УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/7645/2012Головуючий суду першої інстанції:Гребеннікова Н.О.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.

"22" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіДралла І.Г.,

СуддівБілоусової В.В., Іващенко В.В.,

При секретаріЩегловій Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Білогірського районного суду АР Крим від 19 вересня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення боргу 102 400 гривень за договором позики.

Вимоги мотивовані тим, що 15 серпня 2011 року між сторонами укладений договір займу на суму 12800 доларів США, що еквівалентно 102 400 гривень. Строк повернення боргу визначено сторонами 15 березня 2012 року. Договір укладено у простий письмовій формі у вигляді розписки. Після закінчення строку зазначеному у договорі ОСОБА_7 борг не повернув, у зв'язку з чим позивач просить стягнути 102 400 гривень в примусовому порядку.

Рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 19 вересня 2012 року стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 борг у сумі 102 400 гривень та на відшкодування судових витрат 1024 гривні.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково стягнувши з нього суму боргу 22 400 гривень. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам у справі. Зокрема апелянт посилається на те, що він повернув ОСОБА_6 10000 доларів США еквівалентом у 80000 гривень 15 березня 2012 року, а про повернення іншої частину боргу вони усно домовилися до жовтня 2012 року.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами укладений письмовий договір позики на суму 12800 доларів США і визначено строк повернення боргу 15 березня 2012 року, але у визначений в договором строк борг повернутий не був, у зв'язку з чим суд стягнув за правилами статей 1046, 1047, 1049 ЦК України з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 102 400 гривень боргу і 1024 гривні судових витрат у відповідності до правил статті 88 ЦПК України. Також суд виходив з того, що доказів повернення частини боргу і зміни умов договору відповідач суду не надав.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки цей довід є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права. Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано врахував всі обставини справи і дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та засновані на законі. Судом правильно встановлено, що письмова форма договору позики дотримана сторонами, що в борг передана сума, яка становить 12800 доларів США, що становить за курсом НБУ на час ухвалення рішення 102 400 гривень зі строком повернення боргу до 15 березня 2012 року, але у визначений в договорі термін борг повернутий не був.

Посилання апелянта на часткове повернення боргу в сумі 80000 гривень, суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки будь-яких доказів повернення частини боргу відповідачем не надано відповідно до правил статей 10, 60 ЦПК України. Не містить в собі таких даних і оригінал розписки, яка є в матеріалах справи.

Також апелянтом не надано доказів того, що сторонами були змінені умови договору щодо повернення боргу.

Довід апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 1046, 1047, 1049 ЦК України.

Посилання апелянта на статтю 205 ЦК України є необґрунтованим, оскільки у даному випадку відповідач не довів належними та допустимими доказами, що умови договору були змінені за домовленістю сторін договору.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.

Інших доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Білогірського районного суду АР Крим від 19 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді : Дралло І.Г. Білоусова В.В. Іващенко В.В.