчення та відсутній підпис її учасника оперуповноваженого СКР Перова О.Ю. Також, на думку захисника, зазначений в постанові оперативної закупки від 11.07.2012 року колір виданого закупником ОСОБА_5 наркотичного засобу не відповідає кольору дослідженого наркотичного засобу, зазначеному спеціалістом у висновку № 1315 від 11.07.2012 року. Крім того, апелянт твердить про безпідставність порушення кримінальної справи за фактом збуту наркотичного засобу за умови, що на момент порушення кримінальної справи слідству достовірно була відома особа, що вчинила злочин, внаслідок чого ОСОБА_7 в порушення правил ст. 98 - 2 КПК України, не була негайно вручена копія цієї постанови.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Волковського Т.О. про залишення апеляції без задоволення, вивчивши матеріали та додатково надані прокурором матеріали, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Відповідно до ч. 15 ст. 236 - 8 КПК України суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення постанови про порушення справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно роз'яснень п. 8 постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» від 4 червня 2010 року, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК) законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).

Вказані вимоги закону судом першої інстанції виконані.

З матеріалів, які стали підставою для порушення кримінальної справи, вбачається, що приводом для порушення даної кримінальної справи, є належним чином зареєстрований 11.07.2012 року рапорт ОУ СКР Єланецького РВ Перова О.Ю. та його ж рапорт від 11.07.2012 року щодо анкетних даних ОСОБА_7 (аркуш 2 наданих суду копій матеріалів, які стали підставою до порушення кримінальної справи; а. с. 38); а підставами - дані матеріалів проведення оперативної закупки від 11.07.2012 року.

Таким чином постанова старшого слідчого СВ Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області Гінкула С.М. від 12 липня 2012 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, винесена відповідно до вимог ст. ст. 94, 98 КПК України.

Що стосується доводів апелянта про неправильність порушення даної кримінальної справи за фактом, а не відносно ОСОБА_7 (в даному випадку), то суд першої інстанції обґрунтовано вказав в оскаржуваній постанові, що це не є підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи. При цьому суд вірно послався на положення п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 року № 6 «Про деякі питання, які виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» щодо віднесення до компетенції зазначених у ч.1 ст. 98 КПК України осіб вирішення питання про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину чи відносно конкретної особи.

Всі інші твердження апелянта про істотні порушення вимог кримінально - процесуального законодавства та Інструкції про порядок оперативної закупки і контрольоване постачання, затвердженої спільним наказом МВС, СБУ, ДПА № 1065 від 30.11.2001 року при проведенні 11.07.2012 року оперативної закупки є безпідставними, оскільки вони пов'язані з оцінкою певних доказів по кримінальній справі, як вірно зазначив суд в постанові. А тому суд першої інстанції, у відповідності до вимог ч. 15 ст. 236 - 8 КПК України, під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи не мав права і не вдавався до оцінки доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду справи по суті, про що суд також вірно вказав в постанові.

Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові констатував фактичне оскарження захисником ОСОБА_2 ще й певних дій слідчого, що, як вірно вказав суд у постанові, не є предметом розгляду в даному провадженні.

З огляду на наведене, твердження апелянта про незаконність постанови суду є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляції захисника ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Єланецького районного суду Миколаївської області від 23 серпня 2012 року, якою залишена без задоволення його скарга на постанову слідчого СВ Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області Гінкула С.М. від 12 липня 2012 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - без змін.

Головуюча:

Судді: