Справа № Провадження №11-1605/12 11/1090/8546/12 Головуючий у І інстанціїХрипун
Категорія42Доповідач у 2 інстанції Капічон
29.11.2012
УХВАЛА
Іменем України
29 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі
головуючого судді: Миколюка О.В.
суддів: Капічон О.М., Бех М.О.
за участю прокурора: Красківського В.П.
потерпілих : ОСОБА_1, ОСОБА_2
пр - ка потерпілих: ОСОБА_3
пр -ка цивільного відповідача: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
засудженого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_6, представника цивільного відповідача ТОВ «ЛАА Транс»- Шкварок О.І. на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2012 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Червоногвардійське міста Кіровська Луганської області, росіянина, громадянина України, з середньо -технічною освітою, одруженого, працюючого водієм ТОВ «ЛАА Транс Португал», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,-
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Постановлено стягнути на користь Державного НДЕКЦ при МВС України 768,35 гривень за проведення експертизи, на користь Київського НДІСЕ -3910 гривень за проведення експертиз. Постановлено стягнути з ТОВ «ЛАА Транс»на користь ОСОБА_1 200 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про речові докази, -
В С Т А Н О В И Л А:
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 19 години 00 хвилин він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Мерседес Бенц»д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «Кроне»д/н НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Київ-Чоп зі сторони м. Житомир у напрямку м. Києва, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого напроти зупинки громадського транспорту «Лікарня»в с. Гуріщина Києво-Святошинського району Київської області, позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід»і дорожньою розміткою 1.14.2 та встановленими на відстані 92,6 м. перед переходом по ходу руху ОСОБА_6 попереджувальним дорожнім знаком 1.32 «Пішохідний перехід», рухаючись в межах цього нерегульованого переходу, неуважно стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не вжив всіх можливих заходів для забезпечення безпечного проїзду пішохідного переходу, достовірно не впевнився у відсутності пішоходів на переході.
Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинився невстановлений транспортний засіб -мікроавтобус, та на якому знаходилася пішохід ОСОБА_8, яка рухалася по вказаному нерегульованому пішохідному переходу з увімкненим ліхтарем у руках, що надавало водіям додаткову можливість заздалегідь виявити її на пішохідному переході, водій ОСОБА_6 не зменшив швидкість, не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека для руху, при виникненні небезпеки для руху пішохода ОСОБА_8, не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля, аж до його зупинки, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8, яка рухалася по вказаному пішохідному переходу, розташованому напроти зупинки громадського транспорту «Лікарня»в с Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці ДТП.
Таким чином водій ОСОБА_6 порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 б), 18.1, 18.4, 12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.
В апеляціях:
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. В обґрунтування апеляції посилається на те, що призначаючи покарання засудженому суд належним чином не врахував тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого, його ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Вважає, що судом належним чином не надано оцінку тим обставинам, що ОСОБА_6 грубо порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 «б», 18.1, 18.4, 12.3 Правил дорожнього руху України, що призвели до тяжких наслідків -смерті пішохода. Окрім цього, ОСОБА_6 фактично вину не визнав, у вчиненому не розкаявся, не усвідомив суспільної небезпеки своїх дій, тяжкості наслідків.
- засуджений просить вирок скасувати, у зв'язку з неповнотою судового слідства, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування апеляції посилається на те, що в основу обвинувачення та вироку покладено висновок комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, яким вирішити питання про розташування місця наїзду на пішохода з автопоїздом Мерседес експертним шляхом в межах даного дослідження не видалося можливим, а інша частина експертного висновку ґрунтується на свідченнях ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які не бачили моменту наїзду на пішохода. Судом було безпідставно спростовано свідчення ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Ні слідством, ні експертами не взяті до уваги пояснення допитаних свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_8 здійснювала переміщення через проїзну частину дороги в напрямку зліва на право, а потім змінила свій рух у зворотному напрямку і почала рухатись по відношенню до автомобіля ОСОБА_6 з права на ліво, що підтверджується свідченнями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Вважає, що слід було вжити заходів для встановлення інших свідків, оскільки на підставі висновку експертів та показів допитаних свідків відсутня можливість встановити місце наїзду. Окрім цього, суд не взяв до уваги висновок спеціаліста від 07.11.2005 № 2347, згідно якого ОСОБА_6 не мав технічної можливості попередити наїзд на пішохода. Вказує, що під час проведення комісійної експертизи не була врахована поведінка ОСОБА_8, а сам висновок суперечить фактичним обставинам справи, оскільки він застосував екстрене гальмування, що підтверджується показами ОСОБА_9
- представник цивільного відповідача просить вирок скасувати в частині вирішення цивільного позову, а саме відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000 гривень, і відмовити в його задоволенні. В обґрунтування апеляції посилається на те, що цивільний позивач під час судового розгляду справи не довів обставин, на які посилається як на підстави факту заподіяння йому моральної шкоди, та не обґрунтував її розмір.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти апеляцій засудженого та представника цивільного відповідача і просив постановити новий вирок, думку потерпілих та їх представника, які заперечували проти поданих апеляцій та просили вирок суду залишити без зміни; думку захисника, який підтримав апеляцію засудженого та просив направити справу на новий судовий розгляд, при цьому зазначив, що його підзахисний повністю визнав свою вину та розкаявся; думку представника цивільного відповідача, який просив вирок в частині цивільного позову скасувати, як необґрунтований; думку засудженого, який в дебатах та останньому слові визнав свою вину та просив вирок скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд з підстав неповноти судового слідства; обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, засудженого та представника цивільного відповідача не підлягають до задоволення з наступних підстав.
В апеляції прокурор посилається на м'якість призначеного засудженому покарання, однак згідно ст.65 КК України суд призначає покарання: 1/ у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2/ відповідно до положень Загальної частини КК; 3/ враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд, призначаючи покарання ОСОБА_6 врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працює, на обліку у лікаря психіатра або лікаря нарколога не перебуває, одружений, раніше не судимий; обставину, яка пом'якшує покарання - добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди, а тому підстав для посилення покарання засудженому колегія суддів не вбачає.
Що стосується посилання в апеляції засудженого на неповноту судового слідства то, на думку колегії суддів, суд всебічно та повно дослідив всі матеріали справи та прийшов до обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину.
Так, судом достатньо мотивовано рішення чому саме в основу вироку покладено висновок комісійної судової транспортно -трасологічної та автотехнічної експертизи і не взято до уваги висновок спеціаліста про відсутність технічної можливості у ОСОБА_6 попередити наїзд на пішохода. Зокрема, саме висновок зазначеної комісійної експертизи № 638/639/57 від 24.01.2008 року / том 2 а.с. 91 -96/ визнає неспроможними з технічної точки зору покази водія ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 в частині вказування ними напрямку руху пішохода, місця наїзду та темпу його руху. З цих же підстав суд не взяв до уваги покази вищезазначених свідків. Крім того, відповідно до висновку наведеної експертизи в даних дорожніх умовах водій ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути даного наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування керованого ним автопоїзда Мерседес. В діях ОСОБА_6 містяться невідповідності вимогам п.п. 18.1, 18.4 та 12.3 ПДР і дані невідповідності стали однією з причин настання даної ДТП.
Напрямок руху пішохода зліва на право підтверджується як показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, даних ними на досудовому слідстві і під час розгляду справи по суті судом першої інстанції, так і висновком експерта № 2/ 297/К від 27.03.2007 року / том 2 а.с. 23 -30/ в якому зазначено, що у момент первинного контакту з передньою частиною вантажного автомобіля «Мерседес - Бенц»ОСОБА_8 знаходилася у вертикальному положенні і була розташована правою половиною тіла до автомобіля.
Чітко встановити місце наїзду на пішохода не виявилося можливим в зв'язку з відсутністю уточнюючої слідової інформації, однак відповідно до висновку судової транспортно -трасологічної та автотехнічної експертизи № 10251/15147 від 09.10.2007 року експерти не виключають знаходження місця наїзду на пішохідному переході або біля нього.
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в своїх показанням зазначали, що потерпіла переходила дорогу по пішохідному переході з ліхтарем в руках, що в свою чергу надавало водіям додаткову можливість заздалегідь виявити її на пішохідному переході. З огляду на наведене апеляція засудженого не може бути задоволена.
Щодо апеляції представника цивільного відповідача, то судом обґрунтовано постановлено стягнути з ТОВ «ЛАА Транс»на користь потерпілої ОСОБА_1 200 000 грн. моральної шкоди, яка виразилася з заподіянням моральних страждань в зв'язку з втратою матері, стресом, емоційними переживаннями, порушенням нормальних життєвих зв'язків, погіршенням стану здоров'я. При визначенні суми шкоди суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст.1187 ЦК України заподіяна шкода підлягає стягненню з ТОВ «ЛАА Транс»як власника джерела підвищеної небезпеки, а тому апеляція цивільного відповідача не є обґрунтованою.
Оскільки судове рішення відповідає вимогам закону, то підстави для його зміни чи скасування відсутні, як і підстави до задоволення апеляцій.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого та представника цивільного відповідача -залишити без задоволення.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2012 року щодо ОСОБА_6 -залишити без зміни.