Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14111/2012
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Час прийняття постанови: 11-20 год.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спасової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.05.2012року по 30.09.2012року у розмірі 1420,20 грн., -
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2012 року управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області (надалі позивач, УПФУ) звернулось до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Маріуполі (надалі відповідач, Фонд), в якому просило стягнути витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.05.2012року по 30.09.2012року у розмірі 1420,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У відповідності до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерством юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697 (надалі - Порядок № 5-4/4 від 04.03.2003року) для підписання та подальшого відшкодування на централізованому рівні відповідачу за період з 01.05.2012 року по 30.09.2012 року були направлені акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілим. Проте, відповідач не прийняв до заліку витрати, понесені УПФУ на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва отриманого у країнах СНД у розмірі 1420,20 грн.
Позивач вважає, що така відмова не ґрунтується на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.
Позивач явку свого представника до суду не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи явку свого представника у судові засідання ( 06.11.2012року та 21.11.2012року) не забезпечив. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за відсутністю його представника до суду не надходило. 09.11.2012 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшло заперечення відповідача в якому він вказував, що законодавством передбачений лише порядок проведення взаємної звірки між управлінням ПФУ та робочими органами Фонду соціального страхування на місцях. Відшкодування сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій провадиться лише на центральному рівні. На підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» інших законодавчих актів не передбачено право управління ПФУ на звернення до окружного адміністративного суду з вимогами щодо стягнення сум виплачених пенсій. Позивачем не доведено факту порушення законодавства з боку відповідача. Крім того, надані позивачем завірені копії актів про нещасний випадок не відповідають нормам чинного законодавства, тому не мають ніякої юридичної сили. Вказував, що у відповідності до Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09.09.94 року між частиною держав колишнього СРСР відшкодування шкоди, заподіяною працівнику внаслідок трудового каліцтва має проводитися роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва. Посилаючись на зазначене, відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог УПФУ у повному обсязі.
У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання справа розглядається в порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечення, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.05.2012 року по 30.09.2012 року позивачем були понесені витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у загальному розмірі 1420,20грн. (а.с.6, 27,29)
Факт здійснення позивачем вказаних витрат та факт правомірності призначення вказаним особам пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідачем не оспорюється.
Між сторонами підписані Акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.05.2012 року по 30.09.2012 року.(а.с.7,9,11,13,15)
Згідно таблиць розбіжностей до вказаних Актів щомісячної звірки за період з 01.05.2012 року по 30.09.2012 року, відповідачем не прийняті до заліку та подальшого відшкодування суми витрат у розмірі 1420,20 грн. по особових справах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оскільки трудове каліцтво отримано ними за межами України. (а.с.8,10, 12,14,16)
Матеріалами справи підтверджено, що пенсія по інвалідності ОСОБА_1 призначена на підставі Акту про нещасний випадок на виробництві від 31.10.1969 року, згідно з яким ОСОБА_1 у жовтні 1969 року отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві на території СРСР (Смоленська обл., РФ).(а.с.17)
Пенсія по інвалідності ОСОБА_2 призначена на підставі Акту про нещасний випадок на виробництві, згідно з яким ОСОБА_2 у червні 1976 року отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві на території СРСР (м.Таганрог, РФ). (а.с.18-19)
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
пенсійне страхування;
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
медичне страхування;
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;
медичні профілактично-реабілітаційні заходи;
допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
За змістом ч. 2 ст. 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворюванням нею трудових обов'язків.
Підпунктом "а"ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України -переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до п. 3 розділу ХІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом 3 п. 3 розділу ХІ встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися, та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Як вбачається з абз. 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевого та регіональних фондів охорони праці, передбачених ст. 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.
Доводи Відділення ФССНВ про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09.09.1994 року між частиною держав колишнього СРСР, не є обґрунтованими.
Статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони), смерті, здійснюється роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.
Зі змісту процитованої норми випливає, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є предметом в цій справі та пов'язані з відшкодуванням виплат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав -учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.92 року пенсійне забезпечення громадян держав -учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
Зі змісту цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, як стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України -відшкодовувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
При цьому суд зазначає, що відсутність в Фонді особових справ потерпілих не є підставою для відмови у прийнятті до заліку та відшкодування сум, витрачених УПФУ на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.
За таких обставин, витрати Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області за період з 01.05.2012 року по 30.09.2012 року по особових справах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на виплату та доставку пенсій, які призначені у зв'язку отримання ними трудового каліцтва на виробництві на території колишніх республік СРСР в сумі 1420,20 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 20 березня 2007 року у справі №21-897во06 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2011 року у справі №К-22756/10.
Крім того суд зазначає, що Донецьким окружним адміністративним судом вже розглядався спір між тими ж самими сторонами, стосовно того ж самого предмету - відносно відшкодування витрат на виплату пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, але за попередній період, та постановою суду від 15 травня 2012 року по справі № 2а/0570/5016/2012 було прийняте рішення про задоволення позову, яке суд апеляційної інстанції ухвалою від 19 червня 2012року залишив в силі. Отже, правомірність відшкодування УПФУ Фондом вказаних витрат встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили.
Стосовно доводів відповідача про відсутність в УПФУ права на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення сум, суд їх не приймає до уваги, оскільки внаслідок невиконання свого обов'язку з боку відповідача щодо не прийняття до заліку та подальшого відшкодування на централізованому рівні у відповідності з положеннями Порядку № 5-4/4 від 04.03.2003року здійснених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у Пенсійного фонду, як у особи, яка здійснила відповідні витрати, виникає законне право на їх відшкодування застосовуючи відповідний механізм шляхом звернення до суду. Наявність не належного виконання свого обов'язку, породжує право на звернення до суду за захистом своїх законних прав, свобод та інтересів.
Щодо доводів відповідача про невідповідність актів про нещасний випадок чинному законодавству суд їх відхиляє, оскільки у встановленому законом порядку вони не оспорені, не дійсними не визнані, не скасовані. Крім того, обов'язок відшкодувати витрати УПФУ у Фонду виникає не на підставі акту про нещасний випадок, а виходячи з факту призначення та виплати ПФУ потерпілим пенсії по інвалідності внаслідок отриманого каліцтва на виробництві. Правомірність призначення пенсії по інвалідності та правомірність її виплати відповідачем не оспорюється.
Таким чином, з урахуванням того, що відповідач самостійно, у встановлені строки, у встановленому порядку не сплатив зазначені витрати суд приходить до висновку, що з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Маріуполі Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області підлягає стягненню витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.05.2012року по 30.09.2012року у розмірі 1420,20 грн.
У відповідності до положень ст..94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.05.2012року по 30.09.2012року у розмірі 1420,20 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.05.2012року по 30.09.2012року у розмірі 1420 (одна тисяча чотириста двадцять) гривень, 20 (двадцять) копійок.
Постанова прийнята та підписана у нарадчій кімнаті 20 листопада 2012 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Спасова Н.В.