27.11.2012

Справа № 0418/6674/2012

2/0418/2517/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Письменній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,

у с т а н о в и в:

08 жовтня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником ? частини квартири АДРЕСА_1. Власником решти квартири є відповідач, яка тривалий час перешкоджала позивачу та членам його сім'ї користуватися власністю. Увесь цей час позивач був змушений орендувати житло та нести відповідні витрати, які склали 66 350,00 грн. Крім того, за час його відсутності з квартири зникли речі позивача вартістю 7 200,00 грн. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про відшкодування понесених ним витрат та вартості зниклого майна (а.с. 2).

У судовому засіданні позивач, його представник позов підтримали.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК).

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником ? частини квартири АДРЕСА_1. Власником решти квартири є відповідач. У період з 01.07.2005 р. по 18.09.2012 р. позивач був позбавлений можливості користуватися належним йому житлом через неправомірні дії відповідача. Викладені обставини підтверджуються рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.06.2012 р., ухваленим у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення, отже, у розумінні частини 3 статті 61 ЦПК, не потребують додатковому доказуванню (а.с.а.с. 3, 4).

Протягом часу з 08.12.2006 р. по 23.03.2011 р. позивач був змушений орендувати житло та нести відповідні витрати, які склали 66 350,00 грн. (а.с.а.с. 5 -16).

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України (далі -ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Судом було встановлено, що у результаті порушення відповідачем права позивача на володіння та користування належним йому майном останній був змушений винаймати житло, на що ним було витрачено 66 350,00 грн., отже такі витрати, у розумінні приведеної норми, є збитками, які підлягають обов'язковому відшкодуванню.

Крім того, судом на підставі доказів, наданих позивачем, встановлено, що після вселення ним за рішенням суду до квартири у ній було відсутнє належне йому майно вартістю 7 200,00 грн. Такими доказами є нотаріально посвідчена заява продавця майна, постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 11.08.2007 р. та акт державного виконавця від 18.09.2012 р.

Ураховуючи викладене, у розумінні статті 22 ЦК, відшкодуванню також підлягає вартість зниклого майна.

У порядку статті 88 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати останнього з оплати судового збору в сумі 735,50 грн. (а.с. 1).

Керуючись статтями 4 -11, 15, 18, 57 -60, 79, 88, 208, 209, 212 -215, 218, 224 -226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІН -НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІН -НОМЕР_2) компенсацію за заподіяні збитки в сумі 73 550,00 грн., витрати з оплати судового збору в сумі 735,50 грн., разом -74 285,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст заочного рішення виготовлено 28 листопада 2012 року.

Суддя М.О. Католікян