Справа № 1/0312/191/11 Провадження №11/0390/727/2012 Головуючий у 1 інстанції:Свередюк А.В.

Категорія:ч. 1 ст. 121 КК України Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області у складі:

головуючого судді -Оксентюка В.Н.,

суддів -Польового М.І., Бешти Г.Б.,

з участю прокурора -Старчука В.М.,

засудженої -ОСОБА_1,

захисника засудженої -адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника засудженої ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2 на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 01 серпня 2012 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, уродженка села Жовтневе м. Нововолинська Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, освіта повна вища, одружена, має на утриманні одну малолітню дитину, не працює, раніше не судима, -

засуджена за ч.1 ст.121 КК України на строк 5 (п'ять) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишено попередній -підписка про невиїзд.

Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_1 постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи -210 (двісті десять) грн. 96 коп.; трасологічної експертизи -491 (чотириста дев'яносто одну) грн. 92 коп.; експертизи холодної зброї -351 (триста п'ятдесят одну) грн. 60 коп.; судово-психологічної експертизи -232 (двісті тридцять дві) грн. Всього стягнуто 1286 (одну тисячу двісті вісімдесят шість) грн. 48 коп.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Розглянувши справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що вона 29 березня 2011 року близько 19 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку за адресою АДРЕСА_1, у якому на той час проживала, під час конфлікту зі своїм чоловіком ОСОБА_3 та на грунті сімейної сварки, умисно нанесла йому удар кухонним ножем в область грудей, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у виді проникаючої з передньої поверхні грудної клітки зліва п'ятого міжребер'я у плевральну порожнину рани з пошкодженням внутрішньої грудної артерії та передньої поверхні перикарду з пошкодженням судин перикарду, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Захисник засудженої ОСОБА_1 -адвокат ОСОБА_2 у поданій апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не встановив мотиву вчинення злочину та не навів у вироку доказів, які би вказували, що ОСОБА_1 злочин вчинила у стані алкогольного сп'яніння. Зазначає, що вирок Нововолинського міського суду щодо ОСОБА_1 від 09.04.2012 року був скасований за апеляцією прокурора не з підстав призначення засудженій за ч. 1 ст. 121 КК України м'якого покарання, а лише з підстав істотного порушення судом вимог кримінально-процесуального закону. Тому призначення ОСОБА_1 більш тяжчого покарання суперечить вимогам ч.2 ст.375 КК України. Вважає, що дії його підзахисної слід кваліфікувати за ст. 124 КК України, тобто як заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони. Просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.1 ст.121 КК України на ст.124 КК України та звільнити останню від призначеного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році».

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, адвоката ОСОБА_2, який подану апеляцію підтримав, засуджену ОСОБА_1, яка апеляцію свого захисника також підтримала, міркування прокурора, який апеляції не визнав і просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів судової палати прийшла до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і дав їм вірну юридичну оцінку. Дії засудженої ОСОБА_1 кваліфікував за ч.1 ст.121 КК України, як умисне заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження і така кваліфікація її дій є правильною.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненому нею злочині повністю стверджується зібраними і перевіреними у суді першої інстанції доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 29.03.2011 року та приєднаними до нього фототаблицями (а.с.6-8) з яких вбачається, що на підлозі кухні житлового будинку АДРЕСА_1 органом досудового слідства було виявлено та вилучено кухонний ніж з руків'ям коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору, а в кімнаті даного житлового будинку, належну потерпілому ОСОБА_3 кофту червоного кольору з продовгуватим отвором та слідами речовини бурого кольору. На підлозі кухні та коридору даного будинку також виявлені сліди речовини бурого кольору схожі на кров.

- висновком судово-медичної експертизи №313 від 25 квітня 2011 року з додатками до нього (а.с.58-60) з якого вбачається, що на передній поверхні грудної клітки потерпілого ОСОБА_3 в ділянці V міжребер'ї виявлені тілесні ушкодження у виді рани, що проникає в плевральну порожнину з пошкодженням внутрішньої грудної артерії та передньої стінки перикарду, з ушкоджені судини перикарду. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.

Той факт, що зазначені вище тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 29 березня 2011 року кухонним ножем умисно заподіяла ОСОБА_1 стверджується первинними поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.9, 10), які вони дали працівникам міліції. Такі ж пояснення ОСОБА_3 давав будучи в лікарні лікарям, що стверджується показаннями лікуючого лікаря ОСОБА_3 -ОСОБА_4 Показання зазначених осіб щодо часу, місця та механізму спричинення потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, також об'єктивно підтверджуються показаннями фельдшера швидкої медичної допомоги ОСОБА_5, лікаря швидкої допомоги ОСОБА_6, які на місці події надавали потерпілому першу медичну допомогу, в ході якої ОСОБА_1 вказувала, що саме вона нанесла ножем удар у груди потерпілого.

Допитаний в ході досудового слідства та у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_7 пояснив, що виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_3 тілесні ушкодження у виді проникаючої у плевральну порожнину рани могли утвористись лише внаслідок нанесеного удару.

Про те, що тілесні ушкодження на тілі потерпілого утровились не в результаті наштовхування на ніж, а внаслідок нанесеного удару ножем свідчить довжина рани на тілі потерпілого та механічні пошкодження одягу (спортивної кофти), в яку був вдягнутий ОСОБА_8

Вироком Нововолинського міського суду від 09 квітня 2012 року ОСОБА_1 була засуджена за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто за умисне нанесення нею потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Остання погодилась з такими висновками суду щодо кваліфікації її дій і цей вирок не окаржувала, що також світчить про правильність квалафікації її дій за ч. 1 ст. 121 КК України.

Тому доводи підсудної ОСОБА_1 та її захисника про те, що потерпілий ОСОБА_3 сам наштовхнувся на ніж, повністю спростовані наведеними вище доказами.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №277 від 12.05.2011 року (а.с. 54) на тілі ОСОБА_1 виявлені незначні тілесні ушкодження, а саме дві лінійні подряпини в ділянці верхнього краю лівої очиці та крововилив на другому пальці лівої кисті.

В матеріалах справи відсутні інші докази, що ОСОБА_1 перебувала в стані необхідної оборони і тілесні ушкодження ОСОБА_3 спричинила при перевищенні її меж. Тому доводи захисника засудженої ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2 про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 121 на ст. 124 КК України, є безпідставні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_1 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкодженнь повністю доведена зібраними і перевіреними у суді першої інстанції доказами. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України і підстав для перекваліфікації її дій на інший злочин немає.

В ході досудового слідства та у суді ОСОБА_1 неодноразово вказувала, що безпосередньо перед вчиненням злочину вживала спиртні напої (а.с. 20-21; 116). Тому суд першої інстанції вірно відніс до обтяжуючої покарання обставини ОСОБА_1 вчинення нею злочину у стані алкогольного сп'яніння. Доводи адвоката ОСОБА_2 про недоведеність цієї обставини не заслуговують на увагу.

З матеріалів справи та вироку суду також встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 були заподіянні в ході конфліку, що виник на грунті ревності та особистих неприязних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Зазначені обставини є мотивом злочину, тому доводів захисника засудженої ОСОБА_1 про невстановлення судом мотиву злочину, колегія суддів до уваги не приймає.

Разом з тим, вироком Нововолинського міського суду від 09.04.2012 року ОСОБА_1 була засуджена за ч.1 ст.121 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України її було звільнено від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

За апеляцією прокурора вказаний вирок з підстав істотного порушення кримінально-процесуального законодавства ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області від 22.06.2012 року був скасований, а кримінальна справа повернута на новий судовий розгляд в суд першої інстанції (а.с.209-210).

Згідно ст.375 КПК України, після скасування вироку (постанови) апеляційним судом суд першої інстанції розглядає справу у відповідності до вимог глав 25-28 цього Кодексу.

При новому судовому розгляді судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання, а також коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.

Вказаних вимог закону при повторному розгляді справи суд першої інстанції не виконав і без збільшення обсягу обвинувачення призначив ОСОБА_1 більш тяжче покарання, а ніж воно було призначено вироком Нововолинського міського суду від 09.04.2012 року.

Тому вирок Нововолинського міського суду від 11 жовтня 2012 року в частині призначеного ОСОБА_1 покарання підлягає до зміни.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника засудженої ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 01.08.2012 року в частині призначеного ОСОБА_1 покарання змінити.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного вироком Нововолинського міського суду від 01 серпня 2012 року покарання, якщо вона протягом 3-х (трьохрічного) іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постіне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання чи роботи, періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий

Судді