УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/7869/12

20.11.2012 року м. Сімферополь

Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Докучаєва В.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1, за участю заінтересованої особи - Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити юридичний факт працювання за період роботи на посаді касира з 21.04.1981р. по 01.07.1988р. в Міжгосподарській пожарній команді Ташкентської області, на посаді підсобної робочої магазину №40 з 03.02.1993р. по 12.05.1993р. в Управлінні торгівлі Кримоблвиконкому Продторг Залізничного району м. Сімферополя, на посаді прибиральниці магазину №40 з 12.05.1993р. по 01.11.1993р. в Управлінні торгівлі Кримоблвиконкому Продторг Залізничного району м. Сімферополя, на посаді прибиральниці магазину №40 з 01.11.1993р. по 21.01.1995р. на підприємстві АП «Лілія».

Розглянувши заяву, а також додані до неї матеріали, суд вважає, що ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із заяви, приводом звернення ОСОБА_1 до суду є встановлення у судовому порядку факту працювання (трудового стажу) , необхідного для призначення пенсії.

Зазначені вимоги не можуть бути розглянуті в порядку, передбаченому ч. 1 ст.256 ЦПК України, оскільки до наведеного у цій статті переліку вони не входять.

Відповідно ж до вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при вирішенні питання про підвідомчість таких справ суди мають враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

В той же час статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, який і затвердив постановою від 12.08.1993 р. № 637 Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (із змінами і доповненнями).

Згаданий Порядок передбачає можливість встановлення судом факту належності документа, що підтверджує трудовий стаж (п. 26), яким у відповідності до наведеної ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» є трудова книжка, якщо зазначені в ній прізвище, ім'я та по батькові не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові особи за паспортом або свідоцтвом про народження. В усіх інших випадках підтвердження наявного трудового стажу здійснюється лише органами Пенсійного Фонду України шляхом витребування уточнюючих довідок з підприємств і організацій, а при незбереженні цих документів про трудовий стаж - на підставі показань свідків (пункти 1, 2, 20 названого Порядку).

Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене, в порядку цивільного судочинства суд не вправі вирішувати по суті питання про підтвердження факту працювання

(трудового стажу) заявника, при цьому підмінюючи законодавчо визначений орган, до компетенції якого відноситься вирішення таких питань, в даному випадку Пенсійний Фонд України.

Тому, заявниця ОСОБА_1 повинна відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» подати відповідну заяву органу, який призначає пенсії (в даному випадку це Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим), і лише в разі незгоди з його рішенням на підставі ст. 104 цього Закону, КАС України та ч. 2 ст. 124 Конституції України може звернутися за захистом свого права в суд, але не із заявою про встановлення факту працювання (наявності трудового стажу), а з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим про оскарження його дій (бездіяльності) або рішення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.2 ст.122, статтями 208,210 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у цивільній справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя