ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" серпня 2008 р.

Справа №  6/92

   Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Баранця О.М., розглянувши матеріали справи № 6/92

за адміністративним позовом: Комунального підприємства "Світловодський міський водоканал", м. Світловодськ Кіровоградської області  

до відповідача: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції,                 м. Світловодськ Кіровоградської області     

       

про визнання недійсними актів

Представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - Горбуленко Т.В., довіреність № 52  від 16.06.2008 року;

від відповідача - Попов В.А., довіреність № 45  від 14.05.2008 року.

при секретарі  судового засідання Царенко К.К.

Час прийняття постанови - 11 год. 26 хв.

Комунальним підприємством «Світловодський міський водоканал» подано позов про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001922300/0 від 27.09.2007 року,        № 0001922300/1 від 24.10.2007 року про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі       48547,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 24273,50 грн., а всього в сумі 72820,50 грн.

Позивач вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Комунальне підприємство «Світловодський міський водоканал» виробляє єдині послуги – водопостачання і водовідведення. Всі вироблені підприємством послуги по водопостачанню та водовідведенню використовуються в оподатковуваних операціях і на весь об'єм послуг нараховується податок на додану вартість. Податковий кредит визначається за кожною операцією окремо і пільга обраховується після виготовлення послуги, на яку нарахований податок на додану вартість. В свою чергу, необхідність включення сум дотацій та субсидій до складу валових витрат дозволяє зробити висновок про правомірність відображення одержувачем бюджетних коштів до валових витрат під час придбання товарів (оплати електроенергії, послуг) за рахунок бюджетних коштів, а також право на податковий кредит щодо податку на додану вартість.

Світловодська об'єднана державна податкова інспекція заперечує проти задоволення позову. Висновки акта перевірки № 161/2300-33455258 від        14.09.007 року правомірні, а тому підстави для визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень відсутні.  

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України щодо строку розгляду і вирішення адміністративної справи, наявність передання працівниками суду телефонограми позивачу про розгляд справи,  наявність адміністративного позову позивача господарський суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача.

05.08.2008 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, яка виготовлена в повному обсязі 06.08.2007 року.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників відповідача, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд, -

                                      ВСТАНОВИВ:

Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією за результатами виїзної планової документальної перевірки комунального підприємства «Світловодський міський водоканал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.06.2005 року по 30.06.2007 року складено акт № 161/2300-33455258 від 14.09.2007 року.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість, які задекларовані в податкових деклараціях поданих до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції за перевіряємий період встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 48547,00 грн.

Комунальне підприємство «Світловодський міський водоканал» в перевіряємому періоді користувалося пільгою в частині визначення податкових зобов'язань.

За висновком податкового органу  право на податковий кредит по придбаних товарах (роботах, послугах) підприємство має лише в розмірі, який відповідає частці використання таких придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях.

За даними бухгалтерського обліку, згідно розрахунків дотацій, собівартість наданих послуг (в частині матеріальних витрат по водопостачанню та водовідведенню: покупна вода, матеріали, ПММ, електроенергія, запчастини, ТМЦ без врахування ПДВ) визначено процент матеріальних витрат.

Сума отриманих дотацій згідно журналу проводок Дт 311 Кт 483.

Також в порушення вимог п. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» затвердженої наказом державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 у редакції наказу від          15.06.2005 року № 213, зареєстрованого в Мін'юсті 30.06.2005 року за № 702/10982, вище вказана пільга не відображалась в деклараціях з податку на додану вартість.

Світловодська об'єднана державна податкова інспекція податковим повідомленням-рішенням № 0001922300/0 від 27.09.2007 року комунальному підприємству «Світловодський міський водоканал» визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі       48547,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 24273,50 грн., а всього в сумі 72820,50 грн.  

За результатами скарг комунального підприємства «Світловодський водоканал» Світловодська об'єднана державна податкова інспекція, державна податкова адміністрація у Кіровоградській області, державна податкова адміністрація України рішеннями № 9027/10/25-038 від 24.10.2007 року, № 4961/10/25-037 від      29.12.2007 року залишила скарги без задоволення, а спірні податкові повідомлення – рішення без змін.   

Світловодська об'єднана державна податкова інспекція податковим повідомленням-рішенням № 0001922300/1від 24.10.2007 року комунальному підприємству «Світловодський міський водоканал» визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі       48547,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 24273,50 грн., а всього в сумі 72820,50 грн.  

Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Світловодська об'єднана державна податкова інспекція доказала правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Перевіркою встановлено, що позивач отримував дотацію з бюджету на компенсування різниці між регульованим тарифом та фактичною вартістю на послуги водопостачання. Податковою інспекцією зроблено висновок, що дотації прирівнюються до здійснення пільгового режиму продажу послуг, які не оподатковуються податком на додану вартість, а тому позивач має право на податковий кредит в частині, пропорційній регульованому тарифу в фактичному тарифі, у зв’язку з чим відповідачем зроблено перерахунок податкового кредиту в бік його зменшення.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

П.п. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 вказаного Закону визначено, що не є об’єктом оподаткування виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у порядку, встановленому законом.

Згідно п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.

У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду (пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість).

Отже, зазначені виплати у вигляді дотацій підпадають під дію норми п.п. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» і не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. При застосуванні вказаної норми Закону джерелом відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та не віднесених до податкового кредиту, з урахуванням пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону, будуть валові витрати платника податку відповідно до п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У такому випадку, згідно з приписами п.п. 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку має право на податковий кредит лише у частині, яка сплачена (нарахована) платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. За придбаними товарами (роботами, послугами), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел фінансування і до складу податкового кредиту не включаються.

Таким чином, позивач має право на податковий кредит у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) лише в частині, яка відповідає частці використання таких придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях, тобто у частині, пропорційній затвердженому тарифу.

Господарський суд врахував позицію Вищого адміністративного суду України викладену в ухвалі від 12.06.2007 року по справі № А-6/60.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 89, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , господарський суд, -

                              П О С Т А Н О В И В:

1.  У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.          

Суддя

О.М.Баранець