Справа № 2-6178/2011р.

Провадження № 22-ц/2090/6167/2012 р. Головуючий 1 ін. -Харченко А.М.

Категорія: «розподіл майна» Доповідач -Бородін М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -судді: Бородіна М.М.,

суддів -Пилипчук Н.П., Гальянової І.Г.,

при секретарі - Ригіні О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, третя особа -Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання права власності на частину квартири в порядку боргового зобов'язання,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартири в порядку боргового зобов'язання.

В обґрунтування підстав позову вказала, що 25 вересня 1997 року надала у позику своєму синові ОСОБА_3 4 800 грн. строком повернення -три роки. Вказану позику було надано для придбання квартири АДРЕСА_1. Проте, на момент пред'явлення позову, відповідач так і не повернув запозичені кошти. Оскільки позивачка на протязі всього часу самостійно сплачувала комунальні послуги за квартиру, просила суд визнати за нею у порядку боргового зобов'язання право власності на 4/6 частини квартири АДРЕСА_1.

Згодом позивач звернулася у суд із уточненими позовними вимогами, зокрема вказала співвідповідача у справі -ОСОБА_4.

При цьому посилалася на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 січня 2012 року 4/6 частини спірної квартири визнані спільно нажитим майном подружжя. На цій підставі за колишньою дружиною відповідача по справі ОСОБА_4 визнано право власності на 2/6 частини квартири, за ОСОБА_5 визнано право власності на 2/6 частини квартири. Оскільки вказана квартири була придбана в період шлюбу і є спільно нажитим майном, відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за договором позики.

За таких обставин позивач просила суд визнати за нею право власності на 2/6 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку боргового зобов'язання, що належить ОСОБА_3, як спільно набуте майно в період шлюбу, а також визнати за нею право власності на 2/6 частини квартири в порядку боргового зобов'язання, що належать ОСОБА_4.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач та його представник позовні вимоги визнали у повному обсязі, просили їх задовольнити. Вказав, що дійсно отримав в позику від ОСОБА_2 4800 дол. США, борг не погасив, переписавши розписку 05 вересня 2008 року.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник позовні вимоги не визнали. ОСОБА_4 не було відомо, що квартира АДРЕСА_2, яку вони з колишнім чоловіком купили в період шлюбу, придбана в борг за гроші його матері -ОСОБА_2. Крім того вказали, що ОСОБА_2 пред'явила позов після того, як ОСОБА_4 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. Також постановою державного виконавця накладено арешт на майно, належне ОСОБА_3, в тому числі на квартиру, оскільки він має заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5. Також відповідач просила строк позовної давності, оскільки строк повернення боргу настав 25 вересня 2000 року. В позові просили відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради -стосовно позовних вимог до ОСОБА_3 покладався на розсуд суду. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 просив відмовити в повному обсязі.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 липня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, третя особа -Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання права власності на частину квартири в порядку боргового зобов'язання -відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що оскільки спірна квартира була придбана у період шлюбу за її особисті кошти, відповідачі несуть солідарну відповідальністю за договором позики.

Колегія суддів, вислухавши суддю -доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів по договору позики -визнання права власності на частину квартири суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач не довела своїх вимог.

Оцінюючи зібрані докази в сукупності та керуючись ст. 212 ЦПК районний суд правильно виходив з того, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 січня 2012 року, що набрало законної сили, право власності на спірну квартиру уже визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

В силу вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вказаним рішенням встановлено, що спірна квартира придбана за грошові кошти колишнього подружжя ОСОБА_4.

Матеріали справи також свідчать, що відповідач ОСОБА_5 своїй матері -позивачці по справі написав декілька боргових розписок, відповідно до яких він отримав кошти по договору позики на придбання квартири.

Так, на а.с. 5 є боргова розписка від 25 вересня 1997 року відповідно якої ОСОБА_5 отримав від матері 4800 грн.. На а.с. 43 є розписка про отримання ОСОБА_5 від матері на придбання квартири тих же 4800 грн., однак він зобов'язується повернути 25 000 дол. США.

Суд першої інстанції правильно вказав, що ці розписки з'явилися в справі в період вирішення спору між колишнім подружжям ОСОБА_5. Крім того вони носять суперечливий характер, фактично є безгрошовими.

Інші доводи апеляційної скарги висновки районного суду не спростовують.

На підставі наведеного та ст. ст. 308, 314, 315, 317 ЦПК колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно, суддя