Категорія №8.2.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6370/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» до Луганської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2012 № 40,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Луганської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2012 № 40.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в період з 20 лютого по 12 квітня 2012 року, Луганською митницею було проведено планову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», стану дотримання підприємством законодавства України з питань митної справи. Висновки та результати проведеної перевірки викладені в акті від 03.04.2012 № 0004/2/702000000/0001882551.

За результатами перевірки ПАТ «РКТК» було прийнято оскаржуване рішення, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 100 481,93 грн, та визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 202 250,78 грн., а саме:

1) внаслідок незаявлення відомостей про вартість робіт по розробці оцінюваних

товарів та відомостей про вартість робіт по підготовці комплекту технічної

документації, що стосуються оцінюваного товару, які є частиною його ціни

(порушення вимог частини першої статті 81 Митного кодексу України), ПДВ

в сумі - 65 345,49 грн.;

2) внаслідок недекларування вартості інженерних та дослідно-конструкторських робіт, безпопедньо необхідних для виробництва імпортованих товарів (порушення вимог підпункту «г» пункту 2 частини 2 статті 267 Митного кодексу України) - ПДВ в сумі 83 439,98 грн.;

3) внаслідок незаявлення вартості доставки порожніх вагонів під завантаження

по іноземній території щодо товарів, які були імпортовані на митну

територію України на умовах поставки DAF (порушення вимог частини

першої статті 264 МКУ) - ПДВ в сумі 45 831,07 грн.;

4) внаслідок заявлення занижених витрат на транспортування до місця

ввезення на митну територію України товарів, що були імпортовані на митну

територію України на умовах поставки FСА (порушення вимог частини

першої статті 264 МКУ) - ПДВ в сумі 3 712,62 грн.;

5) внаслідок заявлення неточних відомості про вагу імпортованого на митну

територію України товару (порушення вимог частини першої статті 81 МКУ)- ПДВ в сумі 3 921,62 грн.

З зазначеними висновками та донарахуваннями ПАТ «РКТК» не може погодитись з огляду на наступне.

Всі роботи та послуги, що є предметом договорів з ТОВ«Мосматик» (стосовно системи управління ІС-реактором) та фірмою «Маrtin» (стосовно установки ротаційної висічки) виконувались виключно на території України, тобто на митній території України.

Самі по собі надані послуги є нічим іншим, як документацією по прив'язці обладнання до системи очистки стоків вже встановленої на підприємстві та по його встановленню на виробництві. Тобто ця документація не має ні чого пов'язаного з виробництвом обладнання і в жодному випадку не пов'язана з його вартістю.

Надані послуги, в розумінні ст. 14.1.85, 187.8, 208.2, 208.3 Податкового Кодексу України, є інжиніринговими послугами з чітко встановленим порядком їх декларування та сплати ПДВ.

Зобов'язання з ПДВ у сумі 65 345,49 грн. було включено до податкової

звітності ПАТ «РКТК» з ПДВ як того вимагають зазначені вище норми

Податкового кодексу України.

Згідно з вимогами ст. 186.3 Податковго кодексу України, місцем постачання

інжинірингових послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг

зареєстрований в якості суб'єкту господарювання, тобто всі послуги було

надано на митній території України в м. Рубіжне Луганської області.

Використання придбаного обладнання без придбання вище зазначених послуг є можливим, тобто самі по собі послуги в жодному випадку не стосуються виготовлення, або розробки обладнання, тобто вартість отриманих послуг не може бути включено до вартості обладнання.

Твердження про те, що у ПАТ «РКТК» відсутні документи які містять розбивку вартості послуг по складовим частинам, не відповідає дійсності, оскільки саме укладання окремих договорів, в яких чітко виділено вартість послуг, яку не може бути включено до митної вартості товарів фактично і є таким виділенням, у розумінні частини 3 ст. 267 МКУ.

Стосовно так званого недекларування вартості інженерних та дослідно-конструкторських робіт, що ніби-то безпосередньо необхідні для виробництва імпортованих товарів зазначає таке.

Твердження про те, що ПАТ «РКТК» помилково не було включено до вартості митної вартості товарів імпортованих на митну територію України, вартості послуг з інжинірингу щодо проектування анаеробної системи очищення сточних вод та отримання рекомендацій пов'язаним з будівництвом, випробуванням і запуском в експлуатацію об'єктів в тому числі «Оптимізація аерації очищувальних споруд» є хибними з огляду на наступне:

1. Проект реконструкції очісних споруд з улаштуванням анаеробної

установки був розроблений ТОВ «Проектний інститут «Гіпробум»

(компанія, що створена та діє в Україні), з урахуванням вимог та

характеристик обладнання, що в подальшому було імпортовано в України;

Тобто в жодному випадку ці послуги не було імпортовано в Україну;

2. Послуги отримані ПАТ «РКТК» від французської компанії «CF Ingenierie» в

жодному випадку не стосуються інженерних та дослідно-конструкторських

робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, що

безпосередньо необхідні для виробництва імпортованих на митну територію

України товарів. Всі ці послуги стосуються лише налагодження роботи

очисних споруд ПАТ «РКТК» і не пов'язані із виготовленням

імпортованого обладнання;

3. Імпортоване на митну територію України обладнання повною мірою

розроблене та виготовлене фірмою-постачальником фірмою «Stamford Scientific Iternational Inc», і лише з урахуванням його технологічних

характеристик компанією «СР Ingenierie» були надані оплачені ПАТ

«РКТК» послуги;

4. Надані послуги, в розумінні ст. 187.8, 208.2, 208.3 Податкового Кодексу України, також є інжиніринговими послугами з чітко встановленим порядком їх декларування та сплати ПДВ;

5. Зобов'язання з ПДВ у сумі 83 439,98 грн., було включено до податкової звітності ПАТ «РКТК»;

6. Згідно з вимогами ст. 186.3 Податковго кодексу України, місцем постачання інжинірингових послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований в якості суб'єкту господарювання, тобто всі послуги було надано на митній території України в м. Рубіжне, Луганської області.

Стосовно включення вартості доставки подорожніх вагонів під завантаження по іноземній території щодо товарів, які були імпортовані на митну територію України на умовах поставки DAF зазначає таке.

Під умовами постачання DAF, згідно з вимогами Инкотермс, розуміється постачання до кордону. При цьому вартість доставки товару до кордону включається до вартості імпортованого товару.

ПАТ «РКТК» систематично здійснює операції з постачання на митну територію товарів та сировини, в тому числі і на умовах постачання DAF. Окрім порожніх вагонів до постачальників сировини також направляються і вагони з готовою продукцією РКТК, в які, рівно як і в порожні, в подальшому здійснюється навантаження макулатури.

Стосовно заявлення «занижених витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України товарів, що були імпортовані на митну територію України на умовах поставки FСА зазначає, що за даними бухгалтерського обліку ПАТ «РКТК» відсутні будь-які розбіжності між рівнем задекларованої та фактично оплаченої вартості транспортних послуг при постачання товару на умовах FСА.

Стосовно заявлення «неточних відомостей про вагу імпортованого на митну територію України товару» зазначає, що ПАТ «РКТК» під час оприбуткування макулатури імпортованої на митну територію не використовує такий документ, як прямовисна квитанція. Оприбуткування здійснюється згідно з вимогами ДСТУ 3500:2009, шляхом проведення вибіркового звіряння даних про вагу, зазначених на кожному з пакувальних місць, з даними отриманими під час зважування таких кіп на складі РКТК на напільних вагах марки РП 2 Ш 13М.

Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2012 №40.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав наведених в письмових запереченнях ( т. 1 а.с. 54-64).

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням позивача, що призвело до затягування розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно плану проведення Луганською митницею у 1 кварталі 2012 року планових виїзних перевірок підприємств, погодженого з Державною податковою адміністрацією в Луганській області та затвердженого митною службою України, наказу Луганської митниці від 16.02.2012 № 177, на підставі посвідчень Луганської митниці на право проведення перевірки від 17.02.2012 №№ 12-16 посадовими особами у період з 20.02.2012 по 02.04.2012 проведено планову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» ( далі - ПАТ «РКТК») код ЄДРПОУ 1882551 щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.07.2009 по 31.01.2012.

За результатами перевірки складено акт від 03.04.2012 № 0004/2/7012000000/0001882551( т. 1 а.с. 10 - 39), у якому зроблено висновок про :

1) внаслідок незаявлення відомостей про вартість робіт по розробці оцінюваних

товарів та відомостей про вартість робіт по підготовці комплекту технічної

документації, що стосуються оцінюваного товару, які є частиною його ціни

(порушення вимог частини першої статті 81 Митного кодексу України), ПДВ

в сумі - 65 345,49 грн.;

2) внаслідок недекларування вартості інженерних та дослідно-конструкторських робіт, безпопедньо необхідних для виробництва імпортованих товарів (порушення вимог підпункту «г» пункту 2 частини 2 статті 267 Митного кодексу України) - ПДВ в сумі 83 439,98 грн.;

3) внаслідок незаявлення вартості доставки порожніх вагонів під завантаження

по іноземній території щодо товарів, які були імпортовані на митну

територію України на умовах поставки DAF (порушення вимог частини

першої статті 264 МКУ) - ПДВ в сумі 45 831,07 грн.;

4) внаслідок заявлення занижених витрат на транспортування до місця

ввезення на митну територію України товарів, що були імпортовані на митну

територію України на умовах поставки FСА (порушення вимог частини

першої статті 264 МКУ) - ПДВ в сумі 3 712,62 грн.;

5) внаслідок заявлення неточних відомості про вагу імпортованого на митну

територію України товару (порушення вимог частини першої статті 81 МКУ)- ПДВ в сумі 3 921,62 грн.

На підставі акту перевірки 03.04.2012 № 0004/2/7012000000/0001882551 Луганською митницею згідно зі ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п.190.1 ст. 190, ст. 193, ст.. 194, п.10 підрозділу 2 Розділу ХХ , п.п. 54.33.2 п. 54.3 ст. 54, п.п. 123.1 ст. 123, п.7 підрозділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI винесено податкове повідомлення -рішення від 06.08.2012 № 41 грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість"на загальну суму 302732,71грн., у тому числі 202250,78 грн. - за основним платежем, 100481,93 грн. - за штрафними санкціями (т.1 а.с. 8).

Предметом спору у даному випадку є правомірність податкового повідомлення-рішення від 06.08.2012 № 40, прийнятого Луганською митницею, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання на загальну суму 302732,71грн., у тому числі 202250,78 грн. - за основним платежем, 100481,93 грн. - за штрафними санкціями.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, що між ПАТ «РКТК» та фірмою «Martin», ТОВ «Мосматік» були укладені договори №199 від 24.02.2010 та №569 від 01.06.2009.

Згідно контракту №199 від 24.02.2010, укладеного між позивачем та фірмою «Martin», ПРОДАВЕЦЬ - фірма «Martin», а покупець - позивач по справі купує на умовах FCA, обладнання для виготовлення виробів з картону, яке специфіцировано в Додатку № 1 даного контракту, а також послуги по інжинірингу.

Відповідно до п. 2 вказаного контракту загальна сума контракту 255.000,00 Евро, до якої входить пакування та навантаження обладнання в транспортний засіб покупця, а також монтаж та пуськоналадку обладнання на підприємстві покупця.

Датою поставки вважається дата, вказана в товарно-транспортній накладній, при передачі пеперізнику.

Відповідно п. 5 цього контракту обладнання розвантажується в експортній упаковці, належній характеру постачаємого товару. Супровідними документами є : оригінал рахунку, транспортна накладна, копія експортної декларації, пакувальний лист, сертифікат якості.

Відповідно до п.п. 12.3 п. 12 вказаного контракту строк його дії встановлюється з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно договору №569 від 01.06.2009, укладеного між позивачем та ТОВ «Мосматік», ПРОДАВЕЦЬ - ТОВ «Мосматік» зобов'язується здійснити постачання одного комплекту обладнання для «Системи управління ІС-обладнання отчистних споруд, у відповідності до специфікацій вказаного договору, виконати роботи по розробці, впровадження та пуськоналадці системи управління ІС-реактором отчистних споруд, а ПОКУПЕЦЬ -позивач по справі зобов'язується поставити товар в об'ємі, згідно Додатку №1 до цього договору, протягом 21 календарних днів від дати складення даного контракту.

Відповідно до п.п.3.1 п. 3 цього договору якість товару, який поставляється по даному контракту, повинна відповідати нормативно-технічній документації, стандартам, діючим на території України та підтверджується сертифікатом якості, виданим виробником товару. Продавець гарантує якість товару протягом 12 місяців з дня вводу системи до експлуатації, але не більше 18 місяців з дня поставки.

Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 вказаного договору датою поставки вважається дата митної відмітки на накладній при передачі товару на склад тимчасового зберігання покупця. Приймання товару на підприємстві покупця оформлюється актом приймання-передачі товару.

Разом з товаром продавець надає товарносупровідні документи: рахунок (інвойс), сертифікат якості на товар, товарно-транспортна накладна, пакувальний лист, експортна декларація.

Продавець зобов'язується виконати роботи в повному обсязі протягом 35 календаних днів від дати складення цього договору. Датою виконання робіт по даному договору вважається дата підписання сторонами акту вводу «Системи управління» до повної експлуатації.

Відповідно до п.п. 5.2 п. 5 вказаного договору до товару повинна бути надана транспортна накладна, в якій вказується у відповідності до специфікації маса Брутто та нетто.

Відповідно до п.п.10.2 п. 10 цього договору строк дії контракту встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2009.

На день виникнення спірних правовідносин діяв Митний кодекс України у редакції від 11.07.2002 № 92 - ІV.

Відповідно до ст.81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Як вже зазначалося судом раніше, між позивачем у праві та фірмою «Martin», ТОВ «Мосматік» були укладені договори №199 від 24.02.2010 та №569 від 01.06.2009.

Зі змісту договорів вбачається, що позивач є покупцем товару за замовником послуг одночасно, а фірма «Martin», ТОВ «Мосматік» є продавцями та постачальниками послуг. У вказаних вище договорах об'єднано два види зобов'язань : постачання товару та надання послуг.

Інжиніринг це інженерно-консультативні послуги, пов'язані з підготовкою виробничого процесу, або послуги із забезпечення нормального перебігу процесу виробництва та реалізації продукції. Інжинірингові послуги зазвичай надають спеціалізовані інженерно-консультаційні (інжинірингові) фірми. Інколи їх надають будівельні та виробничі компанії. Через те, що інжиніринг передбачає велику кількість різноманітних послуг, які входять до категорії інжинірингових, інжинірингові фірми спеціалізуються за напрямками.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або

здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що послуги надаються за зазначеними у договорі завданнями, проте, в контракті від 01.06.2009 № 569 зазначені види послуг як: розробка, впровадження та пуськоналадка.

Розробка передбачає здійснення деяких дій : планування, проектування, аналіз ризиків, складання креслень, висновків про здійснення проекту, тощо.

Тобто, зі змісту контракту не вбачається, що включають в себе роботи по розробці, вартість яких залежить від певних дій.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 03.04.2012 № 0004/2/702000000/0001882551 та встановлено під час розгляду справи, позивачем при митному оформленні товарів за ВМД № 704020004/9/002115 від 02.07.2009 заявлено неточні відмості про ціну товарів, а саме: не зявлено відомості про вартість робіт по розробці оцінюваних товарів, які є частиною їх ціни та про митну вартість товарів.

З контракту № 199 від 24.02.2010 та додатку № 1 до контракту № 199 від 24.02.2010 вбачається, що загальна вартість договору - 255,000,00 Евро та складається з :

- секція ротаційного висікання для машини FFG Midline 924 Rotary die-cutting unst for mashine FFG Midline 924 у кількості 2 шт. на загальну вартість - 233.000,00 Евро;

-інжиніриг, який включає у склад: підготовка комплексу техничної документації, креслення розташування рельсів, монтаж, пуско-налагоджувальні роботи на загальну вартість - 22.000,00 Евро.

Таким чином, зі змісту вказаного договору та додатку до нього неможливо встановити точність відомостей про вартість інжинірингу у розмірі 22.000,00 Евро.

З договору № 569 від 01.06.2009 вбачається, що загальна варість договору- 15 856,78 Евро, вартість робіт, які виконуються по даному договору, встановлюється в сумі 8 356,30 Евро. Вказаний договір містить перелік послуг, які складаються з: розробки, упровадження, пуськоналадки.

Таким чином, зі змісту вказаного договору неможливо встановити точність відомостей про вартість послуг по розробці, упровадженню та пуськоналадці у розмірі 8 356,30 Евро.

Тобто, у підприємства ПАТ «РКТК» відсутні документи, які містять розбивку загальної вартості послуг, отриманих за договором № 199 від 24.02.2010 по складовим частинам: підготовки комплекта техничної документації, креслення розташування рельсів, монтаж, пусько-налагоджувальні роботи.

Тому зазначені послуги, отримані за договором № 199 від 24.02.2010, підлягають включенню до митної вартості товарів у повному обсязі - 22 000,00 Евро.

Також у підприємства ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» відсутні документи, які містять розбивку загальної вартості послуг, отриманих за контрактом № 569 від 01.06.2009 по складовим частинам:розробка, упровадження, пуськоналадка.

Тому зазначені послуги, отримані за договором № 569 від 01.06.2009, підлягають включенню до митної вартості товарів у повному обсязі - 8 356,30 Евро.

Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду копії первинної документації, яка на думку представника позивача, підтверджує виконання умов договорів, які були укладені між позивачем та фірмою «Martin», ТОВ «Мосматік».

Проте, встановити вірність наданих суду копій, що надає підставу вважати їх належними документами у справі, у суду немає можливості, узв'язку з ненаданням оригіналів для звірення.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до статті 4 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Відповідно до статті 8 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до статті 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Під час розгляду справи встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в якості доказів на виконання умов контракту №199 від 24.02.2010 надано акт введення обладнання в експлуатацію від 13.05.2010, акт виконаних робіт від 21.05.2010, платіжне доручення (т. 1 а.с. 92,93,96).

В якості доказів на виконання умов договору №569 від 01.06.2009 надано специфікацію обладнання, пакувальний лист, акт приймання виконаних робіт від 01.06.2010, платіжне доручення (т.1 а.с. 104-106,110).

В підтвердження зазначених в акті приймання виконаних робіт від 01.06.2010, в акті введеня обладнання в експлуатацію від 13.05.2010, акті виконаних робіт від 21.05.2010, позивачем не надано доказів та не зазначено які конкретно роботи були виконані щодо конкретної розробки, впровадженню та налагоджуванню системи управління. Тобто, ані відповідачу під час проведення перевірки, ані в судовому засіданні позивачем в порушення ст. 264 МКУ не надані документальні дані, які піддаються обчисленню. Цей висновок підтверджується змістом акту від 01.06.2010, в якому немає даних які б дозволили окремо обчислити види робіт, зазначених в акті.

Також передставником позивача в ході розгляду справи в якості доказів на виконаня умов договору від 24.02.2010 № 199 надані креслення розташування рельсів.

Відповідно до умов контракту, оплаті підлягають самі роботи щодо розробки, встановлення системи управління цим обладнанням. Тобто, належна документація повинна містити інформацію не про саме обладнання, а про відповідні механізми щодо його управління. Однак, цих доказів позивачем не надано.

Крім того, надані креслення розташування рельсів містять друковану інформацію на іноземній мові, однак перекладу із зазначенням ПІБ перекладача та підтвердженню його повноважень як перекладача суду не надано. Також на кресленнях відсутні підписи осіб, які його складали та відсутня печатка підприємства.

Також надані креслення не мають відомостей, саме до яких документів вони є додатком, тобто не надано доказів, що ці креслення стосуються саме розташування рельсів.

Крім того, передставником позивача в ході розгляду справи в якості доказів на виконаня умов договору від 24.02.2010 № 199 надана копія робочого проекту анаеробної установки.

Робочий проект повинен містити в собі вичерпні дані щодо конструктивно-технічних та матеріальних параметрів об'єкту, про побудову форми його окремих документів та специфікацію.

Робоча документація, яка є аналогом робочого проекту, це сукупність технічних та графічних документів, які забезпечують реалізацію прийнятих в межах затвердженої проектної документації, технічних рішень, об'єкту виготовлення, зборки та введення в експлуатацію.

До робочої документації входять: комплект робочих креслень, специфікація використаних виробів, матеріалів, кошторис, інші документи, які розроблені в доповнення до робочих креслень основного комплекту.

Крім того, робочий проект являє собою робоче креслення всіх деталей (крім нормалей) виробу, де вказуються необхідні розміри у масштабі, проекції, розрізі і перетини, матерьял, допуски і посадки, технічні умови та інше.

Надана представником позивача копія робочого проекту анаеробної установки не містить у собі вище зазначених необхідних складових.

Крім того, надана копія робочого проекту анаеробної установки не скріплена печаткою підприємства, відсутні підписи осіб, які його складали.

Також з наданої копії робочого проекту анаеробної установки не можливо встановити, що саме цей робочий проект має відношення до тієї анаеробної установки, яку було розроблено та упроваджено на ПАТ «РКТК».

Крім того, надана копія робочого проекту анаеробної установки, перед дорученням до матеріалів справи, була звірена з оригіналом, який було надано представником позивача в судовому засіданні. Проте, копія вказаного робочого проекту не відповідає оригіналу, який було надано позивачем для огляду в судовому засіданні.

В якості доказів на виконання умов договорів №569 від 01.06.2009, №199 від 24.02.2010 позивачем надано посвідчення про відрядження, метою відрядження вказано - вирішення техничних питань.

Проте, з наданих копій посвідчень про відрядження неможливо встановити, що вирішення техничних питань стосується саме виконання умов зазначених договорів. Позивачем не надано копій наказів про направлення у відрядження працівників ПАТ «РКТК», на підставі яких були виписані посвідчення про відрядження. Також у копіях посвідчень про відрядження працівників ПАТ «РКТК» відсутні ПІБ осіб із зазначенням посад, які робили відмітки про прибуття в пункти призначення та вибуття з них.

В якості доказів надані копії платіжних доручень в іноземній валюті № 738 від 09.08.2010, № 522 від 02.08.2010, які на думку позивача, являються підтвердженням виконання умов договорів від 24.02.2010 № 199, від 01.06.2009 № 569.

Проте, вказані платіжні доручення не можуть бути підтвердженням виконання умов вказаних договорів, оскільки зі змісту вказаних платіжних доручень вбачається, що мало місце оплата певних виконаних робіт, а в судовому засіданні було встановлено, що ці платіжні доручення не підтверджують виконання робіт, а саме тих робіт, які зазначає ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, позивачем ані під час проведення перевірки, ані в ході судового розгляду справи не було надано товарно-транспортні накладні.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач в порушення вимог ст. ст. 626-629 ЦК України, умов укладених договорів неналежним чином оформлював результати товарно-транспортних послуг та закупівлю товару тому податкове зобов'язання ПАТ «РКТК», визначене за результатами перевірки, внаслідок порушення підприємством вимог частини першої статті 81 МК України у зв'язку з незаявленням відомостей про вартість робіт по розробці оцінюваних товарів та відомостей про вартість робіт по підготовці комплексу технічної документації, що стосуються оцінюваного товару, які є частиною його ціни, є обґрунтованим та підлягають включенню до митної вартості товарів у розмірі 79 912,13 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно п. «г» ч. 2 цієї статті інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 03.04.2012 № 0004/2/702000000/0001882551 підприємством ПАТ «РКТК» оформлено у митному відношенні за ВМД № 702180002/1/007123 від 30.12.2011 товар : «Комплектна аераційна система ( на базі дискових дифузорів до 8-мі аеротенків) для очистки та фільтрації промислових сточних вод, в розібраному стані (для зручності транспортування), який ввезено на митну територію України на умовах поставки DAР згідно зовнішньоекономічного контракту № 581-11 від 05.07.2011, відповідно до якого продавець - «Stamford Scientific International Inc» USA, покупець - позивач у справі.

Фактично в період з 01.07.2009 по 31.01.2012 позивачем у справі сплачено на користь «Stamford Scientific International Inc» USA за контрактом № 581-11 від 05.07.2011 суму 266 670,00 дол.США.

Поряд з цим, під час перевірки встановлено, що позивачем отримано від фірми « CF Ingenierie» Франція послуги з інжинірингу щодо проектування анаеробної системи очищення сточних вод ПАТ «РКТК» на загальну суму 40 512,50 Евро. А саме:

1) згідно контракту від 20.01.2009 № 107 ПАТ «РКТК» придбало у фіри «CF Ingenierie» Франція частину технологічного проектування (базовий інжинирінг) анаеробної системи очищення сточних вод ПАТ «РКТК», загальною вартістю 35 000,00 Евро;

2) згідно контракту від 15.12.2010 № 419 ПАТ «РКТК» та «CF Ingenierie» Франція домовилися про надання інжинирінгових робіт-послуг проектування, технічної підтримки і рекомендаціями, пов'язаними з будівництвом, випробуванням і запуском в експлуатацію об'єктів всього на суму 73 850,00 Евро, у тому числі позиція «Анаеробна установка Оптимізація аерації очищвальних споруд» на суму 7 350,00 Евро.

Під час розгляду справи позивачем на підтвердження декларування вартості інженерних та дослідно-конструкторських робіт за договорами, укладеними між позивачем у справі та «Stamford Scientific International Inc» USA, фірма « CF Ingenierie» Франція, взагалі не надано ані вказаних договорів, ані належних доказів виконання умов цих договорів.

З урахуванням того, що позивач не надав суду ніяких доказів щодо декларування вартості інженерних та дослідно-конструкторських робіт, безпосередньо необхідних для виробництва імпортованих товарів, висновок відповідача про правомірність нарахування податкового зобов'язання у розмірі 83 439,98 грн. є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 03.04.2012 № 0004/2/702000000/0001882551, згідно наданих для перевірки документів, для здійснення деяких поставок на митну територію України товару «Макулатура» залізничним транспортом на умовах поставки DAF, ПАТ «РКТК» були відправлені дорожні вагони за товаром за зовнішньоекономічними договорами:

- № 439 від 14.04.2009, укладеного між ПАТ «РКТК» та фірмою «ДАБЛ-Ю ПИ ВЕЙСТ ПЕЙПЕР ТРЕЙДИНГ ЛИМИТЕД», Кипр (вантажовідправник товару «Макулатура» - російське підприємство ЗАТ ПЗП «Люблінське», м.Москва, вул. Южнопортова,25, стр.1);

- № 10 від 23.09.2009, укладеного між ПАТ «РКТК» та ЗАТ «Ростоввторпереробка» (Росія, м.Ростов-на-Дону, пер. Елеваторний, буд.1А).

Плату за використання залізних дорог Російської Федерації порожніми вагонами ПАТ «РКТК» здійснював через ВАТ «Интертранслогистик» згідно договору № 0110/Р від 24.12.2003 та Протоколів до нього на підставі актів виконаних робіт, калькуляцій до них та рахунків фактури.

Вказані договори та первинні документи на підтвердження виконання умов цих договорів, позивачем в ході судового розгляду справи суду не надано.

Під час розгляду справи, позивачем було надано копію договору оренди № 19/07 ОР ЦВРУФЮ-У від 23.08.2007, укладеного між ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень « Укррефтранс» (надалі «Орендодавець»), з однієї сторони, та позивачем у справі (надалі «Орендар»), з іншої сторони.

Згідно п.1.1 цього договору орендар приймає, а орендодавець передає у строкове платне користування власний рухомий склад - криті вагони в кількості 10 шт., що знаходяться на балансі ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень « Укррефтранс».

Відповідно до п. 1.3 вагони ДП УДЦЗРП «Укррефтранс», які використовуються для перевезення товарів через митний кордон України, декларуються без заповнення вантажно митної декларації дя тимчасового вивезення на окремий вагон. Відомості про ці вагони зазначаються в графах 21,25 вантажної митної декларації оформленої для вивезення вказаного товару.

Представником позивача в ході судового розгляду не було надано зовнішньоекономічних договорів: № 439 від 14.04.2009, укладеного між ПАТ «РКТК» та фірмою «ДАБЛ-Ю ПИ ВЕЙСТ ПЕЙПЕР ТРЕЙДИНГ ЛИМИТЕД», Кипр (вантажовідправник товару «Макулатура» - російське підприємство ЗАТ ПЗП «Люблінське», м.Москва, вул. Южнопортова,25, стр.1); № 10 від 23.09.2009, укладеного між ПАТ «РКТК» та ЗАТ «Ростоввторпереробка» (Росія, м.Ростов-на-Дону, пер. Елеваторний, буд.1А); № 0110/Р від 24.12.2003, укладеного між ПАТ «РКТК» здійснював через ВАТ «Интертранслогистик» про визначення плати за використання залізних дорог Російської Федерації порожніми вагонами, з яких би суд міг визначити включення до вартості товару застосування порожніх залізничних вагонів за вказаними зовнішньоекономічними договорами.

Оскільки, позивачем не надано жодних доказів щодо спростування висновку митного органу щодо недекларування вартості доставки порожніх вагонів під завантаженя по іноземній території щодо товарів, які були імпортовані на митну територію України на умовах поставки DAF, тому висновок щодо нарахування податкового зобов'язання у сумі 45 831,07 грн. є обґрунтованим.

Відповідно ч. 1 ст. 264 КМ України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

До переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не були включені раніше, згідно ч.2 ст. 267 МК України входять у тому числі: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місці ввезення на митну територію України.

В судовому засіданні встановлено, позивачем було подано до митного органу ВМД, які містять відомості про транспортування до місця ввезення на митну територію України товарів за перевіряємий період.

Зі змісту ВМД № 702140416/2009/000681 від 20.12.2009, № 702140416/2009/000697 від 24.12.2009, № 702140417/2009/000625 від 10.12.2009, № 702140418/2009/000633 від 11.12.2009, № 702140418/2009/000659 від 15.12.2009, № 702140418/2009/000691 від 21.12.2009 вбачається, що позивачем заявлено занижені відомості про транспортування до місця ввезення на митну територію України товарів, що були імпортовані на митну територію України на умовах поставки FCA, ніж повинні були бути задекларовані митному органу.

Також встановлено, що позивачем щодо товарів, імпортованих на митну територію України залізничним транспортом на умовах поставки FCA та оформлених у митному відношенні за 39 ВМД, які містять відомості втират на транспортування до місця ввезення на митну територію України товарів.

Зі змісту ВМД № 702180002/2010/002192 від 15.12.2010, №702180002/2010/001693 від 23.112010, № 702180002/2010/001629 від 19.11.2010,

№ 702180002/2010/001627 від 19.11.2010, №702180002/2010/001467 від 12.11.2010,

№ 702180002/2010/001394 від 09.11.2010, № 702180002/2010/001365 від 08.11.2010,

№ 702180002/2010/001364 від 08.11.2010,№ 702180002/2010/001261 від 26.10.2010,

№ 702180002/2010/000839 від 08.10.2010, №702180002/2011/002399 від 05.05.2011,

№ 702180002/2011/002370 від 05.05.2011, № 702180002/2011/002140 від 14.04.2011,

№ 702180002/2011/001878 від 06.04.2011, № 702180002/2011/001829 від 04.04.2011,

№ 702180002/2011/001783 від 31.03.2011, № 702180002/2011/001615 від 25.03.2011,

№ 702180002/2011/001551 від 21.03.2011, № 702180002/2010/001816 від 29.11.2010,

№ 702180002/2010/001854 від 30.11.2010, № 702180002/2010/001856 від 30.11.2010,

№ 702180002/2010/002322 від 21.12.2010, №702180002/2011/000054 від 10.01.2011,

№ 702180002/2011/000679 від 07.02.2011, № 702180002/2011/00838 від 14.02.2011,

№ 702180002/2011/001498 від 17.03.2011, № 702180002/2011/001667 від 22.11.2011,

№ 702180002/2011/001495 від 17.03.2011, № 704020002/2010/001059 від 19.04.2010,

№ 704020002/2010/001134 від 23.04.2010, № 704020002/2010/001201 від 28.04.2010, №704020002/2010/002434 від 19.07.2010, № 704020002/2010/002468 від 21.07.2010,

№ 704020002/2010/002624 від 29.07.2010, № 704020002/2010/002654 від 30.07.2010,

№ 704020002/2010/000330 від 20.09.2010, № 704020002/2010/000440 від 24.09.2010, №704020002/2010/000462 від 27.09.2010, що позивачем заявлено занижені відомості про транспортування до місця ввезення на митну територію України товарів, що були імпортовані на митну територію України на умовах поставки FCA, ніж повинні були бути задекларовані митному органу.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів на умовах FCA Міжнародної торгової палати ( правила Інкотермс), при поставці товарів на умовах FCA, покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадку, коли такий договір укладає продавець за рахунок і на ризик покупця.

Продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, вказаного покупцем або обраному продавцем, в названому місці у встановлену дату. Поставка вважається виконаною:

а) якщо назване місце поставки знаходиться в приміщенні продавця: коли товар навантажений в транспортний засіб перевізника, вказаного покупцем або іншою особою, діючою від його імені;

б) якщо назване місце знаходиться за межами приміщення продавця: коли ненавантажений товар наданий у розпорядження перевізника або іншої особи, вказаної або обраної продавцем.

Покупець зобов'язанийприйняти поставку товару, якщо вона виконана у відповідності до умов зазначених вище.

З аналізу наведеного вбачається, що позивач відповідно до умов FCA повинен отримати товар саме зі складу постачальника або іншої особи, вказаної або обраної продавцем.

Таким чином, позивачем повинно бути включено затрати на перевезення на територію України до митної вартості товару, що підтверджується відомостями про результати перевірки повноти декларування подальших витрат, які згідно глави 47 МК України при визначенні митної вартості додаються ціни, що була включена фактично або підлягає сплаті за імпортовані товари (т.1 а.с.197-202).

При цьому, позивач не довів та не спростував відомостей про витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України товарів, які підлягають включенню до митної вартості товару, встановлених перевіркою та підтвердженою документально під час перевірки.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що підприємством ПАТ «РКТК» при митному оформленні товарів за вищезазначеними 45 ВМД, заявлено занижені витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України товарів, що були імпортовані на митну територію України на умовах поставки FCA, тому висновок митного органу про визначення податкового зобов'язання, внаслідок порушення вимог ч. 1 ст. 264 МК України у зв'язку з декларуванням занижених витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України у сумі 3 712,62 грн. є обґрунтованим.

Також в судовому засіданні встановлено, що позивачем до митного органу було надано 9 ВМД щодо товарів, імпортованих на митну територію України морським транспортом на умовах поставки СІF та оформлені у митному відношенні :

№ 702180002/2011/001109 від 25.02.2011, № 702180002/2011/001237 від 04.03.2011,

№ 702180002/2011/005739 від 17.10.2011, № 702180002/2011/005124 від 19.09.2011, № 702180002/2011/004718 від 31.08.2011, № 702180002/2011/004556 від 22.08.2011,

№ 702180002/2011/002601 від 18.05.2011, № 702180002/2011/001984 від 12.04.2011,

№ 702180002/2011/001603 від 23.03.2011.

Зі змісту вказаних ВМД вбачається, що позивачем не заявлено дані про витрати на завантаження, розвантаження оцінюваних товарів, що пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів на умовах CІF Міжнародної торгової палати ( правила Інкотермс), при поставці товарів на умовах CІF, покупець зобов'язаний нести всі затрати, пов'язані з товаром з момент його поставки та нести усі затрати та податки, пов'язані з товаром у період його перевезення до прибуття в порт призначення, сплатити затрати по розвантаженню товару, що включають в себе затрати по сплаті ліхтерних та причальних зборів, окрім випадку, коли такий договір укладає продавець за рахунок і на ризик покупця.

Представником позивача в ході розгляду справи не було надано договору, укладеного між позивачем та продавцем, відповідно до якого рахунок, затрати та ризик повністю покладається на продавця.

Під розгляду справи позивач не довів та не спростував відомостей про витрати на завантаження, розвантаження оцінюваних товарів, що пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, які підлягають включенню до митної вартості товару, встановлених перевіркою та підтвердженою документально під час перевірки.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що підприємством ПАТ «РКТК» при митному оформленні товарів за вищезазначеними 9 ВМД, не заявлено даних витрат на завантаження, розвантаження оцінюваних товарів, що пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, що були імпортовані на митну територію України на умовах поставки СІF, тому висновок митного органу про визначення податкового зобов'язання, внаслідок порушення вимог ст. 267 МК України у сумі 49 077,21 грн. є обґрунтованим.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ПАТ РКТК» в період з 01.07.2009 по 31.01.2012 отримало макулатуру від іноземних постачальників на 6970 кг. більше від тієї ваги, що задекларовано митному органу.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 03.04.2012 № 0004/2/702000000/0001882551, що 20.12.2009 згідно СМR 033226, яка зберігається у справах підприємства, ПАТ «РКТК» отримало макулатуру від іноземного постачальника ЗАТ «Ростоввторпереработка» 24980 кг, що на 4980 кг більше від ваги, що задекларована митному органу (20000 кг). При цьому, у СМR 033226, яка зберігається на підприємстві, вага вантажу виправлена самостійно підприємством з 20000 кг на 24980 кг. У реєстри прибуткових документів по сировині на приходні акти занесено вагу товару 20000 кг.

Всього, згідно наявних під час перевірки у справах підприємства документів, ПАТ «РКТК» в період з 01.07.2009 по 31.01.2012 отримало макулатуру від іноземних постачальників на 11950 кг більше від тієї ваги, що задекларовано митному органу, стосовно товарів, оформлених у митному відношенні за 33 ВМД.

Таким чином, підприємством ПАТ «РКТК» при митному ормленні товарів заявлено неточні відомості про вагу імпортованого на митну територію України товару.

При цьому, позивачем під час розгляду справи суду взагалі не було надано бухгалтерських документів : СМR 033226, прямовисні квитанції вагової ПАТ «РКТК», рахунки-фактури за транспортно-експедеційні послуги, реєстри прибуткових документів по сировині, залізничні накладні, приходні акти, лімітно-заборна карта по рас ходу сирья на КБЗ, звіт про партії номенклатури ф.19.4-4, з яких би суд міг визначити правильність визначення відомостей про вагу імпортованого на митну територію України товару.

Оскільки позивач не довів та не спростував висновку митного органу щодо заявлення неточних відомостей про вагу імпортованого на територію України товару, тому податкове зобов'язання ПАТ «РКТК», визначене за результатами перевірки, внаслідок порушення ст. 81 МК України у сумі 3 921,62 грн. є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки під час судового розгляду достовірно встановлено, що позивачем під час проведення перевірки та судового розгляду справи не надано належних доказів щодо спростування висновків митного органу, тому висновок відповідача щодо встановлених порушень позивачем норм Митного кодексу України під час проведення перевірки, є обґрунтованим та зроблений вірно, а акт є обґрунтованою підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення, що вказує на відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2012 № 40, прийнятого Луганською митницею, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання на загальну суму 302732,71грн., у тому числі 202250,78 грн. - за основним платежем, 100481,93 грн. - за штрафними санкціями.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки рішення винесене не на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволені адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»до Луганської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2012 № 40 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десПостанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано в повному обсязі 17 жовтня 2012 року.

Суддя Є.О. Кисельова