Справа № 216/417/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі : головуючого-судді Коломійцевої В.І.,

при секретарі Мельник А.О.,

з участю прокурора Гладченко-Корнійчук Ю.М.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, 03.10.2009 року близько 15 год. 30 хв., перебуваючи на вулиці Лісовій с.Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району Вінницької області, на ґрунті виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_1 умисно наніс останньому один удар кулаком лівої руки в обличчя, чим спричинив ОСОБА_1, згідно висновків судово-медичних експертиз №271-к від 28.12.2009 року, №1913 від 23.07.2012 року тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи без зміщення, який відноситься до середньої категорії ушкоджень, як викликаючи тривалий розлад здоров'я більше 21 доби.

Дії підсудного досудовим слідством кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Суду показав, що 03 жовтня 2009 року близько 15 год. неподалік його будинку, що розташований в с. Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району стояли і розмовляли його брат ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, він підійшов до них. Під час розмови ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, без будь-якої на те причини почав його ображати та наблизився до нього. Він зрозумів це, як спробу ОСОБА_1 вдарити його, а тому він долонею лівої руки відштовхнув ОСОБА_1 у груди і той впав на землю на сідниці. Після чого вони розійшлися, а ОСОБА_1 залишився сидіти на землі без будь-яких ушкоджень. Припустив, що в той же вечір потерпілий отримав тілесні ушкодження внаслідок бійки з кимось іншим. Також, зазначив, що дійсно 02.10.2009 року він був у кафе «Спокуса»с.Вищеольчедаїв, однак ОСОБА_1 там не бачив, ніякого конфлікту за стілець в нього з ним не було.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 свої вини, його винність доводиться показами потерпілого, свідків, дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_1, в судовому засіданні показав, що 02 жовтня 2009 року коли він ввечері прийшов у кафе "Спокуса" в с. Вищеольчедаїв, щоб випити пива, вільних місць не було. За столиком сидів ОСОБА_2, біля нього стояв вільний стілець, який він заборонив брати. Проте, незважаючи на заборону, він взяв стілець та покористувавшись повернув його. На наступний день 03.10.2009 року коли він повертався з роботи та проходив біля будинку ОСОБА_2, зустрів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, до них підійшов з свого подвір'я ОСОБА_2, між ним та ОСОБА_2 виникла суперечка, у зв'язку із ситуацією виниклою 2 жовтня 2009 року за стілець в кафе "Спокуса". Під час суперечки ОСОБА_2, вдарив його у щелепу кулаком, від удару він впав на сідниці, після чого одразу підвівся та пішов в кафе, яке знаходиться на околиці села, де розповів продавцю ОСОБА_6, що його вдарив ОСОБА_2 На наступний день він звернувся до лікарні.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні суду показала, що раніше вона працювала продавцем в кафе «Голубий Дунай»що с. Вищеольчедаїв. У вечірній час, коли вона була на роботі, точної дати не пам'ятає, так як це вже було давно, в кафе зайшов ОСОБА_1, який скаржився на біль в щелепі та при розмові повідомив їй, що його побив ОСОБА_2 Покази дані на досудовому слідстві підтримала, зазначила, що вони відповідають дійсності.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні суду показав, що у нього періодично проживає ОСОБА_1 03 жовтня 2009 року, до нього додому прийшов ОСОБА_1, у якого було запухле обличчя. На запитання що сталося, ОСОБА_1 розповів, що його вдарив ОСОБА_2, з яким вони не поділили якийсь стілець у кафе «Спокуса».

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав покази, які давав на досудовому слідстві, суду показав, що в жовтні місяці 2009 року, точного числа не пам'ятає, він побачив ОСОБА_1, в якого була набрякла ліва сторона обличчя. Він в нього запитав, що з ним сталось і ОСОБА_1 відповів, що в нього був конфлікт з ОСОБА_2, який наніс йому декілька ударів в обличчя. Причину конфлікту він йому не повідомляв.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показала, що вона працює начальником ВОС в с.Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району. Якогось місяця точно не пам'ятає 2009 року до неї на роботу прийшов ОСОБА_1 і під час розмови з ним вона дізналась, що в нього була суперечка між ним та ОСОБА_2, під час якої ОСОБА_2 наніс йому удар кулаком в обличчя від чого зламав ОСОБА_1 щелепу. Підтримала покази дані на досудовому слідстві.

Свідок ОСОБА_10, суду показала, що вона є односельчанкою ОСОБА_1, а тому час від часу вони зустрічаються із ним на вулицях села. В лютому 2010 року, розмовляючи із ОСОБА_1, він її повідомив, що раніше між ним та ОСОБА_2 була суперечка, під час якої ОСОБА_2 зламав йому щелепу, в подробиці він не вдавався.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були очевидцями події, в судовому засіданні суду показали, що 03.10.2009 року близько 12 год. вони знаходились на подвір'ї ОСОБА_4 в с.Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району. На подвір'я зайшов ОСОБА_1, який був в стані алкогольного сп'яніння. Після чого вони всі разом вийшли на вулицю де до них підійшов ОСОБА_2 Під час розмови ОСОБА_1 почав виражатися в сторону ОСОБА_2 нецензурною лайкою, в подальшому коли ОСОБА_1 наблизився до нього для того, аби нанести удар ОСОБА_2 відштовхнув його від себе правою рукою в груди і той впав на сідниці. Там вони його залишили і порозходилися по своїх справах. Свідок ОСОБА_4 зазначив, що на передодні він разом з ОСОБА_2 був в кафе «Спокуса», однак ОСОБА_1 до них не підходив.

Також вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи:

- заявою потерпілого ОСОБА_1 в райвідділ міліції від 04.10.2009 року, в якій він просить прийняти міри до ОСОБА_2, який 03.10.2009 року приблизно о 15 годині 30 хв. наніс йому тілесні ушкодження в с. Вищеольчедаїв (Т.1 а.с. 4);

- постановою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України (Т.1 а.с. 1), який 03.10.2009 року о 15 годині 30 хвилин в с. Вищеольчедаїв на ґрунті неприязних стосунків умисно наніс кулаком удар в обличчя ОСОБА_1, спричинивши тілесні ушкодження;

- актами судово-медичних досліджень №647 від 04.10.2009 року та №709/258 від 09.11.2009 року (Т.1 а.с.7,21), з яких слідує, що у ОСОБА_1 мало місце перелом кута нижньої щелепи зліва без зміщення, який утворився від дії тупого предмету, якою могла бути і зжата в кулак рука нападаючого, або від удару до такого, можливо, 03.10.2009 року та належить до ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ ступені тяжкості ;

- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 271 -К (Т.1 а.с. 56, 57), з якої слідує, що у ОСОБА_1 мало місце тілесне ушкодження -закритий перелом нижньої щелепи в ділянці кута зліва без зміщення, що підтверджується рентгенологічними даними, як наданими для експертизи рентгенограмами (№ 1985 від 04.10.09 та № 1986 від 26.10.09), так і проведенням контрольної рентгенографії (№ 6628 від 17.12.09 року). Вказане ушкодження у ОСОБА_1 за своїм характером спричинило тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я, належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, виникло від дії тупого, твердого предмета, можливо в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи -03.10.09 року;

- протоколом очної ставки від 18.11.2009 року (Т.1 а.с. 40-45) проведеної між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та свідками, з якого вбачається, що потерпілий підтвердив раніше дані ним показання, стосовно спричинення йому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень;

- протоколами відтворення обстановки та обставин події від 10.06.2012 р., 20.06.2012р., з відповідними фото-таблицями до кожного проведеними з участю учасників інциденту, що мав місце 03.10.2009 року на території с. Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району. (Т.2 а.с.132-140).

- висновком судово-медичного експерта №1913 (Т.2 а.с. 161-162), з якої слідує, що у ОСОБА_1 мало місце тілесне ушкодження -закритий перелом нижньої щелепи в ділянці кута зліва без зміщення, що підтверджується рентгенологічними даними, зокрема, даними контрольної рентгенографії, проведеної в ході попередньої експертизи. Вказане ушкодження у ОСОБА_1 не являється небезпечним для життя за своїм характером спричинило тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я, тому належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Клінічні та рентгенологічні особливості перелому нижньої щелепи у ОСОБА_1 свідчать про можливість утворення його в строк 03.10.2009 року, даних про можливість виникнення перелому у інші строки, крім 03.10.2009 року у наданих експертних матеріалах немає. Характер і локалізація виявленого у потерпілого тілесного ушкодження свідчать про травматичну дію в ділянку обличчя зліва, що за механізмом утворення узгоджується з обставинами, відображеними у протоколі відтворення обставин та обстановки події від 10.06.2012 року з участю потерпілого ОСОБА_1 і не узгоджується з обставинами, відображеними у протоколі відтворення обставин та обстановки події від 20.06.2012 року з участю ОСОБА_2, оскільки за другою версією відсутня травматична дія в ліву частину обличчя.

Показання підсудного ОСОБА_2 дані ним в судовому засіданні про те, що він лише відштовхнув потерпілого у груді суд оцінює критично, оскільки вони суперечать матеріалам справи, а саме: актам судово-медичних досліджень №647 від 04.10.2009 р., №709/258 від 09.11.2009р., висновкам судово-медичних експертиз №271-к від 13.11.2012р., №1913 від 30.08.2012 року, протоколу відтворення обстановки та обставин події від 10.06.2012 року та спростовуються показам потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, покази яких суд бере до уваги, оскільки вони є узгодженими, не суперечать матеріалам справи і зазначались ними в ході досудового слідства. Крім того, дані свідки не зацікавлені у справі.

Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, дані ними в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_5 є рідним братом підсудного, а ОСОБА_4 його другом, а тому розцінює їх покази як спробу вираження дружніх відносин з підсудним та намагання пом'якшити відповідальність підсудного. Покази даних свідків суд бере до уваги як доказ підтвердження конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки їх покази в цій частині є узгодженими, не суперечать матеріалам справи і зазначались ними в ході досудового слідства. Крім того дані свідки не зацікавлені к справі.

Покази потерпілого ОСОБА_1, дані ними в судовому засіданні, аналогічні його показам на досудовому слідстві, вони є послідовними, такими, що ґрунтуються на матеріалах справи, крім того, відповідно до його заяви ( Т.1 а.с.4 ), він відразу ж звернувся по допомогу до Мурованокуриловецького РВ - 04.10.2009р., що підтверджує правдивість показів потерпілого, які також узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз №271-к від 28.12.2009 р. та №1931 від 23.07.2012 р., а тому дані покази суд бере до уваги в повному обсязі.

Суд вважає встановленим наявність причинного зв'язку між діями ОСОБА_2 та наслідками, які настали від його дій, зокрема подія мала місце 03.10.2009 року. Факт конфлікту ОСОБА_2 з ОСОБА_1 не оспорюється. Після конфлікту ОСОБА_1 скаржився на біль в щелепі, що підтвердили свідки ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9

Суд критично оцінює твердження підсудного про можливість заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень третьою особою. Зокрема, дане твердження спростовується висновками судово-медичних експертиз, якими не встановлено наявність будь-яких інших синців, чи крововиливів на тілі потерпілого, наявні тілесні ушкодження виникли від дії тупого, твердого предмета, або від удару до такого. Крім, того, потерпілий відразу ж звернувся до лікарні, про що свідчать рентгенологічні знімки від 04.10.2009р., які були зроблені у Мурованокуриловецькій ЦРЛ, та описані у Могилів-Подільському МТМО (Т.1 а.с.7).

Вирішуючи питання про умисел ОСОБА_2 в скоєнні злочину, суд враховує вимоги п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003р. №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи", згідно якому "питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки."

З огляду на викладене, оцінюючи показання підсудного, потерпілого, свідків, висновки судово-медичних експертиз, інші докази по справі, виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб та локалізацію нанесення тілесних ушкоджень, поведінку потерпілого, який спровокував конфлікт, поведінку підсудного, наявність двох його товаришів, на очах в яких відбувся конфлікт і які могли в любу хвилину допомогти йому, а також відчуття переваги над потерпілим, який перебував в нетверезому стані, дає суду підстави вважати усвідомлення ОСОБА_2 суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачення їх суспільно небезпечних наслідків та свідоме припускання їх настання, тобто непрямий умисел.

Суд вважає необхідним виключити з обвинувачення ОСОБА_2 нанесення ОСОБА_12 двох ударів кулаком лівої руки в обличчя, так як дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки під час проведення відтворення обстановки та обставин події від 10.06.2012 р., потерпілий показав, як йому був нанесений один удар лівою рукою в ліву частину обличчя підсудним, що також підтвердив в судовому засіданні. Крім того, дані обставини узгоджуються з висновком експерта №1913 від 23.07.2012 року.

За викладених обставин, дії ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ст.122 ч.1 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я більше 21 доби.

При призначені покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину -підсудний вчинив середньої тяжкості злочин, особу винного, а саме:

- по місцю проживання характеризується позитивно (Т.1а.с. 61);

- раніше не судимий (Т.1 а.с.37);

- не перебуває на диспансерних обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра (Т.1 а.с.35);

Обставини, що пом'якшують покарання підсудного судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного судом також не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. ст. 75,76 КК України.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні зобов'язання:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

Суддя :