Справа № 2-373/10 Провадження № 22-ц/0290/2464/2012Головуючий в суді першої інстанції:Грабик В.В.

Категорія: 27 Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Чорного В.І., Медвецького С.К.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.02.2010 року по справі за позовом ВАТ КБ «Надра» в особі філії Вінницьке регіональне управління до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення коштів за кредитним договором та розірвання кредитного договору, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2008 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що 29.12.2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кошти в сумі 43 165 доларів США, строком на 72 місяці, зі сплатою за користування кредитними коштами 9,5 відсотків річних і в забезпечення виконання зобов'язань за договором, 29.12.2005 року укладено договір застави, предметом якого є транспортний засіб марки Vokswagen Passat B6, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також, 29.12.2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, однак зобов'язання за кредитним договором відповідачами належним чином не виконується і що призвело до виникнення заборгованості, а тому просив розірвати, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3, кредитний договір №29/12/2005/840-АВ/199, у зв'язку з істотним порушенням умов договору позичальником, а також, стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 53 042 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим Національним Банком України, становить 263 254,24 грн. та судові витрати.

Повторним заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.02.2010 року позов задоволено та розірвано кредитний договір №29/12/2005/840-АВ/199 від 29.12.2005 року, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 263 254,24 грн. та судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представником ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором скасувати і в цій частині позов залишити без задоволення.

При цьому робиться посилання на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції, відповідачі та їх представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином і тому згідно вимог ч.2 ст.305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник ПАТ КБ «Надра» в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що боржник не виконав взяті на себе зобов'язання за умовами кредитного договору, що є підставою для його розірвання та стягнення заборгованості, при цьому ОСОБА_2, як поручитель, відповідає перед кредитором як солідарний боржник за порушення зобов'язання боржником.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.12.2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кошти в сумі 43 165 доларів США, строком на 72 місяці, зі сплатою за користування кредитними коштами 9,5 відсотків річних.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вимогами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи видно, що боржник свої зобов'язання за умовами зазначеного кредитного договору не виконує, що призвело до виникнення заборгованості.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 29.12.2005 року укладено договір застави, предметом якого є транспортний засіб марки Vokswagen Passat B6, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також, 29.12.2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Вимогами ч.1,2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості позову та солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, при цьому ОСОБА_2, як поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник за порушення зобов'язання боржником.

Викладені в апеляційній скарзі твердження щодо відсутності доказів про отримання кредиту та стягнення пені у великому розмірі є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а також, відсутні підстави для припинення поруки.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.02.2010 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно: