У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
29 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/5435/12
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Військово-медичного департаменту міністерства оборони України (відповідач 1), Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (відповідач 2)
про: звільнення з військової служби за скороченням штату
В С Т А Н О В И В :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово-медичного департаменту міністерства оборони України (відповідач 1), Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (відповідач 2) про звільнення з військової служби за скороченням штату.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Статтею 3 КАС України поняття "адміністративний позов" визначено як звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Статтею 104 КАС України визначено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Відповідний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.
Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
За правилами встановленими пунктами 2, 3 частини 1 статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, а також ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
Проте, в порушення даних вимог позивачем не вказано власної адреси електронної пошти та адреси електронної пошти, номерів телефонів відповідача або відомості про їх відсутність.
Пунктом 4 частини 1 статті 106 КАС України встановлено, що позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, позивачем в якості відповідачів визначено - Військово-медичний департамент міністерства оборони України (відповідач 1), Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону (відповідач 2). Проте в порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 106 КАС України не наведено обґрунтування позовних вимог та не сформульовано змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За приписами пунктів 1- 4 частини 2 статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів;
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В позовній заяві позивачем ставиться питання щодо зобов'язання відповідачів звільнити ОСОБА_1 з займаної посади за скороченням штату з достроковим розірванням контракту від 26.06.2008р., однак нормативно-правове обґрунтування даної вимоги відсутнє.
Крім того, не наведено жодних аргументів-пояснень в чому саме полягає порушення прав та інтересів позивача відповідачами 1, 2 станом на день подання адміністративного позову до суду (станом на 28.11.2012р.).
Серед іншого, в прохальній частині позовної заяви позивач просить: "в забезпечення позову винести ухвалу про зупинення переміщення ОСОБА_1 в іншу місцевість для подальшого проходження служби".
Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
При цьому частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставку судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" вказано, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
Суд враховує ту обставину, що позивач звільнений від сплати судового збору за подачу адміністративного позову на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", проте одночасно зважає на те, що законом України "Про судовий збір" не визначено пільг щодо сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Таким чином, позивачем не надано доказів щодо сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову чи доказів (належного обґрунтування) на підтвердження звільнення від обов'язку такої оплати.
За правилами визначеними частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статті 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали позовної заяви слід залишити без руху та надати позивачу строк для виконання всіх вимог перелічених в статті 106 КАС України.
Керуючись статтею 108 КАС України, -
У Х В А Л И В :
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-медичного департаменту міністерства оборони України (відповідач 1), Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (відповідач 2) про звільнення з військової служби за скороченням штату залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у строк до 17.12.2012р. усунути недоліки позовної заяви шляхом: зазначення (надання відомостей щодо існування/відсутності) адрес електронної пошти (інших засобів зв'язку) позивача, відповідачів; конкретизації позовних вимог щодо кожного з відповідачів; обґрунтування позиції з приводу порушення прав та інтересів позивача відповідачами станом на день звернення з даним позовом до суду; доказів щодо сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову чи доказів (належного обґрунтування) на підтвердження звільнення від обов'язку такої оплати
3. Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Томчук Андрій Валерійович