Судове рішення #26311017

Справа № 212/3705/2012

1/232/279/12


В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


17.10.2012 м. Вінниці

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

Головуючого судді Гайду Г. В.

секретаряПіскун О.О.

за участі прокурораКурбатової І.Л.



розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області кримінальну справу по обвинуваченню


ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1. Липовецьким районним судом Вінницької області 16.08.1999 за ст. 140 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання на 3 роки;

2. Замостянським районним судом м. Вінниці 20.05.2008 за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, звільнений даним вироком суду по відбуттю покарання;


у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -


В С Т А Н О В И В:

11.11.2009 біля 16 години ОСОБА_3 приїхав автомобілем «Москвич»на територію автомийки, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Гніванське шосе, 4-й провулок + 450, де мав отримати гроші в сумі 200 грн. від ОСОБА_4 В той же час працівники автомийки повідомили ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 на робочому місці відсутній, у зв'язку з чим ОСОБА_3 почав шукати зустрічі з адміністратором автомийки, у якого мав намір взяти гроші в сумі 200 грн. На вимогу ОСОБА_3 до нього вийшов раніше незнайомий ОСОБА_5, який представився адміністратором автомийки. ОСОБА_3, бажаючи отримати 200 грн. будь-яким способом, почав вимагати у ОСОБА_5 передати йому гроші в сумі 200 грн., на що останній йому відмовив. ОСОБА_3, бажаючи отримати гроші будь-яким способом, умисно з корисливих спонукань вирішив продовжити заволодіння чужим майном шляхом нападу на ОСОБА_5 З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3, застосовуючи насильство, що є небезпечним для життя потерпілого, наніс декілька ударів ОСОБА_5 у голову, внаслідок чого той впав на землю, схопив руками ОСОБА_3 за ноги та почав кликати на допомогу. Не зупиняючись на вчиненому, ОСОБА_3 наніс ще декілька ударів по всьому тулубу ОСОБА_5, спричинивши тому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, масивного синця на носі та повіках обох очей, контузії лівого очного яблука (тотальний крововилив на сполучній оболонці, сльозотеча), дрібних саден на верхній губі та правій виличній ділянці, також синець в ділянці правого кульшового суглобу. Згідно висновку експерта № 1318 від 24.06.2010 тілесні ушкодження у ОСОБА_5 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою стійкої втрати загальної працездатності менш як на одну третину.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, вину не визнав та суду надав наступні показання, що 11.11.2009 він приїхав на автомийку, що по вул. Гніванському шосе, помити автомобіль батька «Москвич», оскільки на автомийці працював його знайомий ОСОБА_4

Коли він запитав у працівників мийки коли буде ОСОБА_4 то йому повідомили, що ОСОБА_4 буде в три години. Він приїхав в три години, однак ОСОБА_4 не було. Запитавши де ОСОБА_4 у працівника автомийки, до нього вийшов потерпілий ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння та почав нецензурно висловлюватись на його адресу та у них зав'язалась суперечка та бійка. З підсобного приміщення вибігли ОСОБА_6, ОСОБА_7 вони там святкували день народження потерпілого ОСОБА_5 При цьому повідомили йому, що він розбив паркан і щоб він заплатив на що він відмовився платити за паркан так як паркан він не ламав. Працівники автомийки побили його та з куртки забрали ключі, особисті документи та документи на авто, також 6 грн. Сказали, що поки їм не заплатить гроші, документи йому не віддадуть. Він з мобільного телефону викликав міліцію.

Конфлікт розпочався так як потерпілий висловлювався на його адресу у нецензурній формі, щоб він покинув територію автомийки, а машину ніхто йому не буде мити. На мийку приїжджав для того щоб помити машину.

Щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, ОСОБА_3 показав, що з потерпілим зціпились та потерпілий ОСОБА_5 почав його шарпати за куртку і він вдарив потерпілого при падінні ліктем один раз, більше потерпілого не бив, звідки у нього тілесні ушкодження не знає. На потерпілому тілесних ушкоджень не бачив. Тілесні ушкодження заподіяв з метою самозахисту.

Також підсудний ОСОБА_3 зазначив, що на нього напали друзі потерпілого та у нього були побиті руки, ноги та лице, СМЕ проходив. Працівники автомийки вимагали від нього 4000 доларів США за нібито пошкоджений паркан, як розвалився паркан він не знає. На машині не рушав і не заводив її. Чи був пошкоджений паркан він не бачив.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду надав наступні показання, що 11.11.2009 він приїхав на роботу, напередодні у нього був день народження та він хотів його відсвяткувати зі своїми колегами. Прийшов ОСОБА_7 та повідомив, що невідомі шукають адміністратора. Коли він вийшов щоб дізнатись хто шукає адміністратора то побачив підсудного ОСОБА_3, який повідомив йому, що робітник автомийки ОСОБА_4 винен йому 200 грн., а тому він повинен сплатити йому дані кошти. Проте він відмовився давати ОСОБА_3 гроші. Після цього ОСОБА_3 вдарив його кулаком у обличчя, потім почав бити ногами по тулубу, внаслідок чого він впав. ОСОБА_3 наніс удар у лице, а саме у переносицю.

Він почав падати та підсудний ОСОБА_3 почав наносити йому удари у область голови. Він падав та схопився за куртку ОСОБА_3 Свідомість не втрачав, але нічого не розумів все відбувалось за лічені секунди. Підсудного ОСОБА_3 особисто не ображав.

Також, як зазначив потерпілий ОСОБА_5, мотив нанесення ОСОБА_3 йому тілесних ушкоджень це відмова давати йому його власні 200 грн.

У підсудного ОСОБА_3 ніяких речей не забирав, коли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 побігли за ОСОБА_3 то він стояв на місці так як від травми нічого не бачив бо заплило обличчя та йшла кров з носа, таких наслідків не могло виникнути від падіння, а лише від ударів нанесених ОСОБА_3 У підсудного ОСОБА_3 нічого не вимагав, речі його не забирав та ні про які 4000 доларів США розмови не було, бійка тривала секунди, а розмови 3-5 хвилин.

Хлопці, які були з ОСОБА_3 почали тікати у сторону «Електромережі», а ОСОБА_3 сів у свій автомобіль та почав рушати та в'їхав у паркан. Працівники авто мийки витягнули ОСОБА_3 із машини та викликали міліцію. Підсудний ОСОБА_3 поговорив з міліцією та вони поїхали. Однак, потім ОСОБА_3 викликав міліцію з мобільного телефону.

Цивільний позов на даний час просить залишити без розгляду. Щодо міри покарання просив суворо покарати підсудного ОСОБА_3

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду надав наступні показання, що два роки тому він працював на автомийці по Гніванському Шосе. На авто мийку приїхав ОСОБА_3 та шукав якихось хлопців, здається ОСОБА_4, який також працював на цій же авто мийці. Дізнавшись, що ОСОБА_4 не має на роботі поїхали далі, повернувся у другі половині дня та знову шукав ОСОБА_4, після відповіді, що він сьогодні не працює, ОСОБА_3 запитав його номер мобільного телефону, однак у нього його не було і тому він покликав адміністратора, яким являвся ОСОБА_5, а сам продовжив мити машину, коли підходив набирати хімію для миття автомобіля чув розмову між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про якісь гроші, через декілька хвилин побачив, що почалася бійка, підсудний бився з потерпілим.

Коли почали підбігати до бійки підсудний почав тікати, але його наздогнали та привели назад. ОСОБА_3 приїхав на «Москвичу», приїжджав за день 2 рази шукав ОСОБА_4 Чи вільна мийка ОСОБА_3 не запитував, помити йому машину не просив. ОСОБА_3 приїхав не сам, а з ним було 2 чи 3 хлопця. Розмова між ними йшла про гроші, ОСОБА_3 казав, що ОСОБА_4 йому винен гроші.

Також свідок зазначив, що коли він помітив бійку то ОСОБА_5 лежав на землі, а ОСОБА_3 його бив. Далі ОСОБА_3 почав тікати у бік дороги.

У ОСОБА_5 запухло око на обличчі була кров. Коли ОСОБА_3 приїхав вільні місця для машин на автомийці були, якби він хотів помити машину йому її б помили. Бокси для миття машин розділені прозорими шторами 3 по 3. Бійка відбувалася у приміщенні, бійку бачив через штори та прольоти між ними.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду надав наступні показання, що він приїхав на авто мийку що по Гніванському шосе та чекав на мийці поки помиють машину.

Почувши крики, вийшов та побачив як встає ОСОБА_5 та лице у нього було розбите та текла кров, в цей час ОСОБА_3 сідав у машину «Москвич»та спробував втекти. Автомобіль ОСОБА_3 стояв близько біля паркану та коли він рушав з місця то переплутав передачі і замість передньої включив задню та в'їхав у паркан, машина зупинилась. ОСОБА_3 витягнули з машини, але він вирвався та почав тікати у напрямку дороги його догнали двоє чоловіків і привели назад, після чого приїхала міліція.

Бійку не бачив, конфлікт стався зі слів ОСОБА_5, через гроші які нібито був винен один з працівників мийки ОСОБА_3 та потерпілий відмовився повертати чужий борг. На потерпілому ОСОБА_5, бачив ушкодження, з його носа текла кров та було підбите око яке відразу затекло.

Також, як зазначив свідок гроші чи документи у ОСОБА_3 він не забирав, ударів йому не наносив. Працівники міліції приїхали через 15 хв., а потім ще чекали слідчого дві години. Коли витягав ОСОБА_3 з машини то ніяких ударів йому не наносив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду надав наступні показання, що раніше працював адміністратором на автомийці, що по Гніванському шосе. ОСОБА_3 перший раз побачив коли бійка вже закінчилась, на той час ОСОБА_5 вже був побитий, пізніше зі слів працівників автомийки дізнався, що сварка між ними трапилася через гроші, які винні були ОСОБА_3 працівники автомийки. До зустрічі з ОСОБА_3 ОСОБА_5 побитий не був.

Однак, після бійки лице ОСОБА_5 заливала кров, на обличчі у нього була сильна гематома, заплило око.

Він вибіг на вулицю та разом із працівниками автомийки затримували ОСОБА_3, після того як він не зміг втекти машиною. Машина ОСОБА_3 стояла прямо під парканом та при спробі втекти ОСОБА_3 переплутав передачі та включив задню у ході чого в'їхав у паркан. На ОСОБА_3 ушкоджень не було, та у нього ніяких речей не забиралося.

При затриманні ОСОБА_3 допомагав ОСОБА_7, ОСОБА_5 спробував допомогти затримати ОСОБА_3 однак, йому стало погано.

Також, як зазначив свідок ОСОБА_3 хотів втекти на автомобілі, але його затримали до вирішення проблеми, мала під'їхати хазяйка так як при спробі втекти ОСОБА_3 розбив паркан.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду надав наступні показання, що інформація про побиття ОСОБА_5 йому стала відома зі слів працівників автомийки, але свідком даних подій він не був, йому стало відомо те, що ОСОБА_3 приїжджав на автомийку та шукав його, для того щоб він помив йому машину. Вийшов адміністратор ОСОБА_5 та повідомив ОСОБА_3, що він відсутній, далі у них сталася сутичка, ОСОБА_5 було нанесені тілесні ушкодження, як та чому побилися останні йому не відомо. Гроші ОСОБА_3 він та його брат винні не були. ОСОБА_3 знає приблизно вісім років, скидку на мийку автомобіля зробити не обіцяв, ОСОБА_3 не дозволяв розпоряджатися власними коштами. ОСОБА_3 шукав його тому, що останні бачились десь за місяць до інциденту і він обіцяв помити йому машину за 50 грн. Через декілька днів бачив ОСОБА_5 на роботі, однак він не працював, а зайшов на декілька хвилин, ОСОБА_5 був у темних великих окулярах.

Також, у судовому засіданні досліджені наступні матеріали кримінальної справи, а саме:

- заява ОСОБА_5 від 11.11.2009, про вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності невідомої особи, яка 11.11.2009 нанесла йому тілесні ушкодження ( т. 1 а.с. 8);

- протокол огляду місця події від 11.11.2009, відповідно до якого оглянуто територію автомийки по вул. Гнівенському шосе та зафіксовано розташування автомобіля «Москвич»та виявлені пошкодження паркану та зафіксовано місце нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень (т. 1 а. с. 10-16);

- протокол медичного огляду № 5219 від 11.11.2009 відповідно до якого ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння легкого ступеня (т. 1 а. с. 20);

- акт судово-медичного обстеження № 3240 від 12.11.2009 відповідно до якого у ОСОБА_3 виявлені синці на голові та шиї, синці та садна на руках, садна на тулубі, що належать до легких тілесних ушкоджень (т. 1 а. с. 40);

- висновок експерта № 1318 від 24.06.2010 р., згідно якого у ОСОБА_5 спричинена закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, масивного синця на спинці носа та повіках обох очей, контузії лівого очного яблука (тотальний крововилив на сполучній оболонці, сльозотеча), дрібних саден на верхній губі та правій виличній ділянці, також синець в ділянці правого кульшового суглобу; струс головного мозку потягнув за собою низку порушень зі сторони центральної нервової системи (послаблена конвергенція, загострення правого кута рота при оскалі зубів, асиметрію рефлексів -зліва більші чи справа, викликання рефлексу Міренеску-Родовичі, дизметрію при виконанні координаційних проб, демографізм яскраво-виражений розлитий, дистальний гіпергідроз), тому експертна група вважає, що встановлений струс головного мозку належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою стійкої втрати працездатності менш ніж на третину; закрита черепно-мозкова травма та синець в ділянці правого кульшового суглобу виникли від дії тупих твердих предметів індивідуальних ознак цих предметів не відбилося на тілесних ушкодженнях і не зафіксовано у медичних документах у тому числі і при судово-медичнову обстеженні (т. 1 а. с. 59-61);

- протокол очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 18.08.2010 відповідно до якого, ОСОБА_5 підтвердив факт нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 89-93).


При вирішенні питання щодо кваліфікації дій підсудного ОСОБА_3 суд приймає до уваги положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 06.11.2009, а саме п. 2 з якого слідує, що предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо. Відповідно до п. 6 постанови слідує, що під нападом за ст. 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психологічного насильства. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерплого чи ні.

Суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_3 та вважає, їх такими, що мають на меті уникнення від кримінальної відповідальності.

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_5 наданих під час досудового слідства та під час розгляду кримінальної справи у суді, останній перебував на автомийці та туди приїхав ОСОБА_3, який шукав співробітника автомийки ОСОБА_4 який нібито винен був ОСОБА_3 200 грн.

Відповідно до показань наданих у судовому засіданні свідком ОСОБА_4 слідує, що ніяких грошей він та його брат ОСОБА_3 винні не були.

Тобто, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що ОСОБА_4 грошей йому не винен, а також, те що грошей не винен ОСОБА_5 та маючи на меті заволодіти чужим майном, а саме грошима ОСОБА_5 шляхом застосування фізичного насильства, наніс тілесні ушкодження останньому та вимагав повернути йому 200 грн.

Твердження ОСОБА_3 про те, що він не пошкоджував паркан біля автомийки та те, що працівники автомийки вимагали у нього 4000 доларів США за пошкоджений паркан не відповідають дійсності так як спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які показали суду, що ОСОБА_3 при спробі втекти переплутав передачі коробки передач та в'їхав у паркан, а гроші за пошкоджений паркан у нього ніхто не вимагав.

Дані обставини підтверджуються протоколом огляду місця події, згідно якого на паркані та на автомобілі «Москвич»виявлені механічні пошкодження (т.1 а.с. 10).

Покази ОСОБА_3 з приводу вимагання у нього грошей не знайшли своє підтвердження як у суді так і під час досудового слідства. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_3 звернувся у правоохоронні органи з заявою про вчинення злочину де зазначив, що невідома особа нанесла йому тілесні ушкодження на автомийки по Гніванському шосе 4 провулок та у даній заяві мова про вимагання грошей не йшла (т. 1 а.с. 32).

Відповідно до акту № 3240 від 11.11.2009 тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_3 належать до категорії легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 40). За результатами проведеної перевірки співробітниками Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькі області було прийнято рішення про відмову у порушення кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, дане рішення ОСОБА_3 не оскаржувалось.

Факт нанесення тілесних ушкоджень підсудним ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5, окрім показань ОСОБА_5 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_7 та висновком проведеної судово-медичної експертизи, згідно якої у ОСОБА_5 було виявлено тілесні ушкодження середньої тяжкості (т.1 а. с. 59-61).

Таким чином, вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину знайшла своє підтвердження під час розгляду справи у суді та підтверджується, показаннями потерпілого, свідків допитаних по справі, протоколами слідчих дій та іншими доказами дослідженими по справі, що узгоджуються між собою.

Вислухавши показання підсудного ОСОБА_3, показання потерпілого свідків, думку прокурора, захисника, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3, слід кваліфікувати за ст. 187 ч. 1 КК України -а саме, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, думку потерпілого ОСОБА_5 який наполіг на суворій мірі покарання.

Зокрема судом враховано, що підсудний ОСОБА_3, раніше притягувався до кримінальної відповідальності (т. 1 а.с. 133), за місцем проживання характеризується позитивно (т. 1 а.с. 149), на обліку у «Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенка» перебував на стаціонарному лікуванні з 20.04.1999 по 28.04.1999 з діагнозом «Соціалізовані розлади поведінки», однак на даний час на обліку не перебуває (т. 1 а.с. 147), на обліку у Вінницькому обласному диспансері «Соціотерапія»не перебуває (т.1 а.с. 146), має на утриманні малолітню дитину.

Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 306 від 04.10.2010 слідує, що:

1. В період вчинення злочину ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності;

2. В період вчинення злочину ОСОБА_3 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;

3. В теперішній час ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, він є особою з акцентуацією рис характеру по демонстративно-нестійкому типу, що є варіантом психічної норми;

4. В теперішній час ОСОБА_3 може усвідомлювати свої дії та керувати ними;

5. Застосування примусових захожів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує. (т. 1 а.с. 119-121).

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3, судом не встановлено.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи у сукупності суд вважає, що саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк призначене ОСОБА_3 буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_3 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 заявлений під час досудового слідства слід залишити без розгляду, у зв'язку із тим, що останній відмовився від цивільного позову під час розгляду справи у суді.

Судові витрати у справі відсутні.


На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.ст. 65 КК України, суд, -



З А С У Д И В:



ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 13.08.2010 тобто з моменту затримання.

Цивільний позов ОСОБА_5 -залишити без розгляду.


Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, протягом п'ятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.


Суддя:




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація