КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.07.2008                                                                                           № 23/350

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:            Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

 при секретарі:           Цецарському А.О.

 За участю представників:

 від позивача –            П”ятигорець Ю.О., Семикіна Л.В.

від відповідача – 1          Бобко В.П.

 від відповідача – 2          не з’явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-МИГ"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.02.2008

 у справі № 23/350 (Борисенко І.І.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-МИГ"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Сек"юрітіз""

                                                  Закрите акціонерне товариство "ТРАНСРОУД ГРУП"

 про                                                  розірвання договору та стягнення 7772160 грн.

за зустрічним

позовом                                  Товариства з обмеженою відповідальністю „Пріоритет Сек”юрітіз”

до                                                      Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ”

                                                                Закритого акціонерного товариства „Трансроуд Груп”

про                                            визнання договору купівлі-продажу удаваним правочином,

ВСТАНОВИВ:

 Позивач ТОВ „Енерго-МИГ” звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз” та ЗАТ  Трансроуд Груп” про розірвання договору № К-59/05 від 18.04.2005 року, укладений між ТОВ „Енерго-МИГ” та ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз”, стягнення з ЗАТ „Трансроуд-Груп” боргу в розмірі 6050000 грн., з ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз” пеню в розмірі 1722160 грн. В ході судового розгляду даного позову позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача – 2 суму основного боргу в розмірі 4850 000 грн. В свою чергу ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз” подало зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” та Закритого акціонерного товариства „Трансроуд Груп” про визнання договору купівлі-продажу № 59/05 від 18.04.2005 року удаваним правочином.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.02.2008 року у справі № 23/350  первісний позов задоволено частково. Розірвано договір № К-59/05 від 18.04.2005 року, укладений між ТОВ „Енерго-МИГ” та ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз”, стягнуто з ЗАТ „Трансроуд Груп” борг в розмірі 4850000 грн., 20564,51 грн. державного мита, 95,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз пені в розмірі 1722160 грн. залишені без розгляду. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач та відповідач – 2  звернулися з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду, в якій позивач вказує, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог стосовно стягнення з відповідача -1 пені та прийняти нове рішення, яким в цій частині задовольнити позовні вимоги. Відповідач – 2 в апеляційній скарзі вказує, що рішення прийняте з порушенням норма матеріального та процесуального права, а тому просить рішення першої інстанції скасувати та припинити провадження по справі.

Представником відповідача ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз 22.07.2008 року в судовому засіданні наданий протокол загальних зборів учасників ТОВ „АБД-Трейд, Компані, ЛТД”, відповідно до якого назва даного товариства змінена на ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз”.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

          Відповідач ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз надав суду відзив на апеляційні скарги, в якому просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

          Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

          Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона зобов’язується за дорученням другої сторони за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

          Між ТОВ „Енерго-МИГ” та ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз”, за дорученням ЗАТ „Трансроуд Груп” та за його рахунок, 18.04.2005 року укладений договір № К-59\05,  відповідно до умов якого відповідач-1 зобов’язувався передати у власність цінні папери-акції у кількості 9064440 штук, номінальною вартістю 0,25 грн. за штуку, тобто весь пакет акцій коштував 9064440 грн., а позивач в свою чергу зобов’язувався прийняти та оплатити вартість даних акцій.

Відповідно до п. 2.3. договору передбачено, що розрахунки між сторонами перераховуються на розрахунковий рахунок комітента ЗАТ „Трансроуд Груп”.

Відповідно до п. 2.1 спірного договору покупець зобов’язується сплатити вартість акцій протягом 5-ти банківських днів після набрання чинності даним договором.

Згідно з п. 3.1 договору, продавець зобов’язаний надати необхідні документи для перереєстрації цінних паперів у Реєстратора та передати їх покупцю протягом 3-х банківських днів наступних за датою підписання цього договору.

Позивачем умови договору по оплаті вартості акцій були виконані не в повному  обсязі та несвоєчасно.

Так ним було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача-2 в період з 03.06.2005 року по 31.08.2005 року грошові кошти в сумі 6050000 грн.

Дане підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку відповідача Закритого акціонерного товариства „Трансроуд Груп”:

- банківська виписка ДФ АКБ „Мрія” з розрахункового рахунку позивача від 03.06.2005 року на суму 2800000 грн.;

- банківська виписка ВАТ „Кредитпромбанк” з розрахункового рахунку позивача від 04.07.2005 року на суму 3200000 грн.;

- банківська виписка ДФ ПУМБ з розрахункового рахунку позивача від 31.08.2005 року на суму 50000 грн.

Проте, не зважаючи на те, що позивач все ж таки частково виконав зобов’язання по договору зі свого боку, відповідач – 1 своїх зобов’язань не виконав, цінні папери позивачу не передав, хоча кошти позивачем були перераховані на розрахунковий рахунок відповідача-2.

Враховуючи дану ситуацію, ТОВ „Енерго-МИГ” звернувся з листом № 0686 від 05.09.2005 року до ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз”  з вимогою виконання зобов’язань протягом 10 календарних  днів з дня відправлення даного листа, а в разі не виконання зобов’язань в цей термін відмовитися від укладеного договору.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач-1 не виконав свою частину зобов’язань в термін запропонований позивачем, останній, враховуючи вимоги ст. 651 ЦК України, яка передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, направив на адресу відповідача ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз” лист № 0729 від 20.09.2005 року з вимогою розірвати договір № К-59/05 від 18.04.2005 року купівлі-продажу цінних паперів та направив двосторонню угоду про розірвання вказаного договору.

Відповідачем даний лист залишений без відповіді, а угода про розірвання договору не повернута.

Крім того, листом № 0729/1 від 20.09.2005 року позивач вимагав від відповідача -2 повернення сплачених ним коштів в розмірі 6050000 грн. в зв’язку з невиконанням відповідачем-1 покладених на нього обов’язків договором купівлі-продажу цінних паперів від 18.04.2005 року.

Після подання даного позову до Господарського суду м. Києва, відповідачем -2 було частково повернуто позивачу сплачені останнім кошти в сумі 1200000 грн.

Таким чином, неповернутими залишилися кошти в сумі 4850000 грн., які підлягають стягненню з відповідача -2 на користь позивача ТОВ „Енерго-МИГ”.

Стосовно зустрічного позову відповідача-1 про визнання договору удаваним право чином, необхідно зазначити наступне:

Виходячи зі змісту зустрічної позовної заяви оспорюваний договір був виготовлений і підписаний відповідачем-1 ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз”.

Як зазначалося раніше, відповідно до даного договору у позивача та відповідача-1 виникли взаємні зобов’язання щодо передачі з однієї сторони і прийняття та оплати цінних паперів на загальну суму 9064440 грн. відповідно з іншої сторони.

Інших зобов’язань даний договір не передбачав.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами з метою приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідачем -1 не надано суду першої інстанції та колегії суддів при розгляді апеляційних скарг доказів того, що договір купівлі-продажу цінних паперів № К-59/05 від 18.04.2005 року був укладений з метою приховання іншого правочину. Не зазначено, який же насправді правочин уклали сторони, підписуючи вказану вище угоду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, зустрічна позовна заява ТОВ „Пріоритет Сек”юрітіз”  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” та Закритого акціонерного товариства „Трансроуд Груп” про визнання договору удаваним правочином не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції позовні вимоги позивача ТОВ „Енерго-МИГ” про стягнення з відповідача-1 пені в розмірі 1722160 грн. залишені без розгляду, оскільки, як зазначено в рішення суду від 21.02.2008 року, позивач без поважних причин не надав витребуваного  господарським судом розрахунку пені відповідно до чинного законодавства, в позовній заяві невірно визначив розрахунок штрафних санкцій та не врахував позовну давність передбачену ст. 258 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується з зазначеним твердженням, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи, матеріали, необхідні для вирішення спору.

Відповідно до п.5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції, а саме ні суддею Борисенко І.І., ні суддею Демидовою А.М. не виносилася ухвала про зобов’язання позивача надати вірний розрахунок штрафних санкцій (пені) з врахуванням позовної давності, а отже вданому випадку відсутні підстави для залишення позову в цій частині без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача - 2 основної суми боргу в розмірі 4850000 грн. та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, винесено рішення в даній частині у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Трансроуд Груп” не підлягає задоволенню.

Проте, судом першої інстанції неправомірно залишено без розгляду позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-1 пені в розмірі 1722160 грн., а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” підлягає частковому задоволенню, а  рішення в цій частині підлягає скасуванню та направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Замінити відповідача по справі Товариство з обмеженою відповідальніст АБД-Трейд, Компані, ЛТД” на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю „Пріоритет Сек”юрітіз”

2.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Трансроуд Груп” залишити без задоволення.

3.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” задовольнити частково.

4.          Рішення Господарського суду м. Києва в частині залишення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пріоритет Сек”юрітіз” пені в розмірі 1722160 грн. без розгляду – скасувати. В цій частині направити справу Господарському суду м. Києва на новий розгляд.

5.          В іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 21.02.2008 року у справі № 23\350 залишити без змін.

6.          Матеріали справи № 23/350 повернути до Господарського суду м. Києва

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.