ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.11.12Справа №2а-2559/12/2770

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради про визнання протиправною відмову у державній реєстрації права та спонукання у державній реєстрації,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради про визнання протиправною відмову у державній реєстрації права та спонукання у державній реєстрації. Вказує, що на підставі договору про пайову участь у фінансуванні будівництва № 01/036 від 28.11.2005 року та договору уступки права на пай № 124 від 22.02.2008 року, ОСОБА_1 за актом приймання-передачі квартири АДРЕСА_1 передано в користування новостворене нерухоме майно. Новостворене нерухоме майно 15.08.2011 року прийнято в експлуатацію. Проте, КП «БТІ і ДРОНМ»у листі за вих. № 5866 від 22.05.2012 року повідомило позивача про неможливість здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно у зв'язку з відсутністю наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про оформлення свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Просить визнати протиправною відмову у державній реєстрації права та здійснити у державній реєстрації.

Ухвалою від 29 жовтня 2012 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою суду від 29 жовтня 2012 року закінчено підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.40).

Відповідач Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації нерухомого майна»Севастопольської міської Ради, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив (а.с.33).

Відповідач Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, до початку судового засідання надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, просить прийняти рішення на розсуд суду (а.с.34).

В порядку статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Суб'єкт владних повноважень, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України з дотриманням правил предметної підсудності відповідно до ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України Окружним адміністративним судом міста Севастополя.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено наступне: 15 січня 2009 року Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі було видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 725 Підприємству «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»з будівництва багатоповерхового житлового будинку у ІV мікрорайоні в 7 черги будівництва пр. Октябрьської революції, корпус 4, 5, 6, 7 (а.с.41).

28 квітня 2004 року між Севастопольською міською державною адміністрацією та Чорноморським флотом Російської Федерації було укладено угоду про співпрацю (а.с.42).

Відповідно до п. 1 Угоди, предметом угоди є діяльність Сторін по проектуванню та будівництву житлових будинків та інших об'єктів соціальної інфраструктури в м. Севастополі в 7 черги 4-го мікрорайону в житлової забудови мікрорайону пр. Октябрьської революції та і мікрорайоні «Омега-2».

20 липня 2004 року між Управлінням капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (далі -Замовник) та Підприємством «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»(далі -Інвестор-генпідрядник) було укладеного договір про інвестиційну діяльність № 168 (а.с.43-44).

Відповідно до п. 1 Договору, по даному договору учасники, діючи відповідно до законодавства України, зобов'язуються сумісно здійснити проектування, будівництво та введення в експлуатацію 4-х дев'ятиповерхових житлових секцій в 7-ої черги 4-го мікрорайону проспекту Октябрьської революції.

Згідно з п.п.2.2.6 п. 2.6 розділу 2 Договору, Інвестор-генпідрядник сумісно з Замовником приймає участь в здачі об'єкту в експлуатацію об'єму та функції підрядника. Інвестор-генпідрядник виділяє замовнику в кожному збудованому будинку 2% загальною площею житла для службового користування та соціальних потреб (п.п. 2.2.6 п. 2.6 розділу 2 Договору).

28 листопада 2005 року між підприємством «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»(далі -Підприємство) та ОСОБА_4 (далі - Пайщик) було укладено договір пайової участі в фінансуванні будівництва № 01/036 (а.с.6-8).

Відповідно до п. 1 Договору пайової участі в фінансуванні будівництва № 01/036, учасники по даному договору зобов'язуються сумісно діяти без створення юридичної особи, на підставі об'єднання своїх пайових вкладів для досягнення загальної мети: будівництв 9-ти поверхового житлового будинку в 7-ої черги 4-го мікрорайону проспекту Октябрьської революції м. Севастополя (далі -Об'єкт) та введення в експлуатацію.

22 лютого 2008 року між ОСОБА_4 (далі -Первинний пайщик) та ОСОБА_1 (далі -Новий пайщик) в особі ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності ВКС № 634366, виданої 18.02.2008 року приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 було укладено договір № 124 уступки права на пай (а.с.10).

Відповідно до п. 1 Договору № 124 уступки права на пай, Первинний пайщик передає Новому пайщику, а Новий пайщик приймає всі права Первинного пайщика, що виник із Договору № 01/036 від 28.11.2005 року. По даному договору до Нового пайщика переходить право на пай (у вигляді двокімнатної квартири, корпус № 5 на 8-ому поверсі, в осях 6-9 А-В/Е, загальною проектною площею 56,09 кв.м.), внесені Первинним пайщиком підприємству «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»по договору № 01/036 від 28.11.2005 року, а також всі права та обов'язки Первинного пайщика, що витікають з вказаного договору, в тому числі право вимагати від підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»виконання всіх зобов'язань, які останній взяв на себе відповідно до договору № 01/036 від 28.11.2005 року перед Первинним пайщиком.

Відповідно до акту приймання-передачі, квартиру АДРЕСА_1 в місті Севастополі ОСОБА_1 в особі ОСОБА_5 було прийнято (а.с.11).

15.08.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі була зареєстрована Декларація про готовність об'єкта до експлуатації за № СТ 14311028353, якою засвідчена відповідність закінченого будівництвом об'єкта, а саме: 7-ої черги 4-го мікрорайону проспекту Жовтневої Революції, монолітного 9-ти поверхового житлового будинку, корпус 4, 5 (а.с.12-14).

КП «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» СМР своїм листом від 22.05.2012 року за вих. № 5866 повідомило ОСОБА_8 про те, що наказ Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про оформлення свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_4 не було видано з підстав не виконання п. 2.2.6 договору № 168 від 20.07.2004 р. про інвестиційну діяльність та не надання угоди с Управлінням капітально будівництва СМДА з приводу розподілу квартир та вбудованих приміщень у даному будинку(а.с.15).

Суд зазначає, що договір про інвестиційну діяльність № 168 від 20 липня 2007 року, укладений між Управлінням капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації та Підприємством «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації», не стосується прав, обов'язків позивача ОСОБА_1 та реєстрація права власності на спірну квартиру ніяким чином не впливає на інтереси сторін за вищевказаним договором.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV (далі -Кодекс № 435) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст. 328 Кодексу № 435 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною першою статті 331 Кодексу № 435 право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі -Закон № 1952) (що діяв на час реєстрації котеджу № 9)с визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 4 Закону № 1952 передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) речові права на чуже нерухоме майно: а) право володіння; б) право користування (сервітут); в) право постійного користування земельною ділянкою; г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій); д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік. Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом; 3) обмеження речових прав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 1952 свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст. 19 Закону № 1952 підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: державний акт на право власності на земельну ділянку у випадках, визначених законом; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 № 7/5 затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі -Тимчасове положення).

Відповідно до абз. «а»п.п.8.1. п. 8 Тимчасового положення, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: а) органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно з п.п. 1.3 п. 1 Тимчасового положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Додатком № 2 Тимчасового положення встановлено Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно. Відповідно до пункту 6, правовстановлюючим документом є також свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі -Закон № 280) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002 року затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі -Положення № 339).

Відповідно до п. 2, п. 5, п. 8 Положення № 339, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - Фонд) є виконавчим органом Севастопольської міської Ради (далі - Рада) з управлінням майном, що відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Севастополя. Фонд в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, нормативними актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також даним Положенням. Фонд діє в межах повноважень, визначених радою і даним Положенням, підпорядкований, підзвітний і підконтрольний раді. Відповідно до п. 9 Положення № 339, основними завданнями Фонду є, зокрема, організація підготовки і оформлення документів, необхідних для реєстрації об'єктів нерухомості відповідно до чинного законодавства.

Підпунктом 10.43 пункту 10 Положення № 339 фонд відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень: оформляє документи, необхідні для реєстрації права власності на об'єкти нерухомості відповідно до чинного законодавства.

З аналізу вищевикладених норм діючого законодавства судом робиться висновок, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є виконавчим органом міської ради, до делегованих повноважень якого віднесено облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, а саме: організація підготовки і оформлення документів, необхідних для реєстрації об'єктів нерухомості, шляхом оформлення документів, необхідних для реєстрації права власності на нерухоме майно, зокрема на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна. Реєстраційним органом права власності на нерухоме майно є відповідне бюро технічної інвентаризації. При цьому законодавством встановлений вичерпаний перелік документів, які необхідні для оформлення Фондом комунального майна свідоцтва на право власності та здійснення Бюро технічної інвентаризації реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомого майна. Витребування додаткових документів, які не передбачені законодавством, заборонено.

Отже, встановлені судом факти свідчать про відповідність дій позивача нормам діючого законодавства, а саме ОСОБА_1 в особі ОСОБА_8 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради було надано всі необхідні документи для оформлення свідоцтва про право власності та здійснення його реєстрації, які вимагає законодавство.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_5 на ім'я ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Оформлення та видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно належить до компетенції Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, відповідно до Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради.

У зв'язку з чим, на підставі викладеного, керуючись також ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, шляхом зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської ради оформити ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_5.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради видати наказ про оформлення свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_5 на ім'я ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради оформити ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_5.

4. Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_5 на ім'я ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак