Справа № 2601/19396/12
Провадження №: 1/2601/1268/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.11.2012 р. м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Сенін В. Ю.
при секретарі - Кирпі П.В.,
за участю прокурора - Правдивець А.І.,
потерпілої -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 13.08.2012 близько 22-00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, з метою обертання чужого майна в особисту власність, відкрито викрав мобільний телефон марки ia 6300»(imei НОМЕР_1), що належав ОСОБА_1, завдавши таким чином останній матеріального збитку на суму 330 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, визнав цивільний позов, просив суд не карати його суворо, пояснивши, що 13.08.2012 він зустрівся зі своєю колишньою співмешканкою ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2. Перебуваючи біля вказаного будинку, він звернув увагу на її мобільний телефон та в нього виникла думка відкрито заволодіти цим мобільним телефоном. В подальшому він підійшов до неї і вирвав в неї з рук мобільний телефон марки 6300», після чого направився додому. Через деякий час вищевказаний мобільний телефон він здав до ломбарду «Оскар», що по вул. Лятошинського, 14-Б в м. Києві, а виручені кошті, близько 180 гривень, витратив на виплату щомісячного платежу за дитячий садок, в який ходить його дитина.
За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як показання свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони, і які ніким не оспорювались.
Тому суд обмежився дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, і дійшов до висновку про те, що дії підсудного за ч. 1 ст. 186 КК України було кваліфіковано правильно, як відкрите викрадення чужого майна.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину: злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії середньої тяжкості;
- особу винного, а саме, що ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6.
Обставинами, що пом'якшують покарання винного, суд визнає його активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання ним своєї вини, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного не встановлено.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, йому має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів, а саме - в межах санкції ч. 1 ст. 186 КК України у виді штрафу, передбаченого санкцією даної статті.
Враховуючи, що справу розглянуто в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України, суд приходить до висновку, що цивільний позов, заявлений ОСОБА_1, підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
з а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 330 гривень.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя В.Ю.Сенін