Справа № 1312/1462/12 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л.

Провадження № 22-ц/1390/6746/12 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.

Категорія: 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Берези В.І., Федоришина А.В.

за участі судового секретаря: Дідуся О.Р.,

у відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Банк Перший» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Перший», третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Український стандарт»про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а:

рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 04 вересня 2012 року задоволено позов ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Перший», третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Український стандарт»про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення коштів. Судом постановлено розірвати договір № 1/10 від 29 квітня 2008 року про участь у Фонді фінансування будівництва типу "А" укладений між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства». Стягнуто з ПАТ «Банк Перший»на користь позивача кошти в сумі 300 182 грн. 48 коп. та 3001 грн. 83 коп. судових витрат.

Рішення суду оскаржив відповідач - Західна регіональна дирекція ПАТ «Банк Перший». Просить таке скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі вказує на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. На думку апелянта судом не взято до уваги, що відповідно до ч.7 ст. 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»- сума коштів, яка підлягає поверненню довірителю у випадках, передбачених частинами четвертою - шостою цієї статті, повертається довірителю протягом п'яти днів після здійснення управителем наступної повної реалізації відповідного об'єкта інвестування або після введення об'єкта будівництва в експлуатацію. Частина четверта цієї статті передбачає що сума коштів, що підлягає поверненню довірителю при відмові від участі у ФФБ визначається управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування , поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування на день передачі коштів в управління управителю ФФБ. На момент винесення судом рішення об'єкт інвестування реалізовано не було і об'єкт будівництва не було введено в експлуатацію, а тому задоволення позову є безпідставним (а.с.91-92).

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча відповідно до ч.6 ст.74 ЦПК України належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, підстав для визнання поважними причини відсутності сторін колегія суддів не вбачає. Розгляд справи проводиться згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК та без фіксації судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 квітня 2008 року між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем Публічним акціонерним товариством «Банк Перший», як правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Перший»було укладено договір № 1/10 про участь у Фонді фінансування будівництва виду "А"( а.с.5-13).

24 листопада 2009 року сторони уклали договір №1/10.1 про внесення змін та доповнень до Договору №1/10 та погодили, що об'єкт будівництва заплановано ввести в експлуатацію в третьому кварталі 2011 року (а.с.13)

Відповідно до п.1.2 договору № 1/10 про участь у Фонді фінансування будівництва виду "А" з метою отримання у власність об'єкта інвестування, що буде збудований у майбутньому, позивач зобов'язався передати відповідачу у довірчу власність грошові кошти у сумі, що відповідає вартості вимірних одиниць об'єкта інвестування на момент проведення платежу, а відповідач зобов'язався використати ці кошти для фінансування житлових будинків № 61, 62 по вул. Величковського в м. Львові, яке мало здійснюватись Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт».

Згідно п.2.1 цього ж договору, об'єктом інвестування за цим договором є двокімнатна квартира № 132 в будинку № 61, житловою площею 28,5 кв.м. та загальною площею 53,8 кв.м., об'єкт будівництва було заплановано ввести в експлуатацію в квітні 2010 року. Позивачем здійснено повну оплату об'єкта інвестування в розмірі 300182,48 грн., що підтверджується копіями квитанцій від 30.04.2008 року, 22.05.2008 року, 24.11.2009 року, 23.08.2008 року (а.с.14-16). Відповідачем видано позивачу свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва виду "А" (а.с. 17).

За змістом ч.1 ст.18 ЗУ «Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель здійснює контроль за дотриманням забудовником умов та зобов'язань за договором з метою своєчасного запобігання виникненню ризикових ситуацій у процесі будівництва внаслідок дій забудовника, що можуть призвести до збільшення строків будівництва більше ніж на 90 днів.

Таким чином, судом встановлено, що позивач належним чином виконала всі умови договору щодо своїх зобов'язань внести кошти у порядку встановленому цим договором.

В той же час, матеріалами справи беззаперечно встановлено і те, що об'єкт інвестування, будинок № 61 по вул. Величковського в м. Львові, на час розгляду справи судом, тобто більше ніж через рік після узгодженого сторонами строку, не введений в експлуатацію.

За змістом ч.4 ст.18 цього ж закону у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов'язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ. Довіритель не сплачує управителю винагороду за виплату йому коштів у разі, якщо довіритель відмовляється від участі у ФФБ з підстав, визначених цією частиною.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України „Про інвестиційну діяльність" при додержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За приписами ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають праві наслідки, встановлені договором або законом , зокрема : припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання , якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору ; зміна умов зобов'язання ; сплата неустойки , відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або законом , і у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом договір вважається розірваним . Крім того , договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін при істотному порушенні договору іншою стороною.

Так як відповідачем порушено умови договору, суд прийшов до правильного висновку, з чим погоджується і колегія суддів, про порушення умов договору та прийняв рішення про його розірвання застосувавши правові наслідки порушення зобов'язання встановлені договором. Відтак покликання апелянта на те, що на момент винесення судом рішення об'єкт інвестування реалізовано не було і об'єкт будівництва не було введено в експлуатацію, тому не було підстав повернення коштів довірителю не заслуговують на увагу оскільки не стосується відмови від участі у ФФБ, а є правовими наслідками порушення зобов'язання та не суперечать ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю в частині стягнутої суми коштів які підлягають поверненню.

Посилання апелянта на ст.20 Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" є безпідставними, тому що суд не ухвалював рішення про виплату коштів довірителю за рахунок іншого майна ФФБ або власного майна управителя та не визначав спосіб і умови повернення коштів.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене,колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив дійсні обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків оскаржуваного судового рішення, а тому підстав для скасування цього рішення суду колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Західної регіональної дирекції ПАТ «Банк Перший»відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 вересня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Береза В.І.

Федоришин А.В.