СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2012 року Справа № 5002-8/2787-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Волкова К.В.,
Дмитрієва В.Є.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Вік-А";
представник відповідача, не з'явився, дочірнє підприємство "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южна-Холдінг";
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южна-Холдінг" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 11 вересня 2012 року у справі № 5002-8/2787-2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-А" (вул. Зоологічна, 3-я,Київ,03680)
до дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южна-Холдінг" (вул. Шкільна, 9,Перове,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97560)
про стягнення 104519,46 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2012 року у справі №5002-8/2787-2012 позовні вимоги частково задоволені. Стягнуто з дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южна-Холдінг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-А" суму основного боргу в розмірі 83500,00 грн., суму втрат від інфляції в розмірі 13193,00 грн.; суму 3% річних в розмірі 6949,71 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні вимог про стягнення суми втрат від інфляції в розмірі 876,75 грн. відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
15 листопада 2012 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
У судовому засіданні 21.11.2012 року представники сторін підтримали свої доводи та заперечення у повному обсязі. Оголошено перерву по справі до 22.11.2012 року.
22.11.2012 року представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 25.09.2009 року між ТОВ „Вік-А" та дочірнім підприємством „Птахогосподарство „Южная-Холдинг" агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Южная-Холдинг" укладений договір купівлі-продажу вакцини для птахівництва на загальну суму 93500,00 грн.
Вчинення правочину підтверджується рахунком-фактурою №СФ-006170 від 25.09.2009 року, видатковою накладною №РН-006770 від 25.05.2009 року, які підписані та скріплені печатками сторін, та податковою накладною №2977 від 29.09.2009 року на суму 93500,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Вік-А" відобразило поставку товару у своєму податному обліку.
Загальна вартість переданого товару дочірньому підприємству „Птахогосподарство „Южная-Холдинг" агропромислового сіськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Южная-Холдинг" становить 93500,00 грн.
Позивач звертався до відповідача з листами-вимогами про проведення розрахунку за поставлений товар.
Перший лист вимогу відповідач отримав 19.10.2009 року, що підтверджується відповідним написом на його копії.
Після цього відповідач частково розрахувався за проданий товар у сумі 10000,00 грн., що підтверджується випискою по розрахунку товариства з обмеженою відповідальністю „Вік-А", відкритому у публічному акціонерному товариству „Укрсоцбанк".
Другий лист-вимогу за вих. №137 від 12.03.2012 року дочірнє підприємство „Птахогосподарство „Южная-Холдинг" агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Южная-Холдинг" отримало 20.03.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового листа.
Однак, відповідач зобов'язання щодо оплати придбаного товару не виконав.
Станом на день розгляду справи за відповідачем склалася заборгованість за правочином від 25.09.2009 року з купівлі-продажу вакцини для птахівництва в розмірі 83500, 00 грн.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається з частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Як вбачається з частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1,2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Як вбачається з частин 1,2 статті 206 Цивільного кодексу України юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що між сторонами у справі був укладений правочин, що не суперечить положенням чинного законодавства України.
Відповідно до вищевикладеного у відповідача виник обов'язок щодо оплати вартості отриманого товару.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає сплату ціни товару після його прийняття в повному обсязі, тобто у покупця виникає зустрічний обов'язок по оплаті товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Товар був відпущений представнику дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южна-Холдінг" без довіреності, але підпис представника засвідчений відбитком печатки відповідача. У накладній представник відповідача не зазначив своє прізвище.
Матеріалами справи передбачено, що підпис представника відповідача на видатковій накладній №PH-006770 від 25.09.2009 року скріплений відбитком печатки відповідача. Накладна, на якій підпис представника скріплений печаткою (штампом) юридичної особи, є належним доказом отримання товару такою юридичною особою
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 12.01.2011 року по справі №15/147 де зазначено, що доводи скаржника про отримання товару не уповноваженою особою, оскільки у видатковій накладній відсутні прізвище, ім'я, по-батькові та довіреність уповноваженої особи отримувача, колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються, оскільки, відповідно до матеріалів справи, факт прийняття товару відповідач підтвердив підписом представника на спірній видатковій накладній без зазначення посади, прізвища, ім'я, по-батькові, але підпис був скріплений штампом відділу постачання відповідача.
Згідно з Інструкцією про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органом виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України №17 від 11.01.1999 року, (пункт 3.2.6) підприємства можуть мати тільки по одному примірнику основної печатки. Можуть виготовлюватися додаткові печатками з цифрами „1", „2" і т.д.
Відповідно до пункту 3.4.1 вказаної Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах".
Як вбачається з матеріалів справи у платіжному доручені №6 від 23.10.2009 року на перерахування 10000,00 грн. у графі „Призначення платежу" є посилання на лист-вимогу, отриману відповідачем 19.10.2009 року (а.с. 21).
Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмо звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні та інше).
Таким чином, наявність відбитку печатки на видатковій накладній свідчить про прийняття відповідачем виконання угоди (прийнятті товару), що разом зі здійсненням часткової оплати тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 241 Цивільного кодексу України -наступне схвалення право чину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього право чину.
Матеріалами справа підтверджується, що ТОВ „Вік-А" була передана у власність ДП "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южна-Холдінг" вакцина для птахівництва на підставі правочину від 25.09.2009 року, відповідно, за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 83500,00 грн.
Судова колегія встановила, що виходячи зі змісту статей 32,33 Господарського процесуального кодексу України, ДП "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южна-Холдінг" під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості, яка виникла на підставі право чину від 25.09.2009 року з купівлі-продажу вакцини для птахівництва в розмірі 83500,00 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 83500,00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 14069,75 грн. та 3% річних в розмірі 6949,71 грн.
Після отримання першого листа-вимоги (19.10.2009 року) відповідач у встановлений семиденний строк не виконав повністю зобов'язання щодо оплати. Таким чином, починаючи з 26.10.2009 року має місце прострочення виконання зобов'язання з оплати товару.
З розрахунку позивача вбачається, що сума процентів складає 6949,71 грн. за період з 27.10.2009 року по 06.08.2012; інфляційна складова боргу складає 14069,75 грн. за період з листопада 2009 по червень 2012 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія погоджується з перерахунком суми інфляційної складової боргу та 3% річних суду першої інстанції, з якого вбачається, що інфляційна складова боргу становить 13193,00 грн. та 3% річних -6949,71 грн.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южна-Холдінг" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2012 року у справі № 5002-8/2787-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.В. Волков
В.Є. Дмитрієв
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вік-А" (вул. Зоологічна, 3-я,Київ,03680)
2. Дочірнє підприємство "Птахогосподарство "Южная-Холдінг" Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южна-Холдінг" (вул. Шкільна, 9,Перове,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97560)